АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КЕРІВНИКА ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА, УСТАНОВИ, ОРГАНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ Автореферат

Актуальність теми. Важливим чинником побудови правової держави та економічно розвинутого суспільства в Україні є створення ефективного механізму системи державного управління, в якій особливе місце в умовах ринкової економіки займає особа керівника державного підприємства, установи, організації.

За умов соціально-економічних перетворень суспільства відбуваються певні зміни в методах управління державними підприємствами, установами, організаціями, які потребують відповідного правового врегулювання. Для підняття ефективності управління певним соціальним формуванням одним із найголовніших напрямів є створення організаційно-правових механізмів контролю, що обумовлюють поведінку і правомірну управлінську діяльність керівника, який очолює і представляє це формування в зовнішньому середовищі. Одним із важливих елементів механізму забезпечення прийняття (неприйняття) та реалізації ним відповідальних управлінських рішень є певна соціальна, юридична, зокрема, адміністративно-правова відповідальність.

Правове регулювання адміністративної відповідальності керівника державного підприємства, установи, організації, вдосконалення правових норм, що регламентують попередження його адміністративних правопорушень, внесення доповнень до чинного законодавства щодо питання вдосконалення відповідальності керівника вимагає ґрунтовних наукових досліджень, покликаних адекватно відобразити проблемну ситуацію, пов¢язану із вищенаведеними трансформаційними змінами.

Слід зазначити, що нині названій проблемі, від вирішення якої залежить подальше вдосконалення інституту адміністративної відповідальності керівника державного підприємства, установи, організації, в науково-теоретичних працях вітчизняних вчених у зазначеному аспекті майже не приділялось уваги, також практично відсутні правові приписи в нормативно-правових актах, які регулюють повноваження керівника та його відповідальність, не визначені в повному обсязі й інші складові його правового статусу.

В КУпАП закріплена адміністративна відповідальність посадових осіб, але відсутня - керівників державних підприємств, установ, організацій як посадових осіб, що мають спеціальний статус, яка згідно КУпАП ототожнюється із відповідальністю посадових осіб. З цього приводу слід зазначити, що відповідальність керівника не може стояти на одному рівні з відповідальною діяльністю посадових осіб в зв’язку з тим, що керівникові надано право керувати від імені організації, яку він очолює, представляти організаційні інтереси за її межами – в макро-соціальному середовищі, і маючи досить широкі управлінські повноваження, керівник одночасно повинен нести підвищену відповідальність щодо службової або посадової особи.

Потреба в подальшому комплексному, системному дослідженні проблем, що виникають при здійсненні вищезазначеного питання, очевидна, особливо на стику трьох галузей наукових знань – теорії управління, права, економіки, оскільки розбудова національної державності залежить від успіху проведення економічних реформ в Україні. В центрі цих подій стоїть особа керівника, від якого, шляхом прийняття (неприйняття) управлінського рішення, залежить безпосередньо успіх як організації, яку він очолює, так і опосередковано - успіх взагалі всього процесу реформування держави.

Дисертаційне дослідження проведене з урахуванням зміни акцентів, пов’язаних із можливістю зменшення суспільних відносин, що охороняються кримінально-карними засобами, і збільшення обсягу суспільних відносин, які охороняються адміністративно-карними засобами.

В ході проведеного дослідження враховані розробки провідних українських і зарубіжних вчених з питань адміністративної відповідальності, державного управління, державної служби, теорії управління, психології, таких як В.Авер’янов, О.Андрійко, Д.Бахрах, І.Бачило, Ю.Битяк, Ж.Ведель, В.Венедиктов, І. Голосніченко, С. Дубенко, С. Дячук, Д.Калаянов, Р.Калюжний, С.Ківалов, В.Князєв, В.Коваленко, Л.Коваль, М.Коваль, В.Колпаков, А.Комзюк, Р.Корнута, І.Куян, Д.Лук’янець, В.Марчук, П.Мельник, М.Мельник, М. Мескон, О.Недбайло, Н. Нижник, В. Олефір, В.Опришко, В.Пєтков, О.Петришин, В. Попович, Л.Савченко, І.Самощенко, Ю.Старилов, М.Тищенко, М. Фарукшин, В.Цвєтков, В.Шамрай, Ю.Шемшученко, В.Шкарупа, А.Щербак та багатьох інших фахівців.

Використані загальнотеоретичні праці зарубіжних і вітчизняних вчених, зокрема, О. В. Аграновської, А. Альберта, О.Ф.Зотова, В.П. Казимирчука, В.В. Копєйчикова, М. І. Матузова, П.М. Рабіновича, Ю. А. Тихомирова, А.Ф. Плахотного, О.Ф. Скакун, В.В.Томашова, А.Хедоурі та інших.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в контексті проведення в нашій державі адміністративно-правової реформи, її напрямок відповідає “програмі роботи з керівниками підприємств, установ і організацій”, затвердженої Указом президента України від 10 листопада 1995 р. № 1035 / 95, Указу Президента України “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні” від 22.07.1998 р. №810/95, Стратегії реформування системи державної служби в Україні, Концепції боротьби з корупцією на 1998-2005 рр. Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративної й кримінально-процесуальної діяльності Національної академії державної податкової служби України відповідно з її Пріоритетними напрямами наукових досліджень, як частина науково-дослідної роботи академії.