АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ ЯК ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ Автореферат

Актуальність теми. На сучасному етапі становлення та розбудови демократичної правової української державності відбуваються перетворення соціально-економічних і політичних відносин, що значною мірою впливає на стан формування державного та місцевих бюджетів України. Ситуація у сфері оподаткування, що є основним джерелом наповнення бюджетів, характеризується надобтяжливістю і несправедливістю розподілу податкового навантаження, чиновницьким викривленням законодавства, зростанням виявів організаційної злочинності й корупції у цій сфері, що призводить до збільшення сектору тіньової економіки, замороження економічних процесів та зростання рівня інфляції. З огляду на те, що нині близько 80 % доходів держави формується за рахунок податків та інших обов’язкових платежів (у 2006 році Державний бюджет по доходах на 70,8 % сформовано за рахунок податкових надходжень), а конституційного обов’язку сплачувати податки і збори дотримуються не всі платники, надзвичайної актуальності набувають питання діяльності органів державної влади щодо реалізації контрольної функції у сфері оподаткування. Статистика, яку наводить Державна податкова адміністрація, свідчить, що понад 90 % підприємств України порушують податкове законодавство. Результати роботи податкової міліції свідчать, що з 1999 року у сфері оподаткування викрито майже 100 тис. злочинів, переважна кількість яких становлять злочини, пов’язані з ухиленням від сплати податків та інших обов’язкових платежів. Велика частка цих порушень пов’язана з недосконалістю законодавства, низькою кваліфікацією учасників відносин у податковій сфері, з неоднозначним розумінням законів, із постійними змінами в них. Головними чинниками, що нині впливають на незадовільний стан контролю у сфері оподаткування, респонденти назвали такі: недосконалість вітчизняного законодавства та невідповідність його світовим стандартам (67,4%); низький професійний рівень працівників у сфері податкового контролю (39,3 %); неналежне ставлення держави до цього питання (29,0 %); низька правова культура та непідготовленість осіб, які працюють на підприємствах, в організаціях та установах (12,1 %); недостатнє фінансування служби (8,6%).

Відсутність новітнього арсеналу прийомів і способів здійснення податкового контролю суттєво збіднює контрольну практику і значною мірою зумовлює низьку ефективність функціонування системи податкового контролю, що вимагає вивчення досягнень, адміністративного, фінансового (податкового) права, узагальнення організаційно-правового досвіду, аналізу та використання зарубіжного законодавства і відповідних міжнародно-правових актів на рівні дисертаційного дослідження.

Зазначені чинники визначають наукову актуальність і практичну значимість цієї проблеми, необхідність вирішення якої зумовлена завданнями державно-управлінської діяльності при здійсненні контролю у сфері оподаткування. Тому обрана тема дисертаційної роботи, яка стосується інструменту державного контролю за сплатою податків і зборів, виявлення підприємств, що працюють у тіньовій економіці, актуальна не лише сьогодні, а й у майбутньому.

Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження є праці вчених у галузі адміністративного, фінансового (у т.ч. податкового) права, зокрема, вітчизняних: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, Д.А. Бекерської, В.Т. Білоуса, В.А. Бєлова, В.М., Бутузова, А.С. Васильєва, Л.К. Воронової, П.Т. Геги, І.П. Голосніченка, О.Ю. Грачової, А.П. Закалюка, Р.А. Калюжного, В.В. Копєйчикова, О.А. Кузьменко, М.П. Кучерявенка, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришка, П.С. Пацурківського, В.М. Плішкіна, Л.А. Савченко, А.І. Сироти, В.В. Цвєткова, В.К. Шкарупи; вчених-економістів, фінансистів, зокрема: С.Н. Баліної, В.С. Огородника, В.М. Федосова, В.Н. Суторміної; російських учених: Г.В. Атаманчука, В.Г. Афанасьєва, І.Л. Бачила, М.В. Карасьової, О.А. Ногіна, Е.Д. Соколова, Ю.А. Тихомирова, Н.І. Хімічевої; західних дослідників: П. Бернасконі, В.Дж. Галлігана, П. Джонсона, С. Хейдена та багатьох інших відомих юристів й економістів, які присвятили свої роботи проблемам контролю у сфері оподаткування.

Важливим джерелом наукової інформації для проведення дослідження стали праці вчених, зокрема, українських: В.М. Поповича, О.О. Савченка, І.К. Туркевич, О.В. Турчинова, С.Д. Шапченка; російських: Б.С. Болотського, Б.В. Волженкіна, О.В. Гаврилюка, Л.Д. Гаухмана, В.М. Григор’єва, А.Е. Жалінського, І.І. Кучерова, В.Д. Ларичева, Р.Р. Моргана, О.О. Чечуліної, О.В. Разумкова та ін.

Незважаючи на наявність численних наукових досліджень, Україна на сьогодні не має цілісної концепції, яка б відображала реальне становище контрольної діяльності у сфері оподаткування. Водночас питання щодо податкового контролю досліджені недостатньо, на рівні дисертацій вони розглядалися частково і при цьому переважно стосовно діяльності Державної податкової служби. Важливість зазначених проблем, необхідність їх вирішення та актуальність зумовили вибір теми дисертації, що є актуальною і має науково-практичне значення. Висновки та пропозиції дослідження спрямовані на удосконалення організаційно-правових механізмів контрольної діяльності у сфері оподаткування в Україні.

Ще одним з аспектів цієї дисертації є вивчення організації та функціонування системи органів податкового контролю зарубіжних країн. Дослідження цих питань дає можливість сформулювати підходи та механізми для запозичення і використання позитивного досвіду зарубіжних держав, а також для визначення власних шляхів розвитку й реформування системи контролюючих органів у сфері оподаткування України.