ЛОГІСТИЧНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Автореферат

Актуальність теми. Під впливом поглиблення міжнародного розподілу праці, прискорення науково-технічного прогресу сучасна світова економіка зазнає глибоких змін на основі глобалізації, інформатизації та регіоналізації світового господарства. Загострення міжнародної конкуренції, трансформація зовнішньоекономічних відносин визначають необхідність формування нових підходів до забезпечення сталого розвитку національних економік. Одним із таких новітніх підходів у стратегії розвитку провідних країн світу (США, Германія, Японія та ін.) є логістизація процесів суспільного відтворення. Міжнародний досвід засвідчує, що зниження на 1% витрат на логістику (управління потоками ресурсів) має такий же вплив на ефективність, як і 10% зростання обсягів збуту продукції.

Для України, яка має досить потужний транзитний потенціал, розташована на перехресті панєвропейських транспортних коридорів і світогосподарських зв’язків, саме логістизація національної економіки може стати найважливішим фактором підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни.

Таким чином, виникає необхідність обґрунтування логістичної парадигми розвитку економіки України відповідно до нових глобальних умов, а також механізмів її практичного впровадження.

Дослідженню проблем світової транснаціоналізації та глобалізації, а також участі України в процесах міжнародної економічної інтеграції присвячено наукові розробки таких видатних українських економістів, як О. Амоша, О. Білорус, В. Геєць, Д. Лук’яненко, Ю. Макогон, Ю. Пахомов, Є. Савельєв, А. Філіпенко, М. Чумаченко, А. Чухно та ін.

Значний внесок у розвиток теорії та методології логістики, а також механізмів управління ланцюгами поставок внесли такі відомі зарубіжні та вітчизняні вчені, як Д. Бауерсокс, Р. Баллоу, Т. Вань, Д. Клосс, М. Кристофер, М. Месарович, І. Такахара, Д. Уотерс, Ж. Шевальє, Б. Анікін, О. Альбеков, М. Гордон, С. Карнаухов, Д. Костоглодов, Є. Крикавський, Р. Ларіна, Л. Мяснікова, В. Николайчук, Д. Новіков, О. Новіков, М. Окландер, І. Проценко, М. Постан, М. Румянцев, А. Семененко, В. Сергєєв, А. Смєхов, Н. Чухрай, В. Щербаков та ін.

Разом з тим, комплекс науково-практичних проблем, пов’язаних з формуванням та розвитком, насамперед, глобальних логістичних систем, залишається недостатньо дослідженим у зарубіжній та вітчизняній науковій літературі. В українській економіці, яка лише нещодавно визнана світовим співтовариством «ринковою», розповсюдження та практичне використання логістики тільки розпочинається. Все це зумовлює необхідність узагальнення теорії розвитку міжнародних логістичних систем у країнах з розвинутою економікою і розробку на цій основі програми логістизації вітчизняної економіки та стратегічних напрямків її реалізації.

Дані обставини визначили актуальність, об’єкт та предмет, обумовили мету, основні задачі та логіку дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України: кафедри розміщення і розвитку продуктивних сил – теми «Територіальна організація продуктивних сил Донбасу та її регіональні особливості» (номер державної реєстрації 0101U005716), в рамках якої розроблено концепцію і запропоновано напрямки розвитку територіальних логістичних інфрасистем; кафедри міжнародної економіки – теми «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об’єднаннях: регіональні і галузеві аспекти» (номер державної реєстрації 0106U012484), в рамках якої обґрунтовано механізми моделювання процесів формування логістичних систем в корпораціях-експортерах Донбасу; кафедри маркетингу – теми «Маркетинг і логістика в управлінні комерційною діяльністю підприємств: галузеві і регіональні аспекти» (номер державної реєстрації 0107U004401), в рамках якої досліджено потенціал та територіально-галузеві особливості логістизації економіки України; кафедри економічної теорії - теми «Інвестиційна політика держави у перехідній економіці» (номер державної реєстрації 0101U005728), в рамках якої розроблено принципи взаємодії матеріальних і фінансових потоків у рамках виробничо-збутових систем корпорацій, а також обґрунтовано напрямки розвитку концепцій стратегічного та інвестиційного проектування логістичних систем.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних основ формування логістичної стратегії розвитку світової економіки в умовах глобалізації і на цій основі – цілісної наукової концепції логістизації економіки України в системі інституціонального забезпечення її конкурентоспроможності у світовому господарстві.

Для досягнення зазначеної мети поставлено і вирішено такі задачі:

- дослідити сутність діалектики розвитку світового господарства і характеру його впливу на зміни систем управління;

- теоретично обґрунтувати концептуальні підходи щодо формування нової парадигми розвитку глобальних світогосподарських процесів на базі принципів логістики;

- визначити стратегічні напрямки підвищення міжнародної конкурентоспроможності країн на основі логістичного управління;

- дослідити гносеологічне коріння логістики;

- обґрунтувати теорію і методологію логістичної економіки, її місце і роль в контексті глобалізації господарських систем;

- визначити об’єкти глобальної логістики;

- дослідити в динаміці і узагальнити механізми розвитку світового ринку логістичних послуг, а також логістичної інфраструктури міжнародної торгівлі;

- визначити місце інноваційних процесів і науково-технічного прогресу в області міжнародної логістики;

- узагальнити і синтезувати механізми моделювання стратегій розвитку глобальних логістичних систем;

- обґрунтувати стратегічні напрямки роботи провайдерів логістики щодо забезпечення розвитку міжнародних логістичних систем;

- сформулювати та обґрунтувати критерії оцінки ефективності функціонування глобальних логістичних систем;

- дослідити сучасні конкурентні позиції України у світовій глобальній економічній системі;

- розробити концепцію довгострокової програми продовження економічних реформ в Україні на основі логістики;

- обґрунтувати стратегічні напрямки логістизації економіки України на основі розвитку транспортних коридорів, складських, транспортних і митних терміналів, системи логістичних провайдерів та електронної торгівлі;

- розробити моделі формування логістичних систем для корпорацій основних експортно-орієнтованих галузей економіки України.

