ДИХТА-КІРФФ ВІКТОРІЯ ЛЕОНІДІВНА ФОРМУВАННЯ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ КРЕАТИВНОСТІ В ЦЕНТРАХ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

summary

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розкрито теоретико-методологічні основи, методи дослідження, окреслено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, надано дані про впровадження та апробацію результатів дослідження, публікації, структуру і обсяг дисертації.
У першому розділі - «Формування креативності у старших дошкільників як наукова проблема» - проаналізовано стан вивчення проблеми у теорії і освітній практиці та актуалізовано поняття, які становлять поняттєво-категоріальний апарат дослідження; на основі теоретичного аналізу уточнено сутність поняття «креативність дітей старшого дошкільного віку»; розкрито потенціал центрів розвитку дитини щодо формування креативності старших дошкільників.
Поняття «креативність» у психолого-педагогічній науці трактується як процес виникнення чутливості до проблеми, відчуття дефіциту або дисгармонії наявних знань, визначення проблеми і пошук шляхів її розв’язання. Дослідники (Л. Виготський, І. Волков, В. Козленко, О. Леонтьєв, І. Лернер, В. Моляко,
С. Рубінштейн, Я. Пономарьов, О. Чебикін та інші) тлумачать креативність як творчі здібності (можливості), що виявляються в різних видах психічної діяльності людини і характеризують особистість загалом або її окремі сторони, а також продукти діяльності, процес їх створення.
Психолого-педагогічними дослідженнями доведено, що креативність людини особливо інтенсивно розвивається у старшому дошкільному віці. Аналіз наукових розвідок (О. Бодалєв, П. Гальперін, Л. Занков, Н. Лейтес, А. Маркова та інші) переконує в тому, що старший дошкільний вік - сензитивний період для формування креативності, реалізації можливостей особистості проявити себе в різних видах діяльності.
Педагогічний аспект проблеми розглядається у низці наукових досліджень, присвячених розвитку творчої особистості, проявам креативності у дітей дошкільного віку у різних видах діяльності: ігровій (Л. Артемова, А. Гончаренко, Н. Химич), трудовій (З. Борисова, Л. Крайнова, В. Павленчик), навчальній (Т. Баглаєва, Л. Брєжнєва, Р. Буре, Л. Зайцева, С. Степанова), мовленнєво-творчій (А. Богуш, Л. Березовська, Н. Водолага, Н. Орланова, С. Чемортан) продуктивно- творчій (Н. Портницька), музичній (І. Онищук). Концептуально-методичний підхід до розв’язання проблеми розвитку мовленнєво-творчої діяльності дітей дошкільного віку представлено у дослідженні Н. Гавриш. Організаційно-педагогічні умови та критерії ефективності творчого розвитку дитини дошкільного віку обґрунтовано С. Уфімцевою.
За результатами аналізу вказаних психолого-педагогічних досліджень визначено вікові особливості дітей старшого дошкільного віку в контексті досліджуваної проблеми, які пов’язані з особливою роллю означеного віку у психічному розвитку дитини: в цей період життя починають формуватися нові психічні механізми діяльності та поведінки; зростають можливості розумової активності. Серед визначених особливостей необхідно актуалізувати такі, як розвиток орієнтації в навколишньому середовищі (здатність виділяти об’єкти живої та неживої природи, предметного і соціального світу; усвідомлення ряду наочно виражених зв’язків: тимчасових, просторових, функціональних, причинно- наслідкових), зокрема, в галузі предметного світу (розуміння залежності призначення предмета від його будови, властивостей матеріалу, з якого він зроблений та інші); розвиток логічного мислення, засвоєння математичних уявлень (опанування елементарних математичних відношень); розвиток мовлення, прагнення розмірковувати, застосовуючи вербальні засоби. Визначено залежність ефективності формування креативності у старших дошкільників від індивідуально - психологічної характеристики особистості цього віку.
