КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗОВНІШНІСТЬ ОСОБИ МЕТОДАМИ ТА ЗАСОБАМИ ІНФОРМАТИКИ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна криміногенна ситуація в Україні характеризується домінуванням негативних тенденцій. Суттєво змінилася структура злочинності, яка за останні роки стала більш жорстокою і технічно оснащеною. Становище, що склалося, потребує активних пошуків шляхів оздоровлення обстановки в державі, забезпечення законних прав населення, гарантованих Конституцією України.

В таких умовах найважливішого значення для розслідування злочинів набуває використання сучасних технічних засобів та методів збирання криміналістично значущої інформації, основою яких є новітні технології. Це стосується й процесу встановлення особи за ознаками зовнішності.

Вагомим внеском у вирішення проблеми криміналістичного дослідження інформації про зовнішність особи стали роботи В.О. Снєткова, О.М. Зініна, В.Г. Малишева, М.М. Герасимова та ін., проведені, у своїй більшості, у 50–70-х рр. минулого століття. Таким чином, на практиці використовується сукупність теоретичних і практичних рекомендацій, які, на жаль, не зважають на нові наукові тенденції та технічні можливості.

Сьогодні органи досудового слідства використовують комп’ютерні системи для складання композиційних портретів розшукуваних осіб, інформаційно-пошукові системи. Ці системи дозволяють автоматизувати процес отримання інформації, але їх ефективність не відповідає сучасним вимогам щодо способів і форм організації та систематизації інформації про розшукуваних осіб, що, в свою чергу, впливає на стан інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-розшукової, слідчої та експертної діяльності.

Проблематичність сучасного стану інформаційно-аналітичного забезпечення кримінально-процесуальної діяльності зумовлена й значними організаційно-управлінськими недоліками: використання морально застарілого апаратно-програмного забезпечення, низька якість баз даних, розпорошеність обліків осіб, які становлять оперативний інтерес, відсутність ефективної програми підвищення кваліфікації спеціалістів тощо.

Наукове завдання дисертації полягає в розробці сучасного науково-технічного засобу – інформаційно-аналітичної системи встановлення особи за ознаками зовнішності, яка, на відміну від наявних інформаційно-пошукових систем, дозволяє проводити комплексне дослідження інформації про зовнішність розшукуваного, моделювати його образ.

При вивченні проблеми криміналістичного дослідження інформації про зовнішність особи методами та засобами інформатики автор використовував доробок вітчизняних вчених-криміналістів, які ґрунтовно висвітлили певні аспекти використання досягнень науково-технічного прогресу у протидії злочинності: Л.Ю. Ароцкера, В.П. Бахіна, Г.І. Грамовича, Г.Л. Грановського, В.Г. Гончаренка, В.А. Журавля, О.А. Кириченка, Н.І. Клименко, О.Н. Колесниченка, В.П. Колмакова, В.О. Коновалової, М.В. Костицького, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, І.В. Постіка, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, В.Ю. Шепітька та ін.

Автор керувався теоретичними розробками і положеннями наукових праць відомих вчених, зокрема Т.В. Авер’янової, Р.С. Белкіна, О.О. Бодалєва, М.С. Бокаріуса, В.Л. Васильєва, І.Ф. Винниченка, О.І. Вінберга, М.М. Герасимова, О.О. Гусєва, Ю.П. Дубягіна, О.М. Зініна, Л.М. Іванської, А.В. Іщенка, Н.С. Карпова, Р.А. Кентлера, З.І. Кірсанова, В.Я. Колдіна, В.І. Лебедєва, Б.Ф. Ломова, І.М. Лузгіна, Є.Д. Лук’янчикова, В.Г. Малишева, В.С. Мітричева, Р.С. Немова, С.М. Потапова, К.Г. Прохорова, О.Р. Ратінова, Є.Р. Росинської, З.Г. Самошиної, М.О. Селіванова, В.О. Снєткова, М.В. Терзієва, Б.І. Шевченка, М.С. Шехтера, А.Р. Шляхова та ін.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності до Національної програми інформатизації, Програми інформатизації органів внутрішніх справ України на 2000–2005 рр. (рішення колегії МВС України від 28 грудня 1999 р. № 8 КМ/1), Концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2000–2005 рр. (рішення колегії МВС України від 18 грудня 2000 р. № 9 КМ/1), плану науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2000–2005 рр., п. 158.