АДМІНІСТРАТИВНА ПРАВОСУБ`ЄКТНІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ В АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНИХ ВІДНОСИНАХ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі для забезпечення розвитку України як правової, соціальної держави необхідне реформування всієї системи державного управління, в тому числі і проведення адміністративної реформи. Сучасні принципи й умови адміністративної діяльності та її правового регулювання потребують наукового переосмислення. Особливо це стосується адміністративної правосуб`єктності юридичних осіб. Ця проблематика актуалізується також прийняттям нових кодифікованих нормативних актів, зокрема, Кодексу адміністративного судочинства України, а спеціальні комплексні дослідження адміністративної правосуб`єктності юридичних осіб в нових умовах фактично відсутні, у всякому разі малочисельні.

Значну увагу теорії юридичної особи як суб`єкта господарювання приділяли вчені-цивілісти та вчені - представники науки господарського права, оскільки поняття і ознаки юридичної особи містить Цивільний кодекс України і частково Господарський кодекс України. Обґрунтуванню теорії юридичної особи присвячували свої дослідження відомі вчені, як представники теорії держави і права, так і представники галузевих наук: С.М. Братусь, С.С. Алєксєєв, А.В. Венедиктов, О.С. Іоффе, О.С. Красавчиков, В.В. Копейчиков, В.С. Нерсесянц, О.Ф. Скакун, А.В. Міцкевич, Р.О. Халфіна та інші.

В нових умовах розвитку цивільного і господарського права окремими  питаннями правосуб`єктності юридичних осіб займались такі вчені: Н.О. Саніахметова, Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, Л.В. Коваль, Р.А. Калюжний, Ю.О. Тихомиров, В.К. Мамутов, Я.М. Шевченко, В.С. Щербина. Питання адміністративної правосуб’єктності юридичних осіб висвітлювались у працях вчених-адміністративістів: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, І.П. Голосніченко, Є.В. Додіна, В.К. Колпакова, Є.Б. Кубко, Д.М. Лук’янця, В.М. Марчука, В.Ф. Опришко, Ю.С. Шемшученка.

Адміністративна правосуб`єктність юридичних осіб залишається предметом наукових дискусій, науковці трактують її по-різному, тому вважаємо слушним подати у нашому дослідженні узагальнене визначення адміністративної правосуб’єктності. До сьогодні в юридичній науці не виявлені усі ознаки адміністративної правосуб`єктності юридичних осіб, які б у сукупності дали змогу, з одного боку, чітко відмежувати її від інших видів правосуб`єктності юридичних осіб, а з іншого – охопити усі аспекти участі юридичної особи в управлінських адміністративно-правових відносинах. Тому ми з`ясуємо особливості реалізації адміністративної правосуб`єктності окремих видів юридичних осіб, а саме: державних органів, суб`єктів підприємницької діяльності та об`єднань громадян.

Передусім ми обгрунтуємо визнання державних органів юридичними особами та дослідимо і проаналізуємо поширену наукову позицію про те, що адміністративна правосуб`єктність державних і громадських організацій виражається у компетенції їх органів. Оскільки досі в юридичній науці всебічно не з`ясовані ознаки адміністративної правосуб`єктності підприємства, які б у сукупності давали змогу, з одного боку, чітко відмежувати її від інших видів правосуб`єктності підприємства (цивільної, трудової тощо), а з другого – охопити усі аспекти участі підприємства в управлінських адміністративно-правових відносинах, то ми приділимо особливу увагу даному питанню у дослідженні. Ми також з`ясуємо суть і зміст адміністративної правосуб`єктності структурних підрозділів організацій, підприємств, установ, державних і громадських органів. Також вважаємо за доцільне проаналізувати співвідношення правосуб`єктності трудового колективу із адміністративною правосуб`єктністю організації-юридичної особи, особливо зважаючи на сучасну активну участь трудових колективів у виробничих, господарських та управлінських відносинах.

В рамках адміністративної правосуб`єктності юридичних осіб ми виділяємо спеціальну і виключну правосуб`єктність, тому у даному дослідженні ми обґрунтуємо критерії їх виділення і розмежування та визначимо їх зміст, поняття і значення. На підставі чинного законодавства стосовно сфер і напрямів діяльності та правових обмежень і обов`язків юридичних осіб ми виділимо і проаналізуємо широкий перелік видів спеціальної і виключної адміністративної правосуб`єктності юридичних осіб.

На сучасному етапі, з переходом до ринкової економіки та розвитком підприємництва на основі різних форм власності, більшість науковців та юристів-практиків, зокрема, В.А. Колпаков, Л.В. Коваль, Д.М. Лук`янець, Ю.П. Битяк, В.В. Зуй, Д.М. Овсянко, В.С. Четвериков, А.П. Альохін, Є.В. Додін та інші, вважають доцільним визнати юридичних осіб суб’єктами адміністративної відповідальності. Відтак, ми дослідимо особливості реалізації адміністративної правосуб`єктності юридичних осіб в адміністративно-деліктних відносинах та обґрунтуємо необхідність удосконалення законодавчого регулювання адміністративної відповідальності юридичних осіб.

Отже, на сьогодні важливість вивчення адміністративної правосуб`єктності юридичних осіб зумовлена тим, що наукові дослідження з даної тематики не здійснювались зовсім або ж вивчались лише окремі аспекти даної проблеми. Тому за умов впровадження економічної, політичної, правової, а особливо адміністративної і судової реформ в сучасній Україні та з врахуванням новітніх змін законодавства виникла потреба дослідження ряду нових правових положень і аспектів даної проблематики, формулювання нових юридичних понять, розкриття їх суті і змісту, з`ясування їх ролі і практичного значення, уточнення змісту і вироблення правильного розуміння певних юридичних категорій, розв`язання певних правових колізій і спростування існуючих наукових суперечностей, а також заповнення прогалин у законодавчому врегулюванні адміністративної правосуб`єктності юридичних осіб.

Вказані питання і аспекти розглядуваної проблематики свідчать про актуальність теми даного дисертаційного дослідження як з теоретичних позицій, так і з огляду на потребу удосконалення діючого законодавства і ефективізацію практики його застосування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота здійснювалася у зв’язку з темами наукових досліджень відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України “Проблеми удосконалення державного управління на етапі адміністративної реформи в Україні” (номер державної реєстрації 0101U001011), “Проблеми адміністративно-правового забезпечення реформування державного управління в Україні” (номер державної реєстрації 0102U001602).