Відтак, формування креативності старших дошкільників вимагає
впровадження в освітній процес активних форм і методів навчання, що значною мірою могли б забезпечити розвиток дивергентного мислення дитини, проблемного бачення, фантазії та уяви. Прогнозовано, що освітня діяльність педагога, спрямована на формування креативності старшого дошкільника, має реалізуватися за такими напрямами: нагромадження досвіду пошукової і дослідницької діяльності; вправляння у комбінуванні, конструюванні, перетворенні; розвиток уяви.
На основі теоретичного аналізу уточнено сутність поняття «креативність дітей старшого дошкільного віку», яке визначається як особлива здатність особистості породжувати незвичайні ідеї, відхилятися у мисленні від традиційних схем, швидко розв’язувати проблемні ситуації, що обумовлює прагнення розмірковувати, вербально комбінувати, висловлювати варіанти вирішення проблеми; виявлення перетворювальної активності дитини.
У розділі узагальнено, що нині не існує єдиного трактування поняття «креативність»; наявні й різні підходи до формування креативності: від утвердження спонтанного становлення креативності та заперечення необхідності педагогічного управління ним до визнання важливості навчання і розвитку за спеціально розробленою програмою. Досліджень, присвячених вивченню педагогічних умов формування креативності дітей старшого дошкільного віку, до теперішнього часу здійснено недостатньо.
Розкрито потенціал центрів розвитку дитини у формуванні креативності старших дошкільників, зокрема серед основних функцій таких центрів визначено наступні: освітня, розвивальна, соціальна, оздоровча, просвітницька. Серед особливих умов для розвитку креативності дошкільників у центрах розвитку дитини виокремлено наступні: індивідуалізованість і варіативність програм (розробка індивідуального маршруту розвитку, дитина самостійно обирає вид творчої діяльності, час і форму заняття, які більшою мірою відповідають її інтересам, нахилам і здібностям); доцільна предметно-інформаційна насиченість середовища (доступність до інформації, засобів та інструментів; різноплановість предметного середовища); сприятливий емоційно-позитивний психологічний клімат (забезпечення встановлення контакту з однолітками та педагогами); відповідність психофізіологічним особливостям старшого дошкільного віку (природна адаптація дитини до освітнього процесу). Прогнозовано, що навчання та виховання дошкільників в центрах розвитку дитини є однією з умов успішного становлення особистості; такі центри є сприятливим розвивальним середовищем для формування креативності дітей старшого дошкільного віку.
У другому розділі - «Сучасний стан формування креативності у старших дошкільників у педагогічній практиці» - визначено компоненти, критерії, показники, схарактеризовано рівні сформованості креативності старших дошкільників; висвітлено результати констатувального етапу педагогічного експерименту.
На основі розуміння сутності поняття «креативність дітей старшого дошкільного віку», а також за результатами аналізу науково-педагогічних досліджень уточнено змістову структуру означеного феномену, яка представлена взаємопов’язаними та взаємозумовленими компонентами: когнітивним, що полягає в розумінні старшими дошкільниками загальноприйнятих способів вирішення проблеми; емоційно-ціннісним, який охоплює інтерес і зацікавленість до розв’язування проблемних ситуацій; практично-діяльнісним, котрий проявляється у здатності відійти від зразку, шаблону при вирішенні проблемних ситуацій.
Для дослідження стану сформованості креативності у старших дошкільників визначено такі критерії і показники означеного феномену: продукування гіпотез та ідей з метою вирішення поставлених завдань (показники: розуміння сутності проблеми; кмітливість та швидкість знаходження нових способів та варіантів її вирішення; знання загальноприйнятих способів вирішення завдань; здатність до аналізу та синтезу); бажання і натхнення у вирішенні поставлених завдань (показники: прагнення проявляти креативність; інтерес до невідомого;
зацікавленість у вирішенні проблемних питань; потреба у відстоюванні своєї думки); застосування різноманітних стратегій при вирішенні проблем (показники: вміння вибудовувати алгоритм вирішення питання; вміння пропонувати різноманітні ідеї в нерегламентованій ситуації; здатність вербально комбінувати, висловлювати варіанти вирішення проблеми; вміння відстоювати свою думку та приймати думку іншого; вміння удосконалювати, створювати нові форми, об’єкти на основі вже відомих).
