АДМІНІСТРАТИВНИЙ ДОГОВІР ЯК ЗАСІБ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Запропоноване дисертаційне дослідження присвячене науковому вивченню одного із специфічних засобів здійснення управлінської діяльності органами державної виконавчої влади — адміністративного договору.

 Поступове звуження сфери державного впливу на соціально-економічний розвиток суспільства, відмова від всеохоплюючої адміністративно-командної системи і, пов'язана з цим, децентралізація державної влади, вимагають приведення засобів і методів управлінської діяльності держави у відповідність з новими демократичними умовами. Необхідним кроком у цьому напрямку повинна стати відмова від управління за допомогою винятково односторонньо-владних розпоряджень. Тривалий час у нашій правовій доктрині проводився достатньо жорсткий і дещо упереджений поділ засобів і методів впливу на суспільні відносини, які виникають у сфері управлінської діяльності. Вважалося, що сфері приватного права притаманні відносини рівності і партнерства, а публічним галузям і, зокрема, адміністративному праву притаманні – відносини влади-підпорядкування. Така точка зору не відповідає сучасним умовам державно-управлінської діяльності. Практика останніх десятиліть наочно показала, що панування однобічної волі не дозволяє здійснювати управлінську діяльність з належною ефективністю. Не випадково для сучасного стану державної виконавчої влади характерне різноманіття невирішених проблем, і насамперед в галузі законодавства, яке регулює державне управління. Незважаючи на величезну кількість правових актів виконавчої влади, які реалізуються у цій сфері, вони поки що не охоплюють усі напрямки вдосконалення конкретних форм і методів реалізації державної виконавчої влади. Залишається чимало проблем які стосуються як практичних питань вдосконалення державного управління, так і створення теоретичних основ його функціонування в нових соціально–економічних умовах. Усе це зумовлює підвищений інтерес до подальшого застосування, розвитку і поширення різноманітних засобів впливу на управлінські відносини включаючи адміністративний договір як один із специфічних регуляторів управлінської діяльності. Саме тому, останнім часом спостерігається тенденція не тільки різкого збільшення кількості використовуваних на практиці адміністративних договорів, але і поява нових видів адміністративних договорів у різноманітніших галузях права.

 Тому, основною метою дисертаційного дослідження є обґрунтування необхідності удосконалення правових засобів управлінської діяльності, одним із яких є адміністративний договір. Повсякденне впровадження адміністративного договору в практику діяльності органів державної виконавчої влади наблизить його до досягнення бажаної мети: відповідати призначенню держави, виступати гарантом законних прав і свобод громадян, а також діяти винятково в інтересах суспільства, вибираючи найбільш необхідні, ефективні та доцільні способи здійснення своїх функцій.

 Договір набув усіх рис особливого універсального засобу управлінської діяльності, і органи державної виконавчої влади, зважаючи на запити сьогоднішнього дня, використовують його у своїй діяльності все частіше.

В адміністративному договорі, державний орган виконавчої влади виступає носієм державно-владних повноважень, за допомогою яких реалізує властиві йому управлінські функції, і договір у силу цього має риси, які свідчать про неможливість віднесення його до звичних цивільно-правових договорів. Характерні особливості цілого ряду договорів, у яких беруть участь органи державної виконавчої влади, використовуючи свій публічно-правовий статус, ускладнюють проведення їх класифікації і, як наслідок, утруднюють пошук чинної і створення нової нормативної бази, покликаної вирішувати різні колізії в процесі виникнення, розвитку і завершення договірних правовідносин.

На сьогоднішній день ступінь наукової розробленості проблеми адміністративного договору як засобу управлінської діяльності такий, що ми маємо право говорити про початок формування теорії адміністративного договору, яка перебуває на стадії розвитку і потребує поетапної наукової розробки. Кожне поняття, кожна ознака, чи принцип, а також кожна із запропонованих класифікацій адміністративного договору потребують уточнення, узагальнення і осмислення з урахуванням тих змін, які відбуваються в сфері реалізації державної виконавчої влади. Тому розгляд і аналіз теоретичних та практичних аспектів застосування адміністративного договору в управлінській діяльності є безумовно актуальним і важливим як у теоретичному, так і в практичному плані.

Комплексний підхід до дослідження інституту адміністративного договору визначає обсяг і багатоплановість вивченої літератури. Використовуються загальнотеоретичні положення наукових праць з теорії держави і права, адміністративного, конституційного, муніципального права. Загальноправова значимість категорії договору визначає часте звертання до цивільного права, а розуміння адміністративного договору як засобу управлінської діяльності — до теорії управління.

Науково-теоретичну основу дисертації складають праці українських і російських вчених в галузях адміністративного права, конституційного права і теорії державного управління: Атаманчука Г. В., Альохина А. П., Аверьянова В.Б., Афанасьєва К.К., Алексєєва С.С., Александрова Н.Г., Битяка Ю.П., Бєльського К.С., Брагинського М.І., Бачило І.Л., Бандурки О.М., Бахраха Д.Н., Васильєва А.М., Васильєва A.С., Габричидзе Б.Н., Дьоміна А.А., Дьоміна А.В., Єлістратова А.І., Іоффе О.С., Євтихієва А.Ф., Кабалкина А., Кобалевського В.Л., Карасі А.В., Кикотя В.А., Курашвілі Б.П., Колпакова В.К., Кармолицького А.А., Козлова Ю.М., Лазарєва Б.М., Махиной С.Н., Манохина В.М., Новосьолова В.И., Пєткова В.П., Пашуканиса Е., Розенфельда В. Г., Резниченко С.В., Рудашевського В. Д., Салищевої Н.Г., Старилова Ю. Н., Стефанюка В.С., Старостяка Е., Сперанської К., Тихомирова Ю.А., Харитонова О.Е., Хангельдиєва Б.Б., Шульги М.Г., Юсупова В.А., Ямполъської Ц.А.

Науковими джерелами теорії адміністративного договору послужили також праці вчених початку XX-го століття А.І.Єлістратова, В.В. Івановського, Н.М. Коркунова, В.Л. Кобалевського, К.Сперанської. Основою загальнотеоретичних уявлень про договір стали праці таких учених, як Н.Г.Александрова, О.С. Іоффе, С.С.Алексєєва, М.І.Брагінського, В. В. Іванова, А. Кабалкіна, В.В. Лазарєва, Б.І. Пугинського.

З огляду на те, що в нашій країні робота зі створення теорії адміністративного договору ще далека від свого завершення, належна увага приділяється досягненням розвитку теорії адміністративного договору в Німеччині і Франції (Г. Бребан, Ж. Ведель, Л. Дюгі, І.Ріхтер, Г.Ф. Шупперт), де договір визнаний як елемент механізму правового регулювання. Аналізується судова практика Німеччини по вирішенню спорів у сфері публічно-договірних правовідносин, федеральний Адміністративний процесуальний Закон Німеччини, що включає розділ «Публічно-правовий договір»; практика використання адміністративного договору в діяльності комунальних та інших міських служб Франції.

Проаналізовано законодавство України, що стосується правового регулювання окремих видів адміністративних договорів, використані матеріали науково-практичних конференцій.