VACANCIES AND COOPERATION

Актуальність теми дослідження. Правосуддя може вважатися справедливим лише за умови, що воно забезпечує ефективне відновлення у правах. Помилкове судове рішення не може розглядатися як справедливий акт правосуддя й повинне бути виправлене.

Помилки підривають авторитет правоохоронних органів і суду, у цілому знижують ефективність правозастосовної діяльності. Цим обумовлюється актуальність проблеми їхнього виявлення й класифікації, встановлення причин їхнього вчинення й чинників, що впливають на них, розробки ефективних заходів превентивного характеру.

Законність, обґрунтованість і, у остаточному підсумку, справедливість процесуальних рішень залежить від того, наскільки правильними й безпомилковими вони є. З огляду на те, що органи досудового слідства й суди нерідко допускають помилки при здійсненні своїх функцій у наш час, тобто у період становлення судової влади й реформування правоохоронних органів, виникла нагальна потреба ретельного осмислення причин і умов слідчих та судових помилок. Тому важливе значення має вивчення їхнього впливу як на хід кримінального судочинства, так і на його результати у вигляді вироків та інших судових рішень, а також розробка науково-практичної методики виявлення й виправлення помилок правозастосування у кримінальному судочинстві.

Проблема виявлення й виправлення слідчих та судових помилок не одержала належної уваги у вітчизняній процесуальній науці, хоча правозастосовні помилки належать до числа досить розповсюджених і разом з тим недостатньо вивчених порушень закону. Будучи багатоаспектною, ця проблема ставала предметом дослідження вчених-фахівців не лише у сфері кримінального процесу, а й загальної теорії права, а також кримінального права. Однак комплексні її дослідження у галузі кримінального судочинства стосуються у основному слідчих помилок. До числа таких досліджень належать ті, що проведені наприкінці восьмидесятих років минулого століття у НДІ проблем зміцнення законності й правопорядку при Генеральній прокуратурі Російської Федерації міжвідомчим авторським колективом під керівництвом А.Д. Бойкова й А.Б. Соловйова, а також здійснені М.Є. Пучковською, А.Д. Назаровим. Серед фундаментальних робіт слід зазначити також проведене у сімдесяті роки дослідження колективу вчених Інституту держави й права Академії наук Російської Федерації під керівництвом І.Л. Петрухіна проблем ефективності правосуддя й виправлення судових помилок.

Окремі аспекти даної проблеми досліджувалися у роботах О.Я. Баєва, Г.П. Батурова, В.Д. Бринцева, В.П. Бож’єва, Т.В. Варфоломеєвої, В.І. Власова, В.Г. Гончаренка, Ю.М. Грошевого, К.Ф. Гуценка, І.Ф. Демидова, І.М. Зайцева, В.С. Зеленецького, З.Ф. Ковриги, О.М. Ларіна, В.А. Лазарєвої, П.А. Лупинської, В.Т. Маляренка, Т.Г. Морщакової, М.М. Михеєнка, В.Н. Махова, В.Т. Нора, С.Г. Олькова, С.М. Стахівського, М.С. Строговича, С.А. Шейфера, Н.А. Якубович та інших учених.

Концептуальні зміни чинного законодавства України, що відбулися у ході «малої» судової реформи 2001 року і котрі вимагають переосмислення ролі суду у сучасному кримінальному процесі, обумовлюють необхідність вирішення наукової задачі, зміст якої полягає у комплексному теоретичному дослідженні проблем виявлення і виправлення слідчих та судових помилок.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження ґрунтується на положеннях п. 5 розділу 4 Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до Європейських стандартів, затвердженої Указом Президента України від 10 травня 2006 року № 361/2006 та абз. 2 Розділу 1 Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008; є складовою частиною наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України, передбачених, зокрема п. 1.1. Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених Наказом МВС України від 5 липня 2004 року № 755.

Робота виконана згідно з Планом науково-дослідних і конструкторських робіт Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.