Систематизовані критерії та показники надали можливість визначити відповідні рівні сформованості креативності дітей старшого дошкільного віку: високий, середній, низький.
Високий рівень сформованості креативності мають діти з високим рівнем знань про загальноприйняті способи розв’язання проблемних ситуацій, які виявляють кмітливість та швидкість знаходження нових способів та варіантів її вирішення; для них властивий інтерес до невідомого; зацікавленість у вирішенні проблемних питань; здатність вербально комбінувати, вигадувати; висловлювати та формулювати варіанти вирішення проблеми. У кожному випадку вони вигадують нові способи вирішення, отримують від цього задоволення, завжди відстоюють свою думку; цікавляться роботою, що потребує аналізу, синтезу, доказів висунутих гіпотез, оригінальних рішень; дітям подобається комбінувати, перебудовувати, удосконалювати вже відомі об’єкти.
Середній рівень сформованості креативності притаманний тим вихованцям, які для знаходження відповіді в процесі вирішення завдання потребують деякого часу, знають метод вирішення проблеми, але не вміють вербально сформулювати його, стримані у висловлюваннях; мають низький рівень знань щодо загальноприйнятих способів вирішення проблем, але зацікавлені у їх розв’язанні; на перший план висувають не корисність об’єкта діяльності, а його оригінальність. Діти цього рівня мають пасивний інтерес до вирішення проблем, їх внутрішня мотивація проявляється більшою мірою, ніж зовнішня, аналіз проблем та висування гіпотез відбуваються за рахунок допомоги, підказок. Вихованці не виявляють ініціативи у вирішенні невідомих до цього часу проблем, дотримуються загальноприйнятих способів вирішення завдань, але прислухаються до думки інших.
Для дітей з низьким рівнем сформованості креативності характерні труднощі у розв’язанні проблемних ситуацій, знаходженні нових способів та варіантів її вирішення, а також вербальному висловлюванні. Вони знаходять відповіді у процесі вирішення завдань за підказкою, не розуміють вагомості знань загальноприйнятих способів вирішення проблемних ситуацій; не цікавляться створенням оригінального корисного об’єкта, не розуміють сутності проблеми. Дітям цього рівня властива низька здатність відстоювати власну думку, приймати думку іншого, вони вважають недоцільним шукати нових способів вирішення проблем, надають перевагу діяльності, що має конкретний алгоритм дій.
Дослідження здійснювалося на базі центрів розвитку дитини м. Києва та Київської області. Загалом на етапі констатувального експерименту було охоплено 124 вихованців та 68 педагогічних працівників центрів розвитку дитини. Завданнями констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи було вивчення стану сформованості креативності дітей старшого дошкільного віку; аналіз змісту, форм і методів організації освітньої діяльності з формування креативності старших дошкільників у практиці роботи центрів розвитку дитини, з’ясування рівня компетентності педагогів.
З метою визначення рівнів сформованості креативності дітей старшого дошкільного віку було підібрано пакет методик: шкала для оцінювання прояву креативності дитини; батарея субтестів з виявлення рівня сформованості креативності («Використання предметів», «Наслідки ситуації», «Слова», «Словесна асоціація», «Складання зображень», «Ескізи», «Прихована форма»); опитувальник креативності Рензуллі; методика «Конструювання картин».
У роботі з діагностування сформованості рівня креативності зважалося на основні принципи психодіагностики творчої обдарованості: комплексність - використання різних джерел суб’єктивної і об’єктивної інформації; системність - аналіз показників у всій складності та нерозривності їхніх взаємозв’язків; врахування вікових особливостей; виявлення не тільки реальних здібностей і досягнень, але й потенційних і прихованих можливостей дітей; використання кількісного та якісного аналізу даних; динамічний підхід - забезпечення тривалих (або повторних) обстежень.
