УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ СПЕЦІАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ МВС УКРАЇНИ ПО БОРОТЬБІ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ :

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Організована злочинність – це найскладніше і найнебезпечніше антисуспільне явище, що не має державних кордонів і масштаби якого у сучасних умовах розвитку України становлять реальну загрозу державі і суспільству. Характерними її рисами є: вторгнення в економіку держави і перетворення її на тіньову економіку; поширення контролю організованих злочинних угруповань і організацій над діяльністю банків і фінансово-кредитних систем, інвестиційними надходженнями, приватизаційними процесами; втручання у митну справу; пристосування і втручання в розвиток ринкових відносин; блокування ефективних процесів реформ; встановлення контролю над прибутковими видами злочинної діяльності (наркобізнес, проституція, азартні ігри, нелегальна торгівля зброєю, контрабанда, незаконна міграція і торгівля людьми, трансплантація людських органів та ін.); проникнення в органи державної влади та правоохоронні органи; зрощення з міжнародною злочинністю тощо. Так тільки протягом 2003 р. виявлено 634 організовані злочинні групи і злочинні організації, серед яких: загальнокримінальної спрямованості – 450; економічної спрямованості – 184; з корумпованими зв’язками – 26; з міжнародними зв’язками – 32; у сфері зовнішньоекономічної діяльності – 12; у фінансово-кредитній системі – 42; у сфері приватизації – 5; у паливно-енергетичному комплексі – 25; в АПК – 23; у металургійній промисловості – 12. Цими групами вчинено 6159 злочинів, із них: загальнокримінальної спрямованості – 4628; економічної спрямованості – 1531. Серед виявлених злочинів – 4792 тяжких та особливо тяжких.

Поширення і активізація організованої злочинності створили ситуацію, яка потребує невідкладних організаційно-правових заходів, реформування галузевого управління, прийняття інших дієвих заходів щодо її подолання. Спроби звести радикальні переміни в діяльності спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю (БОЗ) до вирішення дрібних, другорядних питань, необхідних результатів не принесуть. У зв’язку з цим необхідна науково обґрунтована концепція глобальних змін в управлінні діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ, приведення цієї діяльності у відповідність із новими умовами і завданнями сучасного етапу розвитку суспільства. Зміна існуючих і побудова нових структур без наукового дослідження неможлива: спеціальні підрозділи БОЗ повинні розвиватися тільки на науковій основі. Сьогодні загальна теорія управління, юридичні науки, що вивчають протидію організованій злочинності, практика накопичили значний обсяг інформації, яку можна використовувати під час розробки складних, специфічних проблем управління діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ, поставити і вирішити питання, які в сукупності  можуть скласти новий перспективний напрямок у науці управління.

Окремим аспектам зазначеної проблеми вже було присвячено наукові праці вчених України та інших держав СНД: В.Б. Авер’янова, М.І. Ануфрієва, Г.В. Атаманчука, Л.В. Багрій-Шахматова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, Г.М. Бирюкова, В.Т. Білоуса, А.С. Васильєва, А.Н. Волобуєва, В.М. Гаращука, В.О. Глушкова, І.П. Голосніченка, О.І. Гурова, Є.В. Додіна, Е.О. Дідоренка, Л.І. Долгової, О.Ф. Долженкова, О.О. Дульського, Г.Г. Зуйкова, Р.А. Калюжного, В.Є. Караханова, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, І.П. Козаченка, А.Т. Комзюка, Я.Ю. Кондратьєва, А.П. Коренєва, М.В. Корнієнка, Ю.Ф. Кравченка, В.В. Крутова, Є.Б. Кубка, В.К. Лисиченка, О.М. Литвака, С.С. Лукаша, Н.П. Матюхіної, Н.Р. Нижник, В.С. Овчинського, С.С. Овчинського, В.С. Основіна, О.І. Остапенка, В.П. Пєткова, В.М. Плішкіна, О.П. Рябченко, В.М. Самсонова, І.В. Сервецького, Л.А. Сидорчука, В.Ф. Сіренка, О.П. Снігерьова, О.Г. Фролової, В.В. Цвєткова, В.К. Шкарупи та багатьох інших, але цих досліджень боротьби з організованою злочинністю недостатньо, оскільки згадані автори досліджували окремі проблеми державного, в тому числі відомчого управління, кримінально-правові, кримінологічні, психологічні, оперативно-розшукові та інші галузево значущі аспекти. Проблеми ж управління діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ комплексно не досліджувалися.

Враховуючи значущість діяльності спеціальних підрозділів БОЗ, Президентом України в Указі від 6 лютого 2003 р. № 84 “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією” висунуто завдання докорінного підвищення їх діяльності, що передбачає пошук найбільш ефективного управління ними. Це актуалізує необхідність систематизації знань про управління спеціальними підрозділами БОЗ.

Отже, актуальність дослідження викликана необхідністю вдосконалення управління діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ і у підсумку – покращання боротьби з організованою злочинністю.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертаційного дослідження має безпосереднє відношення до Концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 1996 р. № 456; узгоджується з Концепцією боротьби з корупцією на 1998-2005 роки, затвердженою Указом Президента України від 24 квітня 1998 р. № 367; Комплексною програмою профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженою Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376; Указом Президента України від 6 лютого 2003 р. № 84 “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією”; Указом Президента України від 18 лютого 2002 р. № 143 “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян”; п.6 роз. 4 Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на період 2002-2005 роки, затвердженої наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р.; планами науково-дослідної роботи Національного університету внутрішніх справ і Одеського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 роки.