НОРМИ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Норми кримінально-процесуального права є основою механізму правового регулювання діяльності органів дізнання, слідчого, прокурора і суду з порушення, досудового розслідування і судового розгляду кримінальних справ. Від чіткості, логічності викладення окремих правових норм залежить ефективність нормативно-правового впливу права на суб’єктів кримінально-процесуальних правовідносин. Це - нормативно-правовий аспект актуальності обраної теми дисертаційного дослідження.

Часті зміни норм кримінально-процесуального права не сприяють їхній ефективній реалізації. Практика потребує не тільки чіткості і однозначності змісту норм права, а й їхньої певної стабільності, що може бути досягнута лише за умови якісного викладення правил поведінки суб’єктів кримінального процесу у нормах права.

Процес підготовки нового Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК) повинен здійснюватися на підставі результатів ґрунтовних теоретичних досліджень, у першу чергу тих, що мають на меті розробку основних елементів правового регулювання суспільних відносин. Робота з підготовки проекту КПК, що продовжується до цього часу, була б набагато ефективнішою, якби вона ґрунтувалася на результатах спеціальних, у тому числі й комплексних досліджень норм кримінально-процесуального права, що є основним елементом правового регулювання. Це - праксеологічний аспект актуальності теми дослідження.

Останнім часом вітчизняні учені-юристи все більше приділяють уваги нормам окремих галузей права. Так, у 2000 році С.Л. Горьова дослідила норми адміністративного права, у 2003 році О.В. Сінькевич - норми конституційного права. О.К. Марін захистив кандидатську дисертацію за темою «Конкуренція кримінально-правових норм» (Львів, 2001 рік).

Норми ж кримінально-процесуального права досліджувались фрагментарно у межах більш широких тем.

Так, у радянський період розвитку теорії кримінального процесу окремі аспекти кримінально-процесуальних норм розглядала П.С. Елькінд. У межах загальної теорії юридичного процесу особливості процесуальних норм аналізувалися у роботах В.М. Горшеньова, В.О. Лучіна, І.А. Галагана, А.П. Глєбова. На фоні фундаментальних проблем процесуального права (сутність і завдання кримінально-процесуального права - П.С. Елькінд; теорія юридичного процесу - В.М. Горшеньов, І.А. Галаган, А.П. Глєбов) проблемні питання щодо норм кримінально-процесуального права розглядалися фрагментарно.

Певну увагу приділяли нормам права й інші вітчизняні учені-процесуалісти: Т.В. Варфоломеєва, В.Г. Гончаренко, Ю.М. Грошевий, В.С. Зеленецький, М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, М.А. Погорецький, В.М. Тертишник, А.П. Черненко, В.П. Шибіко, М.Є. Шумило та інші.

Норми кримінально-процесуального права досліджувала у кандидатській дисертації Т.В. Свістунова. Але у її дисертації лише перший розділ присвячений аналізу норм, зокрема - їхніх ознак. Окрім того, ця дисертація базується ще на радянському, до того ж, російському, законодавстві, а з часу її захисту минуло майже сорок років.

Для процесуальної теорії потрібні науково-обґрунтовані висновки щодо видів, функціонального призначення, структури норм кримінально-процесуального права. Яке б питання не досліджувалося у теорії кримінального процесу, воно тим чи іншим чином обов’язково стосується правового регулювання, основою якого є норми права.

Отже теорія кримінального процесу потребує вирішення наукової задачі, що полягає у комплексному теоретичному дослідженні норм кримінально-процесуального права. Ця задача має істотне значення як для теорії процесу, так і для практики творення законів, що є джерелами кримінально-процесуального права, а також для практики застосування цих законів.

Це - теоретичний аспект актуальності теми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження ґрунтується на основних положеннях п. 1 ст. 7 Закону України від 11 липня 2001 року «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»; Постанови Верховної Ради України «Про концепцію судово-правової реформи в Україні» від 28 квітня 1992 року (розділ 2); Указу Президента України від 10 травня 2006 року № 361/2006 «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до Європейських стандартів (розділ 3); положеннях щодо розробки теоретичних проблем розвитку вітчизняного законодавства і наукового забезпечення законодавчого процесу в Україні, затверджених постановою Президії Національної академії наук України від 5 листопада 2003 року № 272 (п. 3.1.); є складовою частиною наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України, передбачених, зокрема п. 1.1. Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004 - 2009 років, затверджених Наказом МВС України від 5 липня 2004 року № 755.

Воно виконане у межах наукової теми кафедри кримінального процесу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ «Кримінально-процесуальні відносини».

Тема дисертації затверджена Вченою радою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 31 січня 2005 року (протокол № 5).