Одержані результати констатувального етапу експерименту засвідчили переважно низький рівень сформованості креативності у дітей старшого дошкільного віку - 41,7 %, середній рівень становив 35,5 % та 22,8 % - високий. Такий розподіл співвідношення рівнів сформованості креативності старших дошкільників зумовлений недосконалістю відповідного змістово-методичного забезпечення, низьким рівнем компетентності педагогів центрів розвитку дитини та батьків вихованців з питань формування креативності у старших дошкільників; недостатнім використанням потенціалу центрів розвитку дитини щодо створення розвивального середовища для формування креативності дітей старшого дошкільного віку.
У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування креативності старших дошкільників у центрах розвитку дитини» - теоретично обґрунтовано та розроблено педагогічні умови формування креативності старших дошкільників у центрах розвитку дитини і відповідне змістово-методичне забезпечення, висвітлено формувальний етап дослідно-експериментальної роботи, оцінено ефективність упроваджених педагогічних умов.
За результатами теоретичного аналізу наукової літератури з теми дослідження та констатувального етапу педагогічного експерименту розроблено педагогічні умови формування креативності старших дошкільників у центрах розвитку дитини, а саме: створення розвивального середовища, сприятливого для формування креативності; спрямування змісту практичної діяльності вихованців на розвиток їх креативності (впровадження в освітній процес завдань творчого характеру); підвищення компетентності педагогів центрів розвитку дитини та батьків вихованців з проблеми формування креативності у старших дошкільників) і відповідне змістово-методичне забезпечення
На першому етапі формувального експерименту здійснювалося ознайомлення педагогів та батьків вихованців з метою, завданнями та змістом експерименту; розробленим змістово-методичним забезпеченням; надання педагогам необхідних методичних матеріалів. На другому етапі формувального експерименту відбувалося упровадження педагогічних умов формування креативності старших дошкільників, що передбачало залучення педагогів центрів і батьків вихованців до просвітницької і методичної роботи. На третьому (контрольному) етапі було проведено діагностику рівнів сформованості креативності старших дошкільників експериментальної та контрольної груп; аналіз, систематизацію та узагальнення результатів експерименту;
порівняння теоретичних положень із практичними результатами експерименту; інформування педагогічних працівників центрів і батьків вихованців про підсумки експериментальної роботи.
Відповідно до першої педагогічної умови - створення розвивального середовища, сприятливого для формування креативності - вживалися заходи, у основу яких покладено розуміння розвивального середовища центру розвитку дитини як комплексу психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно- гігієнічних, ергономічних, естетичних умов, що забезпечують навчання, виховання і розвиток дітей в такому закладі освіти.
У процесі проведення експериментальної роботи важливими елементами розвивального середовища центру розвитку дитини були: відповідні віку іграшки; ігрове обладнання, матеріали для дитячої праці; приладдя та матеріал для ліплення, малювання, аплікації, конструювання, дизайну; атрибути для рухливих і творчих ігор тощо. Зазначені елементи забезпечували і стимулювати вільний вибір і зміну видів діяльності дитини, створювали актуальні для неї і доступні для її розвитку проблемні ситуації. Ситуації були інформативними, емоційними, втілювали в собі пізнавальну й емоційну новизну та передбачали вільну самостійну діяльність вихованців.
Організація розвивального середовища для дітей старшого дошкільного віку має свою специфіку, зумовлену, насамперед, особливостями психології та фізіології дітей вікового періоду. Тому під час експериментальної роботи розвивальне середовище центру розвитку дитини організовувалось таким чином, щоб кожна дитина мала можливість займатись улюбленою справою. Розміщення матеріалу відповідно до певних зон дозволяло дітям об’єднуватися в підгрупи за інтересами. Вихованці мали можливість реалізувати свої знання про навколишній світ у різноманітних іграх, творчій активності.
