ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИБОРІВ ДЕПУТАТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ Автореферат

Актуальність теми дисертаційного дослідження. З прийняттям нової Конституції України пріоритетна роль у регулюванні суспільного функціонування надається вищим формам безпосереднього волевиявлення – референдуму і виборам. У сучасних умовах вибори є найпоширенішою формою прямого народовладдя, яка постійно застосовується у більшості країн світу і є одним з найважливіших етапів демократичного політичного процесу.

Вибори – найважливіший інститут організації і функціонування влади в сучасних політичних відносинах в Україні у цілому та Автономній Республіці Крим, зокрема. Відновлення статусу Криму як автономної республіки у 1991 р. відповідало як раніше існуючим традиціям, так і новим реаліям, що склалися на той час. Кримський півострів був і нині залишається одним з небагатьох регіонів у світі, де зосереджені різні геополітичні, геостратегічні, економічні та конфесійні інтереси. Протягом тисячоліть Крим був історичним місцем проживання багатьох етносів. Тому вирішення існуючих у Криму національних питань, а саме проблем депортованих народів, які повернулися на свою історичну батьківщину до Криму, і, перш за все, кримських татар потребувало надання Криму особливого статусу шляхом створення багатонаціональної територіальної автономії. На сьогодні в Автономній Республіці Крим із загального числа кримського населення проживає близько 13 відсотків раніше депортованих (кримських татар, вірмен, болгар, греків і німців).

З наданням Криму статусу автономії та з прийняттям Конституції Автономної Республіки Крим вирішена складна геополітична проблема, створено умови для розв’язання завдань у культурній і економічно-соціальній сферах щодо депортованих народів. Так, Конституцією АРК врегульовано питання функціонування та використання нарівні з українською мовою (як державною) також російської, кримськотатарської та мов інших національностей; в автономії гарантовано право виховання й отримання освіти рідною мовою національної меншини шляхом створення національних навчальних закладів, національних культурних товариств; створено умови для розвитку національної культури, мистецтва, мови тощо. Однак національне питання залишається актуальним і нині. Тому проблема представництва у Верховній Раді АРК національних меншин, які проживають на території Кримського півострова, для захисту їх політичних, культурних, соціальних тощо прав є актуальною і потребує вирішення. Особливості статусу Автономної Республіки Крим у економічному й політичному аспектах вплинули на вибір теми дисертаційного дослідження.

Від рівня досконалості виборчого законодавства залежить: чи сприятиме це підвищенню політичної культури громадян, розвитку багатопартійності та зміцненню політичних партій, чи протидіятиме це маніпулюванню свідомістю громадян. Тому актуальним є питання всебічного осмислення такого суспільно-історичного явища, як вибори, щоб не тільки зрозуміти його політичну природу, розкрити юридичний зміст, а й гарантувати найменші соціальні витрати у виборчому процесі при обранні органів представницької влади.

Законодавство про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим є значною за своїм впливом сферою юридичних дій, правил і процедур, що забезпечують політичну ротацію і передачу влади за підсумками виборів. Однак питання правового регулювання виборів в Автономній Республіці Крим взагалі й законодавство, зокрема, що регулює даний процес, до цього часу мало привертали увагу вчених і відповідно не були узагальнені й не стали об’єктом ґрунтовного науково-теоретичного аналізу.

У науковому дослідженні використано праці дореволюційних авторів: І.Алексєєва, Е.Віллея, Є.О.Енгеля, М.М.Коркунова, Г.Мейєра, В.К.Нікольського, І.Чернишова.

У радянський період дослідженням питання виборів займалися такі науковці: Я.М.Бельсон, А.М.Горшеньов, Г.С.Гурвич, В.М.Даниленко, А.І.Кім, Є.В.Колесніков, А.О.Мішин, М.Н.Разумович, І.Б.Челяпов.

