ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ (правові і тактико-криміналістичні аспекти ) :

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливим напрямом діяльності держави в сучасних умовах є запобігання злочинності, в структурі і характері якої останнім часом відбулися зміни. Зросла професійність та жорстокість злочинців, посилюється корумпованість у суспільстві. Організовані злочинні формування характеризуються відносною стійкістю, ієрархічністю, розподілом ролей і функцій між учасниками, самофінансуванням, законспірованістю, просуванням в органи влади своїх функціонерів та прагненням послабити діяльність правоохоронних органів. Усе це відбувається на тлі соціально-економічних негараздів, падіння обсягів промислового виробництва, зростання боргів у заробітній платі і потребує удосконалення законодавства і практики правоохоронних органів з розкриття, розслідування і профілактики злочинів з метою забезпечення прав та законних інтересів громадян, в першу чергу тих, які постраждали від них.

В Концепції забезпечення захисту законних прав та інтересів осіб, які потерпіли від злочинів, схваленої Указом Президента України від 28 грудня 2004 року та плані заходів щодо її реалізації, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 року відмічається, що відшкодування шкоди потерпілим від злочину в повному обсязі на практиці здійснюється рідко,
а у випадках, коли особу, яка вчинила злочин, не встановлено або вона переховується – взагалі не здійснюється. Значною мірою це залежить від рівня та якості інформаційного забезпечення розкриття і розслідування злочинів.

В цьому зв’язку назріла проблема реформування і оновлення, згідно з вимогами Конституції України, кримінального судочинства, діяльності правоохоронних органів, зокрема, встановлення такого порядку провадження досудового слідства і його інформаційного забезпечення, який би відповідав принципам демократичних країн світу і спирався на історичні особливості і національні традиції українського народу. Важливу роль у вирішенні цих завдань щодо подолання сучасної злочинності має чіткий розподіл основних державних функцій в галузі протидії злочинності (кримінально-процесуальної та оперативно-розшукової) та, відповідно, суб’єктів, які їх реалізують.

Окремим напрямам інформаційного забезпечення розслідування злочинів приділяється постійна увага науковців. На дисертаційному рівні досліджувалися: теоретичні основи одержання інформації про злочинця з матеріальних джерел на досудовому слідстві (К.В.Скибицький 1974р.); удосконалення інформаційного забезпечення слідчої діяльності органів внутрішніх справ на основі використання методів інформатики (Ю.В.Попов 1989р.); криміналістичні методи та засоби подання інформації на досудовому слідстві (В.Я.Лукашенко 1992р.); використання слідчим інформації на початковому етапі розслідування (В.І.Галаган 1992р.); удосконалення інформаційного забезпечення розслідування злочинів на базі АІПС (К.І.Беляков 1993р.); інформаційне забезпечення використання науково-технічних досягнень у розслідуванні злочинів (І.О.Ієрусалімов 1996р.); концептуальні основи використання інформації при розкритті злочинів (Д.І.Сулейманов 1997р.). Окремі аспекти цієї проблеми у галузево-предметному плані висвітлювали вчені-юристи України Ю.П.Аленін, С.А.Альперт, М.І.Бажанов, В.Д.Басай, В.П.Бахін, В.Д.Берназ, Т.В.Варфоломеєва, А.Ф.Волобуєв, В.Г.Гончаренко, Ю.М.Грошевий, Е.О.Дідоренко, О.Ф.Долженков, А.Я.Дубинський, В.А.Журавель, А.В.Іщенко, О.А.Кириченко, Н.І.Клименко, І.П.Козаченко, В.О.Коновалова, М.В.Костицький, В.С.Кузьмічов, В.К.Лисиченко, В.Г.Лукашевич, В.Т.Маляренко, М.І.Мельник, О.Р.Михайленко, М.М.Михеєнко, В.Т.Нор, Б.Г.Розовський, М.В.Салтевський, М.Я.Сегай, О.П.Снігерьов, В.В.Тіщенко, В.Ю.Шепітько, М.Є.Шумило, країн СНД Р.С.Бєлкін, І.Є.Биховський, А.К.Гаврилов, Г.І.Грамович, Д.С.Карев, Л.М.Карнеєва, О.М.Ларін, І.М.Лузгін, П.А.Лупинська, І.Л.Петрухін, М.С.Полевой, М.І.Порубов, О.Р.Ратинов, В.М.Савицький, М.С.Строгович, М.А.Чельцов, С.А.Шейфер, М.П.Яблоков та інші. Разом з тим, проблема вдосконалення розкриття і розслідування злочинів багатоаспектна. Вирішення її пов’язане з розмежуванням функцій суб’єктів, які її здійснюють, компетенцією цих суб’єктів при застосуванні засобів інформаційного забезпечення розкриття і розслідування злочинів. В законодавстві і юридичній літературі не сформувалося єдиного підходу до визначення засобів інформаційного забезпечення та їх класифікації, не врегульовані питання взаємодії суб’єктів, на яких покладаються різні функції з розкриття і розслідування злочинів, практика потребує розробки і законодавчого закріплення засобів інформаційного забезпечення адекватних характеру сучасної злочинності. Наведені обставини зумовили обрання теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до напрямів, визначених Комплексною програмою профілактики злочинності на 2001–2005 роки, затвердженою Указом Президента України № 1376/2000 від 25 грудня 2000 року, Концепцією розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001–2005 років (рішення Колегії МВС України від 18 грудня 2000 року № 9 КМ/1), Пріоритетними напрямами наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 років (п.1.1. наказу МВС України № 755 від 05.07.04 року). Тема дисертації включена до планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 1998–2005 роки (поз. 2.7). Досліджувані за темою галузево-предметні питання входять складовими до програм і тематичних планів з курсів кримінального процесу та криміналістики, спецкурсів “Організація розкриття та розслідування злочинів”, “Дізнання в органах внутрішніх справ”, які викладаються в Національній академії внутрішніх справ України та інших навчальних закладах МВС України.