ЛИЛИК ВІКТОР АНАТОЛІЙОВИЧ МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЦІЛЬОВОГО ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ, ВИДІЛЕНИХ НА РОБОТУ З ВІДХОДАМИ

summary

У Вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, висвітлено ступінь вивчення проблеми і зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету й завдання, об’єкт, предмет та методологічні засади дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; подано відомості про апробацію результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг дисертації.
Розділ 1 «Теоретико-правова характеристика нецільового використання бюджетних коштів, виділених на роботу з відходами» складається з двох підрозділів.
У підрозділі 1.1 «Стан наукової розробленості проблеми нецільового використання бюджетних коштів та поводження з відходами» бюджет визначено як засіб розв’язання різних потреб адміністративно-територіальних одиниць України, що вимагає належного контролю з боку держави особливо щодо ефективності процесу його витрачання. Зазначено, що на сьогодні економічні потреби людства стали визначальним чинником для генерування різноманітних відходів, які негативно впливають на екологічну ситуацію та стан здоров’я населення. З огляду на це, частина бюджетних коштів обов’язково повинна виділятися на роботу з відходами, і для цього в нашій державі функціонує досить дієвий метод - програмно-цільове планування бюджету. Складність відносин у бюджетній сфері, їхнє регулювання значною кількістю нормативно-правових актів, а також велика кількість бухгалтерських та звітних фінансових документів створюють умови для зловживань у вигляді нецільового використання бюджетних коштів.
Зважаючи на те, що діяльність у бюджетній сфері є об’єктом різногалузевих досліджень, як основу для подальшої наукової розвідки проаналізовано погляди представників економічних наук, державного управління та адміністративного права, кримінального права та кримінології, криміналістики та оперативно-розшукової діяльності. Представники останньої групи досліджували питання розслідування порушень бюджетного законодавства (Р. Л. Степанюк), розслідування викрадень бюджетних коштів (Г. В. Мудрецька), розслідування розкрадань бюджетних коштів у вугільній промисловості (О. Ю. Камишанський), розслідування злочинів, пов’язаних із використанням бюджетних коштів в агропромисловому комплексі (В. В. Кікінчук), діяльність оперативних підрозділів у протидії нецільовому використанню бюджетних коштів (І. В. Писарчук). Окрім того, вивчали праці представників медичних, економічних та юридичних наук щодо проблеми поводження з відходами в Україні. Констатовано, що питання методики розслідування злочинів, пов’язаних із неправомірним поводженням із відходами, фрагментарно розглядали в межах досліджень щодо злочинів проти довкілля (С. О. Книженко, О. В. Одерій та Ю. М. Туровець).
Підсумовано, що в Україні на сьогодні діє система суб’єктів запобігання злочинам, пов’язаним із нецільовим використанням бюджетних коштів (які визначають державну політику в цій сфері; які координують діяльність правоохоронних органів; які здійснюють правоохоронну діяльність; які впливають на стан запобігання цьому негативному явищу). Проте, наукових розробок, які б стосувалися методики розслідування нецільового використання бюджетних коштів, виділених на роботу з відходами, немає, що певною мірою має негативний вплив на стан протидії цьому суспільно шкідливому явищу.
У підрозділі 1.2 «Криміналістична характеристика нецільового використання бюджетних коштів, виділених на роботу з відходами» обстоюється теза про те, що протидія злочинам у бюджетній сфері й надалі повинна залишатися пріоритетним завданням забезпечення економічної безпеки нашої держави. На підставі аналізу наукової літератури, законодавства та судово-слідчої практики до основних елементів криміналістичної характеристики нецільового використання бюджетних коштів, виділених на роботу з відходами, віднесено: предмет посягання, типові спосіб вчинення злочину, особа злочинця та сліди злочину.
У досліджуваному виді злочину предметом посягання виступають витрати бюджету (державного чи місцевих), до якого належать видатки з бюджету, кредити з бюджету, погашення боргу та розміщення коштів на депозитах, придбання цінних паперів. Охарактеризовано основні ознаки бюджетних коштів та наголошено на необхідності правильного й однозначного тлумачення цього поняття, що є однією з умов розроблення окремої криміналістичної методики. Окрім того, у досліджуваному випадку має значення також розмір цих бюджетних коштів - великий та особливо великий залежно від частини ст. 210 КК України. Спосіб вчинення злочину розглянуто через призму наявності в діях підозрюваного типових способів підготовки, безпосереднього вчинення та приховування нецільового використання бюджетних коштів. Усі способи взаємопов’язані та зумовлені відступом службової особи від визначеного законодавством порядку виконання бюджету.
Розглянуто особу злочинця, під якою розуміємо службову особу з певними повноваженнями щодо бюджетних коштів та подано його класифікацію:
1) розпорядник бюджетних коштів; 2) отримувач бюджетних коштів; 3) службова особа, яка не є розпорядником бюджетних коштів, але має повноваження щодо їхнього використання; 4) службова особа контролюючих органів. Розглянуто можливість нецільового використання бюджетних коштів у співучасті. Типові сліди злочину традиційно проаналізовано з позиції наявності ідеальних та матеріальних слідів. Ідеальні сліди нецільового використання бюджетних коштів слідчий може отримати з пам’яті свідків та підозрюваного, а як основний матеріальний слід - документи.
