ПРАВО НА СТРАЙК ТА МЕХАНІЗМ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Зміни в політичній, економічній та ідеологічній сферах України викликали появу нового права працівників – права на страйк. Спочатку воно було закріплено на конституційному рівні, а згодом у спеціальному акті – Законі України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» і стало використовуватися працюючими для захисту своїх економічних прав та інтересів.

Перші кроки страйкового руху виявили не тільки відсутність належної теоретичної концепції щодо сутності цього права та механізму його реалізації, а й неузгодження між окремими нормами права, що призвело до помилкових дій з боку роботодавців, органів, що очолюють страйк, та судів.

Актуальність обраної теми зумовлена й тим, що вищезгаданий Закон перевантажено багатьма строками, порушення яких є підставою для визнання страйку незаконним. У законодавстві існують завуальовані норми, які фактично спрямовані на розправу з тими, хто страйкує.

Законодавством не визначено місце права на страйк у системі прав людини. Особливості цього права не були предметом аналізу в науці трудового права. З одного боку, законодавець надає право страйкувати тим, хто працює, а з другого – нормативно-правові акти спрямовані на утримання працюючих від цих дій. Внаслідок такої складної правової ситуації працівникам інколи важко прийняти рішення про оголошення та проведення страйку. Такі обставини стримують працюючих від реалізації наданого їм конституційного права на страйк.

Своєчасність дослідження обумовлена також тим, що на Україні тривалий час не провадилося узагальнення причин страйкового руху. Саме ці обставини завадили розробці практичних рекомендацій щодо способів і методів попередження страйків.

Питання, пов’язані з механізмом реалізації права на страйк, урегульовані в централізованому порядку, що не дозволяє окремі з них вирішувати у локальному порядку.

У законодавстві немає чіткого переліку випадків, коли саме забороняється страйкувати. Закон нечітко визначає наслідки участі у страйках, відповідальність страйкарів за участь у них. Належним чином не врегульовано питання про відповідальність роботодавців, які порушили законодавство про працю, унаслідок чого були створені умови для страйку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Тема дисертації узгоджена з цільовими комплексними програмами Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого: на 2001–2005 роки «Проблеми вдосконалення юридичних гарантій реалізації трудових і соціальних прав в умовах ринкової економіки» (№ 0186.0.070864) і «Правове забезпечення розвитку соціально-економічних та екологічних відносин в Україні на 2006-2010 роки» (№ 0186.0.070864).