ФУНКЦІЯ ЗАХИСТУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини і громадянина та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави в усіх складових життя суспільства, включаючи сферу кримінальної юстиції. Відповідно, теоретичне вивчення проблем забезпечення конституційного права обвинуваченого на захист цілковито обумовлено завданням побудови правової держави, утвердження верховенства права та демократичних засад правосуддя.

Функція захисту – одна з основних кримінально-процесуальних функцій. Вона є обов’язковим елементом розв’язання правових спорів у суді, слугує противагою функції обвинувачення. Без цієї функції не може повноцінно діяти система правосуддя. Неякісна реалізація завдань захисту становить пряму перешкоду встановленню істини, всебічному, повному і об’єктивному розгляду кримінальної справи, постановленню законного і обґрунтованого рішення. Функція захисту є формою забезпечення прав і свобод особи у кримінальному судочинстві.

У вітчизняному кримінальному процесі, на жаль, і досі зберігається закладений в радянські часи функціональний дисбаланс, домінує обвинувальний ухил, значно обмежені захисні процесуальні гарантії. Такий стан речей зумовлює підвищену актуальність та важливість проблематики, пов’язаної зі статусом суб’єктів захисту, визначенням умов реалізації їх процесуального інтересу, можливостей дієвого законного впливу на хід розслідування та розгляду справи. Дослідження питань щодо місця і ролі функції захисту у структурі кримінально-процесуальної діяльності, дотримання конституційних принципів зумовлено необхідністю визнання і послідовного закріплення у національному законодавстві основних міжнародно-правових норм з питань здійснення справедливого правосуддя.

Питання реалізації функції захисту на різних стадіях провадження у кримінальній справі завжди привертали увагу вчених-процесуалістів. На загальнотеоретичному рівні кримінально-процесуальні функції досліджували у своїх працях В.А. Азаров, Ю.П. Аленін, С.А. Альперт, В.К. Бабаєв, А.Д. Бойков, В.Г. Гончаренко, Ю.М. Грошевой, В.П. Данєвський, А.Я. Дубінський, П.С. Елькінд, Ц.М. Каз, Є.Г. Коваленко, Л.Д. Кокорев, А.Ф. Коні, О.М. Ларін, В.В. Леоненко, П.А. Лупинська, В.Т. Маляренко, М.М. Михеєнко, В.В. Молдован, Я.О. Мотовіловкер, В.Т. Нор, І.Д. Перлов, І.Л. Петрухін, В.М. Савицький, М.І. Сірий, Ю.І. Стецовський, В.А. Стремовський, М.С. Строгович, І.Ю. Сухарев, Г.І. Чангулі, В.П. Шибіка, М.Є. Шуміло, І.Я. Фойницький та ін.

Вагомий внесок у дослідження реалізації функції захисту зроблено В.П. Бахіним, Т.В. Варфоломеєвою, В.В. Гевком, А.Я. Гінзбургом, Я.П. Зейканом, З.З. Зінатулліним, А.В. Іщенком, Н.С. Карповим, М.В. Костицьким, В.О. Коноваловою, Є.Д. Лук’янчиковим, М.А. Погорецьким, Д.П. Письменним, С.М. Стахівським, О.Д. Святоцьким, В.Ю. Шепітьком та іншими вченими.

Істотних здобутків у вивченні кримінально-процесуальної функції захисту досягли на рівні дисертаційних досліджень М.А. Маркуш, Ю.В. Хоматов та С.О. Ковальчук, які функцію захисту проаналізували у контексті реалізації принципу змагальності; Т.В. Корчева, Т.В. Омельченко та О.О. Чепурний вивчали особливості здійснення функції захисту на стадії досудового розслідування; О.В. Острогляд досліджував участь адвоката у стадії апеляційного перегляду справи, а А.М. Бірюкова – надання адвокатурою правової допомоги.

Незважаючи на те, що проблема здійснення функції захисту в кримінальному процесі тією чи іншою мірою висвітлена в багатьох наукових працях, у тому числі і вищеназваних авторів, чимало питань залишаються дискусійними, а деякі з них потребують і певного оновлення на рівні нормативного врегулювання. Проведене дисертантом дослідження набуває на сьогодні особливої актуальності у зв’язку з нагальною потребою в прийнятті нового Кримінально-процесуального кодексу України.

Наведені фактори визначили вибір теми дисертації, завдання та результати якої зорієнтовані на вироблення нових підходів до посилення ефективності функції захисту відповідно до міжнародних стандартів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося в рамках планових тем відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України: “Актуальні проблеми кримінальної юстиції” (номер державної реєстрації 0103U004302), “Кримінально-правові і кримінально-процесуальні аспекти здійснення правосуддя в Україні” (номер державної реєстрації 0104U007591); “Кримінальна юстиція України: актуальні проблеми розвитку” (номер державної реєстрації 0106U004753).