ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У РАЗІ ВТРАТИ ГОДУВАЛЬНИКА У СОЛІДАРНІЙ ПЕНСІЙНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У процесі становлення ринкової економіки України поряд з політичними та економічними цілями соціальної держави постає завдання розвитку правових механізмів соціального захисту населення, у тому числі непрацездатних членів сім’ї померлого годувальника. Пенсійне забезпечення у разі втрати годувальника охоплює значну кількість осіб, які належать до найбільш соціально незахищених категорій населення України. Серед них пенсіонери, діти, інваліди, які, як правило, втрачають зі смертю годувальника засоби до існування. Питання пенсійного забезпечення у разі втрати годувальника є одним з основних політико-правових завдань держави, а також серйозною соціальною проблемою суспільства, що потребує свого вирішення як економічними, так і юридичними засобами.

Питання пенсійного забезпечення завжди перебували в центрі гострих наукових обговорень та диспутів. Вони знайшли відображення у працях учених радянського періоду: В.С. Андреєва, Є.І. Астрахана, В.А. Ачаркана, К.С. Батигіна, І.В. Гущина, О.Д. Зайкіна, М.Л. Захарова, Р.І. Іванової, Т.В. Красильникової, Т.М. Кузьміної, В.Д. Новикова, В.І. Прокопенка, І.І. Рибакової, В.А. Тарасової, Е.Г. Тучкової, Я.М. Фогеля, В.Ш. Шайхатдинова, Н.О. Якіної та ін. У період незалежної України проблеми пенсійного забезпечення досліджувались у працях М.І. Боднарука, Н.Б. Болотіної, І.О. Гуменюк, Л.М. Князькової, С.М. Прилипка, С.М. Сивак, І.М. Сироти, А.В. Скоробагатька, Б.І. Сташківа, Г.І. Чанишевої, О.Г. Чутчевої та ін.

На всіх етапах питання пенсійного забезпечення у разі втрати годувальника висвітлювались у монографіях, підручниках, посібниках фрагментарно, як правило, без глибокого критичного аналізу, а лише зі стислим відтворенням деяких положень діючого пенсійного законодавства. Лише у небагатьох наукових працях радянського періоду, зокрема, у дослідженнях В.Д. Новикова та Н.О. Якіної, було здійснено ґрунтовне дослідження проблем пенсійного забезпечення у разі втрати годувальника.

На жаль, в Україні до сьогодні у межах дисертаційного чи монографічного дослідження науковці не висвітлювали проблеми пенсійного забезпечення у разі втрати годувальника у солідарній пенсійній системі України.

У зв’язку з реформуванням пенсійної системи України особливої актуальності набуває розроблення нового підходу до розуміння та формулювання поняття об’єкта пенсійних правовідносин, у тому числі й у разі втрати годувальника. Оскільки наближення національного законодавства до міжнародних стандартів проголошено Україною основним напрямом соціальної політики, актуальності набувають аналіз міжнародно-

правових актів у сфері пенсійного забезпечення у разі втрати годувальника та співвідношення їх із внутрішньо-національними нормами. Донині залишається спірним питання визнання суб’єктом права на пенсію у разі втрати годувальника сім’ї померлого годувальника.

Проблеми процедурних пенсійних правовідносин, у тому числі й у разі втрати годувальника, у солідарній пенсійній системі на сьогодні є малодослідженими, мають недостатню теоретичну основу, що негативно відбивається на законодавчій та правозастосовчій практиці. Все це зумовлює необхідність комплексного дослідження процедурних пенсійних правовідносин.

Чекають на своє нове вирішення питання правосуб’єктності суб’єктів пенсійних правовідносин у разі втрати годувальника у солідарній пенсійній системі України, юридичних фактів як підстав виникнення, зміни та припинення пенсійних правовідносин у разі втрати годувальника та ін.

Отже, необхідність комплексного дослідження та потреба подальших наукових розробок проблем пенсійного забезпечення у разі втрати годувальника у солідарній пенсійній системі зумовлена як теоретичними, так і практичними чинниками.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до планової теми науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України «Правові проблеми гармонізації трудового законодавства України із законодавством Європейського Союзу» на 2005–2006 рр., державний реєстраційний номер 0105 U.