Основою розвивального середовища для становлення особистості є доброзичлива атмосфера. Тому навчання, виховання і розвиток дитини в експериментальних закладах відбувалися в атмосфері захищеності і психологічного комфорту. Передусім розвивальне середовище центру розвитку дитини відповідало особливостям пізнавальної сфери вихованців, передбачало можливості творчої діяльності.
Згідно другої (спрямування змісту практичної діяльності вихованців на розвиток їх креативності (впровадження в освітній процес завдань творчого характеру) та третьої (підвищення компетентності педагогів центрів розвитку дитини та батьків вихованців з проблеми формування креативності у старших дошкільників) педагогічних умов - було розроблено відповідне змістово-методичне забезпечення, що становило собою Програму формування креативності для дітей старшого дошкільного віку та методичні рекомендації для педагогів і батьків дітей, викладених у методичних посібниках «Формування креативності у дітей старшого дошкільного віку», «Дорослий у вихованні креативної дитини: книга для батьків».
Мета розробленої програми: формування креативності дітей старшого дошкільного віку; її завдання: навчити самостійно будувати класифікаційні структури об’єктів матеріального світу; розв’язувати завдання винахідницького плану; розв’язувати завдання прогностичного характеру; працювати із завданнями при нестачі необхідних даних; розвиток кмітливості, зосередженості, уяви, логічного мислення, пам’яті, дрібної моторики пальців. До розробки внесено розвивальні вправи, ігри, комплекс творчих завдань.
Відповідно до змісту програми, діти вчилися класифікувати об’єкти матеріального світу за певною ознакою, систематизувати їх, виділяти ознаки об’єкта, інтерпретувати його значення, сприймати кількісні та якісні характеристики, сприймати об’єкт як суперечливість ознак або їх значень. Потім дошкільники засвоювали способи зміни об’єкта або ситуації. При цьому вирішувалися педагогічні завдання формування у дітей уміння формулювати ідеї за заданою тематикою; оцінювати ідеї і деталізувати найбільш вдалі; навчання способів пов’язувати в єдину сюжетну лінію довільно обраних героїв і їх дії; підбору нетипових властивостей для об’єкта; зміни погляду на об’єкт, на його ознаки та значення цих ознак; навчання способів фантастичного перетворення як самого об’єкта, так і його ознак. Ці завдання вирішувалися за допомогою методу фокальних об’єктів, синектики, «мозкового штурму».
В експериментальній групі заняття велися із застосуванням ігрового методу: проводилися ігри на розвиток уяви, фантазії; ігри з фарбами, з пластиліном, з аплікацією. Ігрова діяльність дітей ґрунтувалася на синтезі мистецтв і охоплювала художню, музичну і театральну діяльність. Заохочувалося активне використання одного матеріалу в різних видах художньої діяльності (наприклад: скульптура - ліплення з пластиліну; графіка - малювання шматками пластиліну; живопис - розмазування пластиліну по картону). Дітям пропонувалися заняття-подорожі, екскурсії у природне довкілля тощо.
Завдання для дітей добиралися різні за складністю і за врахування рівня сформованості креативності дитини. Для педагогів було розроблено методичні рекомендації щодо проведення кожного заняття.
