Попова Наталя Юріївна. Педагогічні умови статевого виховання старших дошкільників в дошкільних навчальних закладах

summary

У вступі розкрито актуальність дисертаційної роботи, визначено її об’єкт, предмет, обґрунтовано мету, завдання, наукову новизну, практич-не значення, подано дані про впровадження результатів дослідження, їх апробацію та структуру дисертації.
У першому розділі «Теоретико-методичні основи проблеми статевого виховання дошкільників» схарактеризовано стан проблеми статевого виховання дітей дошкільного віку в психолого-педагогічній теорії та практиці дошкільної освіти; уточнено сутність поняття «статеве виховання», визначено зміст понять «статеве виховання дітей старшого дошкільного віку», «статева вихованість дітей старшого дошкільного віку»; обґрунтовано педагогічні умови статевого виховання дітей старшого дошкільного віку в дошкільних навчальних закладах.
Дослідження вітчизняних і зарубіжних учених (П. Блонський, А. Бо-гуш, С. Бем, Н. Гавриш, К. Джеклі, А. Залкінд, В. Каган, С. Кожин, Д. Колесов, І. Кон, О. Кононко, Е. Маккобі, А. Молль, Т. Репіна, Л. Хріпкова та інші) доводять, що статеве виховання є важливою і невід’ємною частиною загального процесу становлення особистості. Воно зорієнтовано на засвоєння, свідоме відтворення особистістю суспільно визнаної системи знань, норм, цінностей статевої поведінки і виконання статевої ролі.
Сутність статевого виховання в цілому і дітей старшого дошкільного віку, зокрема, учені визначають як цілеспрямований процес статево-вікового становлення дітей, що передбачає оволодіння ними адекватної власній статі моделі поведінки, формування позитивного ставлення до себе як представника певної статі та уявлень про моральні норми відно-син між людьми різної статі в соціумі (А. Гончаренко, Н. Ледовських, Л. Олійник, М. Радзвілова, Н. Татарінцева, І. Тельнюк та ін.). Результатом статевого виховання старших дошкільників є їхня статева вихованість, що розуміємо як результат засвоєння дітьми знань, уявлень про взаємодію між людьми різної статі, про якості мужності й жіночності, прийняття і керівництво ними у виборі стратегії поведінки.