КОНСТИТУЦІЙНИЙ ОБОВ\'ЯЗОК ДОДЕРЖУВАТИСЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ ТА ЗАКОНІВ УКРАЇНИ, НЕ ПОСЯГАТИ НА ПРАВА І СВОБОДИ, ЧЕСТЬ І ГІДНІСТЬ ІНШИХ ЛЮДЕЙ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Проблема конституцій-них обов’язків як одного із засобів розвитку конституційно-правових відносин, формування правової свідомості людини та громадянина, становлення законності та правопорядку є досить актуальною для вітчизняної правової науки. На рівні із конституційними правами, свободами обов’язки людини, громадянина, як складова конституційно-правового статусу, є регулятором виду і міри поведінки учасників суспільних відносин, засобом правової рівноваги їх матеріальних і духовних потреб, вираженням найбільш істотних зв’язків та відносин між суспільством, особистістю, державою, забезпеченням поєднання громадських та особистих інтересів.

Значне місце серед них займає обов’язок додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, закріплений ч. 1 ст. 68 Основного Закону України, який можна вважати основоположним для всіх інших юридичних обов’язків людини і громадянина, закріпленою в конституційно-правових нормах вимогою держави щодо моделі поведінки громадян та всіх осіб, які перебувають на території України на законних підставах. Виконання саме зазначеного обов’язку в найбільш повній мірі сприяє дотриманню, виконанню інших конституційних обов’язків, є також однією з гарантій дотримання конституційних прав людини і громадянина.

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена ще й її недостатньою теоретичною розробленістю на сучасному етапі розвитку і становлення вітчизняної конституційно-правової думки. Потребують більш детального аналізу, зокрема, питання щодо поняття і змісту конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, його структури та форм реалізації. Багатоаспектність і значимість досліджуваної проблеми потребує також наукової розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму забезпечення виконання зазначеного обов’язку. Важливо дослідити даний обов’язок в системі інших конституційних обов’язків, визначити його місце, роль для реалізації конституційного статусу особи.

Значущість названої проблематики посилюється також у зв’язку з необхідністю створення організаційно-правового механізму виконання конституційного обов’язку людини і громадянина додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей як одного із юридичних засобів реалізації, зокрема, органами державної влади своїх функцій, одного із основних чинників стабілізації суспільних відносин в Україні. Зокрема, особливо актуальним ці питання є в сучасний період визнаної багатьма науковцями, практиками колізійності конституційних норм, зумовленої внесенням змін до Конституції України Законом України від 8 грудня 2004 року.

Дослідження відповідних теоретичних проблем, пов’язаних із названим обов’язком, на наш погляд, не тільки сприятиме вдосконаленню механізму його реалізації, а й може стати певним вкладом як в загальну теорію конституційних обов’язків, так і загалом в теоретичну концепцію прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.

Проблема конституційних обов’язків взагалі, і обов’язку додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, зокрема, є багатоаспектною, що зумовлює необхідність вивчення та узагальнення робіт вітчизняних і зарубіжних вчених – представників різних галузевих юридичних наук. Так, вагомий внесок у дослідження цієї проблеми зробили такі вчені: С. Алексєєв, Н. Боброва, В. Бутилін, М. Вітрук, Л. Воєводін, Б. Ебзєєв, В. Єм, Т. Зражевська, С. Кечек’ян, А. Колодій, В. Копєйчиков, Л. Летнянчин, А. Лєпьошкін, О. Лукашева, В. Лучін, Г. Мальцев, О. Марцеляк, В. Маслєнніков, М. Матузов, Н. Мяловицька, В. Нерсесянц, А. Олійник, В. Погорілко, П. Рабінович, Б. Семенеко, В. Тацій, Ю. Тодика, Б. Топорнін, О. Фрицький, М. Хавронюк, М. Цвік, В. Шаповал, Ю. Шемшученко та інші. В дисертаційному дослідженні використані також положення таких видатних філософів, як І. Кант та Г. Гегель, російських науковців минулого П. Віноградова, Г. Шершеневича та ін.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах планової теми відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України “Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика” (номер державної реєстрації 0101U005662).