З метою підвищення компетентності педагогів центрів розвитку дитини з проблеми формування креативності у вихованців проводилася інформаційно- методична робота, спрямована на удосконалення змісту, форм та методів педагогічної діяльності. Ця робота здійснювалася відповідно до Статуту конкретного закладу і була спрямована на удосконалення освітньої діяльності в центрі розвитку дитини. Наприклад, проводилися тижні перспективного педагогічного досвіду та тижні молодого педагога. Програмою тижнів передбачалися такі форми надання методичної допомоги педагогічним працівникам: день відкритих занять досвідчених педагогів; панорама педагогічних знахідок (нестандартні заняття); виставки методичних матеріалів; творчі виставки вихованців; презентація педагогічних новинок, проблемні семінари. Зацікавленість педагогів викликав тренінг «Основи взаємодії у різних соціальних групах» та ділова гра «Нестандартна дитина», проведені у межах теми «Вікові особливості старшого дошкільного віку», тощо. Таким чином, зусилля спрямовувалися на розвиток творчого потенціалу педагогів, вдосконалення їхньої педагогічної і методичної культури.
Одним з основних завдань роботи з батьками стала підготовка їх до надання дітям допомоги у розвитку їх креативності. Для цього в експериментальній групі організовувалися спеціальні заняття з батьками вихованців. Враховуючи рівень психолого-педагогічних знань батьків, робота проводилася у поєднанні масових, групових та індивідуальних форм її організації. Зважаючи на специфіку її змісту та завдань, до проведення педагогічної просвіти батьків залучався психолог.
На початку роботи з батьками вихованців центрів розвитку здійснювалося вивчення сімей вихованців. Такий підхід допомагав скласти цілісне уявлення про виховні можливості родини, засоби впливу на дитину, що найчастіше застосовуються батьками. Проводилися бесіди, зокрема, обговорювалися питання: роль сім’ї у формуванні креативності дітей, завдання батьківського виховання, техніки позитивного спілкування батьків з дитиною тощо. Проведення ігор («Чи добре ми знаємо свою дитину», «Поради поштою»), тренінгів («Як розуміти свою дитину», «Як казки впливають на життя дитини») сприяло активізації роботи, зацікавленості батьків. Також батьків ознайомлювали із змістом програми з виховання креативності у дітей старшого дошкільного віку, за якою займалися вихованці в експериментальній групі, залучали їх до закріплення матеріалу вдома з дітьми. Наприклад: вдома з дитиною скласти казку «Хто такі ноти і де вони живуть»; для розвитку уяви, творчих здібностей дитини скласти казку, яку розпочати словами: «У нашому будинку, на нашій вулиці...» тощо.
Характеристику рівнів сформованості креативності старших дошкільників в центрах розвитку дитини до і після формувального етапу експерименту представлено у таблиці.
Таблиця
Характеристика рівнів сформованості креативності старших
дошкільників в центрах розвитку дитини до і після
формувального етапу експерименту
Рівні
сформова-
ності
креативності Кількість дітей у % Різниця між показниками до і після експерименту у % (динаміка)
до експерименту після експерименту
ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ
низький 32,5 % 31,4 % 15,6 % 28,7 % 16,9 % -2,7 %
середній 38,3 % 40,2 % 42,2 % 39,4 % +3,9 % -0,8 %
високий 29,2 % 28,4 % 42,2 % 31,9 % +13,0
% +3,5 %

Аналіз даних показав, що загальні результати формувального етапу педагогічного експерименту підтверджують ефективність теоретично обґрунтованих, розроблених педагогічних умов формування креативності старших дошкільників у центрах розвитку дитини та відповідного змістово-методичного забезпечення. Так, в експериментальній групі динаміка рівнів сформованості креативності дітей змінилася в позитивний бік на кінець формувального етапу експерименту: кількість дітей з високим рівнем сформованості креативності зросла на 13,0 %; із середнім збільшилася на 3,9 %; з низьким - зменшилася на 16,9 %. Зокрема, у дітей експериментальної групи збільшився обсяг уваги та пам’яті; вони частіше самостійно використовували уяву для вирішення завдань і давали нестандартні відповіді на запитання, швидко розв’язували проблемні ситуації, виявляли перетворювальну активність.
Відтак, можемо констатувати, що порівняльний аналіз здобутих результатів засвідчив ефективність розроблених педагогічних умов та змістово-методичного забезпечення формування креативності старших дошкільників у центрах розвитку дитини.