Розділ 2 «Організація початкового етапу розслідування нецільового використання бюджетних коштів, виділених на роботу з відходами»
складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 2.1 «Типові слідчі ситуації та слідчі версії початкового етапу розслідування нецільового використання бюджетних коштів, виділених на роботу з відходами» обґрунтовано тезу, що саме на початковому етапі розслідування закладаються фундаментальні основи для встановлення об’єктивної істини в кримінальному провадженні, виявляється та збирається велика кількість доказів. Обсяг процесуальних дій, які повинен виконати слідчий на цьому етапі, залежить від слідчої ситуації. За основу для виділення типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування нецільового використання бюджетних коштів, виділених на роботу з відходами, запропоновано брати один елемент (обставину події) та наявність інформації про нього з певного джерела.
Виокремлено три типові слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування нецільового використання бюджетних коштів, окреслено стратегічні, проміжні та тактичні завдання для кожної ситуації, а також запропоновано алгоритм дій слідчого, спрямований на вирішення цих завдань. Розглянуто об’єктивні та суб’єктивні чинники, що впливають на розв’язання слідчих ситуацій. З урахуванням загальнотеоретичних положень криміналістики про систему слідчих версій запропоновано загальні та окремі типові версії, які слідчий може висувати та перевіряти.
У підрозділі 2.2 «Особливості взаємодії слідчого з оперативними підрозділами та іншими суб'єктами на початковому етапі розслідування нецільового використання бюджетних коштів, виділених на роботу з відходами» розглянуто питання планування розслідування таких злочинів та налагодження взаємодії слідчого з іншими суб’єктами. До завдань планування віднесено:
1) визначення правильних шляхів розслідування злочинів; 2) забезпечення об’єктивності, повноти та всебічності розслідування; 3) своєчасне застосування науково-технічних і тактичних прийомів криміналістики з урахуванням особливостей кожного кримінального провадження; 4) забезпечення найбільш ефективного поєднання оперативно-розшукових заходів і слідчих (розшукових) дій під час розслідування злочину; 5) сприяння економії сил і засобів слідчого апарату.
Зазначено, що під час розслідування слідчий повинен приділяти належну увагу питанню взаємодії, у процесі якої він має відігравати керівну роль. Розглянуто особливості процесуальної та непроцесуальної (організаційно- тактичної) взаємодії слідчого з оперативними підрозділами, контролюючими в бюджетній сфері органами, спеціалістами та експертами.
У підрозділі 2.3 «Тактика проведення окремих слідчих (розшукових) дій на початковому етапі розслідування нецільового використання бюджетних коштів, виділених на роботу з відходами» проаналізовано передбачені КПК України способи збирання слідчим доказів під час розслідування та вимоги законодавця щодо цього. Визначено, що слідчому найбільш доцільно проводити як невідкладні процесуальні такі дії: тимчасовий доступ до документів, обшук, огляд документів, допити (свідків та підозрюваного). Охарактеризовано тактичні особливості їхнього проведення (з умовним розподілом на підготовчий, робочий та завершальний етапи), наголошено на тому, що насамперед слідчий має отримати доступ до документів, що містять інформацію, яка стосується використання бюджетних коштів, проаналізувати та зіставити їх.
Подано класифікацію свідків, яких може допитати слідчий під час розслідування цього виду злочину, окреслено тактичні завдання їхнього допиту та запропоновано типовий перелік запитань, які доцільно з’ясувати. Допит підозрюваного розглянуто з позиції наявності чи відсутності конфлікту. Вказано на особливості, які слідчий повинен урахувати, готуючись до його допиту, запропоновано та описано тактичні прийоми та комбінації, що можуть бути використані.
Розділ 3 «Особливості наступного етапу розслідування нецільового використання бюджетних коштів, виділених на роботу з відходами»
складається з двох підрозділів.
У підрозділі 3.1 «Типові слідчі ситуації та слідчі версії наступного етапу розслідування нецільового використання бюджетних коштів, виділених на роботу з відходами» аргументовано потребу більш прискіпливої уваги з боку науковців до розроблення проблем наступного етапу розслідування, оскільки саме в цей період збирається основний масив доказової інформації щодо розслідуваної події. Однією з важливих обставин, що визначає діяльність слідчого на цьому етапі, є наявність підозрюваного, оскільки в такий спосіб визначаються подальші напрями розслідування. Описано типові слідчі ситуації, що виникають на наступному етапі розслідування, окреслено основні тактичні завдання слідчого для кожної з них та запропоновано типові слідчі версії, що потребують перевірки паралельно або разом із уже висунутими на початковому етапі.
У підрозділі 3.2 «Тактика проведення окремих слідчих (розшукових) дій на наступному етапі розслідування та використання спеціальних знань» розглянуто організаційно-тактичні особливості проведення огляду місця події, одночасного допиту та відібрання зразків для проведення експертизи. Зазначено, що метою огляду місця події є зіставлення вказаної в документах інформації з реальними фактами. Описано типові ситуації, коли виникає потреба проводити одночасні допити (зазвичай вони пов’язані з розбіжностями в показаннях свідків і підозрюваного), а також ситуації, коли проводити одночасний допит не рекомендовано, запропоновано тактичні прийоми, які при цьому може використати слідчий. Подано алгоритм дій слідчого під час отримання зразків для проведення експертизи.
Істотну роль під час розслідування нецільового використання бюджетних коштів відіграє використання спеціальних знань. Наведено приклади процесуальної (залучення до процесуальних дій і проведення експертиз) та непроцесуальної (організаційної) форм їхнього використання. Проаналізовано організаційно-тактичні особливості призначення судово-економічної, почеркознавчої, будівельно-технічної експертиз та технічної експертизи документів. На підставі аналізу норм наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (зі змінами) подано перелік типових питань, які може запропонувати слідчий відповідному експертові для розв’язання.