У дисертації використано праці зарубіжних вчених: К.Бауна, С.Берч, С.Колівера, Д.Ламберта, Е.Лейкмана, П.Мерлоу, Нгуена Ань Туана, М.Прело, Л.Хенкіна.

У основу дисертації покладено також праці провідних вчених країн ближнього зарубіжжя: Російська Федерація – С.А.Авак’яна, М.С.Айвазяна, П.О.Астафічева, О.О.Бєлкіна, Ю.О.Веденєєва, О.А.Вешнякова, О.В.Зинов’єва, О.В.Іванченка, В.В.Ігнатенка, Д.Б.Каткова, С.Д.Князєва, А.І.Ковлера, К.І.Козлової, Є.В.Корчиго, В.І.Лисенка, О.П.Любимова, В.В.Маклакова, М.Г.Мірзояна, В.В.Невинського, Т.В.Новикової, О.Є.Постникова, Б.О.Страшуна, В.Ф.Халіпова, О.В.Халіпової, А.М.Шишкіна, О.Є.Штурнєва; Узбекистан – А.Х.Саїдова; Бєларусь – С.А.Альфера, І.І.Бугрової, Г.В.Серебреникової.

Дисертаційне дослідження спирається на розробки вітчизняних сучасних провідних вчених-юристів: В.В.Кравченка, В.Ф.Погорілка, В.Я.Тація, Ю.М.Тодики, В.М.Шаповала та науковців з виборчого права: О.М.Довгоша, Ю.Г.Кальниша, В.М.Кампо, М.І.Малишка, М.Ф.Рибачука, С.Г.Рябова, М.І.Ставнійчук, Л.Є.Шкляра, І.В.Шкурата, В.Д.Яворського та ін.

Використано також ідеї та пропозиції фахівців-практиків з виборчого права України: В.В.Алсуф’єва, О.Л.Барабаша, О.М.Воробйова, Р.К.Давидова, С.В.Кальченка, В.В.Ковтунця, М.М.Рябця та інших.

Розглянуто також праці молодих вчених М.В.Афанасьєвої, С.І.Бабій, Д.М.Котляра, Л.О.Кочубей, І.В.Попова.

Автор, спираючись на досягнення вітчизняних і зарубіжних вчених з виборчого права, зробив спробу дати своє бачення розв’язання проблем, що випливають з наявності у чинному законодавстві про вибори депутатів Верховної Ради АРК норм, які не повністю відповідають суспільно-політичним відносинам, що склалися нині в Автономній Республіці Крим, не тільки з теоретичної, а й з практичної точки зору, з урахуванням властивої виборчим відносинам динамічності. Новий Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 6 квітня 2004 р. (набере чинності 1 жовтня 2005 р.), передбачаючи обрання депутатів Верховної Ради АРК тільки за пропорційною системою, не вирішить проблеми представництва багатонаціонального складу населення кримської автономії у представницькому органі АРК. А, з іншого боку, існуюча мажоритарна виборча система не забезпечує нормальну працездатність Верховної Ради АРК через неможливість створення партійної більшості чи коаліції депутатів, які обираються не за партійною належністю.

За цих умов першочергового значення набувають питання про правове регулювання виборів, зокрема, про виборчу систему на виборах Верховної Ради АРК. Автор вважає, що теоретичне обґрунтування доцільності запровадження в Автономній Республіці Крим змішаної виборчої системи як однієї з найсприятливіших для цього автономного утворення, що враховуватиме історичні національні традиції, найкращі надбання світової виборчої практики, позитивно вплине не тільки на подальший розвиток виборчого законодавства, а й виборчого права як інституту конституційного права. Застосування виборчого законодавства, що не забезпечує виконання загальновизнаних принципів демократичності проведення виборів, може призвести до нівелювання інституту виборів як такого.

Сукупність зазначених чинників і зумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційне дослідження здійснено у рамках науково-дослідної роботи "Формування механізму реалізації та захисту прав і свобод громадян України" (ТЗН НДР №01 БФ042-01), яка виконується на юридичному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.