VACANCIES AND COOPERATION

Актуальність дослідження. Кінець двадцятого століття був доленосним періодом української історії. Проголошення незалежності, прийняття нової Конституції України 1996 року стали етапними подіями, що визначили майбутнє Українського народу.

Основним політико-правовим документом України є Конституція. Її дієвість визначається існуванням тривалих політичних традицій, звичаїв, ефективністю механізмів конституційного контролю та конституційної відповідальності. Конституційна відповідальність при цьому розуміється, з одного боку, як механізм застосування негативних санкцій до порушників відносин, пов'язаних з процесом здійснення влади Українським народом, а з іншої – як елемент правового статусу суб’єкта конституційних відносин, що спонукає до позитивної, конструктивної діяльності та реалізації функцій, виконання яких очікує від суб'єкта суспільство.

Актуальність обраної теми дисертаційного дослідження зумовлена, по-перше, системоутворюючим характером інституту конституційної відповідальності як елементу системи захисту конституційних відносин, по-друге, важливою роллю, що відіграють політичні партії в демократичній державі.

Політичні партії раніше не розглядалися як суб’єкт цього виду відповідальності, що зумовлено низкою об’єктивних причин. Так, історія розвитку багатопартійності на українських теренах охоплює до двадцяти років на початку двадцятого століття та ледь більше десятиріччя новітнього періоду. Доволі тривалий досвід існування Комуністичної партії є, скоріше, негативним з погляду демократії та багатопартійності. Таким чином, в Україні склалося так, що правове регулювання діяльності політичних партій та інститут їх конституційної відповідальності практично не мають історичних традицій, досвіду, необхідних для нормального функціонування політичної системи.

Крім цього, безпосередньо проблематику діяльності партій досліджує політологія, яка розглядає останніх суб'єктами політики, а не публічного права. Партії, насамперед, є політичним інститутом. Їх головне завдання – сприяти вираженню політичної волі громадян за допомогою виборів. Проте, на думку автора, широке коло питань діяльності партій вимагає вирішення правовими засобами, адекватними ролі партій у демократичному суспільстві.

Конституційна відповідальність партій повинна стати ефективним механізмом переведення гострих політичних конфліктів у правову площину, що дасть змогу уникнути проявів політичного екстремізму та насильства. У такому випадку цей інститут виступатиме гарантією демократичного розвитку політичної системи України. Зазначене свідчить на користь детальної інституціоналізації діяльності партій, що включає в себе правову регламентацію їх конституційної відповідальності.

Проблема конституційної відповідальності не достатньо розроблена вітчизняною правовою наукою. Наявні роботи стосуються, як правило, вивчення загальних питань, а комплексного студіювання проблеми конституційної відповідальності політичних партій до цього часу в Україні взагалі не було. Тому виникла об’єктивна потреба у дослідженні природи, сутності, змісту, механізму та місця конституційної відповідальності політичних партій у політико-правовій системі суспільства, що зумовлює актуальність та своєчасність дисертаційної роботи.

Теоретично-інформаційну базу дисертації становлять праці вітчизняних та зарубіжних науковців. Зокрема, це роботи О. Агєєвої, М. Коноха, Р. Косолапова, В. Маркова, О. Плахотного та інших щодо родової соціально-філософської категорії “відповідальність”.

Такі автори, як С. Алєксєєв, Б. Базилєв, С. Братусь, В. Кудрявцев, О. Лейст, Ф. Лопушанський, Д. Лук'янець, М. Малєін, В. Оксамитний, І. Самощенко та М. Фарукшин, розглядають проблеми юридичної відповідальності.

У працях О. Бантишева, С. Дьякова, В. Картавцева, С. Кєліної, В. Лучіна, В. Навроцького, О. Трайніна, Є. Фесенко та інших аналізуються окремі питання складу правопорушення.

Наукові розробки С. Авак’яна, Н. Бобрової, Т. Зражевської, Н. Колосової, О. Краснікової, М. Краснова, Л. Кривенко, О. Кутафіна, В. Лучіна, О. Майданик, В. Мелащенка, О. Мельник, Л. Наливайко, В. Погорілка, Ю. Тодики, В. Федоренка, О. Фрицького, А. Червяцової, Т. Шона стосуються власне інституту конституційної відповідальності.

Одночасно дисертантом опрацьовано дослідження вчених радянської доби В. Даніленка, І. Ільїнського, М. Марченка, а також українських науковців О. Батанова, А. Білоуса, Н. Гаєвої, А. Григор’єва, В. Кампо, М. Коваля, В. Кушніренка, М. Примуша, М. Рябця, Т. Слинько та інших, присвячені різноманітним аспектам діяльності політичних партій.

У Російській Федерації цій проблемі приділено значну увагу у роботах Ю. Вєдєнєєва, В. Євдокімова, В. Коломийцева, В. Лапаєвої, Ю. Юдіна.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до п. 3.2 плану науково-дослідної роботи центру наукових досліджень Національної академії Служби безпеки України на 2002 рік.