Об’єктом дослідження є процес формування стратегії логістичного управління потоками ресурсів у світовій і національній економіці в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні аспекти формування стратегії логістизації світової та національної економіки.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження становлять положення сучасної економічної теорії, фундаментальні праці зарубіжних та вітчизняних вчених з питань транснаціоналізації та глобалізації світової економіки, міжнародних бізнес-процесів, міжнародного логістичного менеджменту та маркетингу, екологічної економіки. Інформаційною базою дисертації виступають законодавчі акти України, дані вітчизняної та зарубіжної офіційної статистики, звіти і веб-сайти національних та міжнародних бізнес-структур і організацій, матеріали первинної звітності підприємств металургійного комплексу України. У дисертації використано систему методів і підходів, що дозволили забезпечити концептуальну єдність дослідження – метод діалектичного пізнання, а також загальнонаукові і спеціальні методи: метод історичного аналізу (при дослідженні генези механізмів розвитку глобальної ринкової економіки, визначенні гносеологічного коріння логістики); методи системного аналізу та синтезу, а також синергетики (при розробці понятійного апарату категорії „логістична економіка”, стратегічних підходів щодо формування міжнародних логістичних систем, обґрунтуванні критеріїв та показників ефективності її функціонування); метод встановлення причинно-наслідкових зв’язків (при дослідженні зарубіжного досвіду формування і розвитку глобальних логістичних систем); метод системно-структурного аналізу (при визначенні позицій України у сучасній світовій глобальній економічній системі); методи економіко-математичного моделювання (при розробці моделі формування логістичних систем для корпорацій основних експортно-орієнтованих галузей економіки України) та ін.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у концептуальному вирішенні проблеми формування і розвитку світової логістичної економіки та розробці теоретико-методологічних засад забезпечення процесу логістизації економіки України як чинника підвищення її міжнародної конкурентоспроможності.

Основні наукові результати, які характеризують новизну виконаного дослідження, полягають у такому:

уперше:

- сформульовано логістичну парадигму розвитку світової і національної економіки в умовах глобалізації, яка розглядає процеси суспільного відтворення через систему взаємопов’язаних потоків матерії, енергії та інформації, що одночасно взаємодіють з природним середовищем. Це дозволяє змінити пріоритети та принципи управління народним господарством на основі створення еколого-соціально-економічних систем різного рівня (фірма – регіон – держава – союзи держав), які інтегруються в процесі взаємодії і взаємообумовленості руху і використання матеріальних, інформаційних, фінансових, трудових потоків ресурсів та ін.;

- запропоновано визначення категорії „логістична економіка”, під якою слід розуміти економіку, де оптимально, з позицій єдиного цілого аналізуються, синтезуються та сполучаються на різних рівнях (мега-, макро-, мезо-, мікро-) виробничо-комерційні, інформаційні, еколого-економічні, фінансові, трудові потоки, інтереси та структури, використання якої створює науково-методичні засади для вирішення проблеми організаційно-інституціональних змін і формування необхідного правового поля в рамках перспективної логістизації економіки України в системі світового господарства;

- розроблено методологічні основи визначення статусу глобальної економічної організації (ГЕО) (транснаціональна корпорація, фінансово-промислова група, кластер) як еколого-соціально-економічної системи з визначенням її меж і трансакційного потенціалу, застосування яких сприяє підвищенню ефективності міжнародних і національних бізнес-процесів через призму взаємообумовленості ресурсних потоків (матеріальних, інформаційних, фінансових, відходів та ін.) і взаємодії економічної підсистеми ГЕО з навколишнім середовищем, що, в свою чергу, дозволяє систематизувати взаємодію генераторів потоків (виробників, споживачів) із відповідними елементами суспільно-виробничої інфраструктури (транспортно-складської, комунікаційної, кредитно-банківської та ін.);

- розроблено адаптивну модель життєвого (логістичного) циклу відтворювальних процесів у глобальній економічній організації в рамках функціонування і взаємодії господарських підсистем „закупівля-виробництво-збут”, що створює основи для визначення ефективності виробничо-комерційної діяльності ГЕО в рамках взаємодії руху і використання вхідних (постачальних), внутрішньовиробничих, вихідних (збутових) матеріальних потоків.

- сформульовано і обґрунтовано концепцію розробки національної довгострокової програми продовження економічних реформ в Україні, цільовою спрямованістю якої є стратегія поетапної логістизації господарських процесів на основі принципів системності, цілісності, пріоритезації, взаємопов’язаності та взаємообумовленості розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, складовою частиною якої має стати формування конкурентоспроможної на світовому рівні національної економіки інноваційного типу.

удосконалено:

- визначення категорії „логістика”, яке, на відміну від існуючих, інтерпретується як наука про управління еколого-соціально-економічними системами на світовому і національному рівні на основі оптимізації потокових процесів, що відбуваються у цих системах. Дане трактування дає можливість максимально використовувати потенціал системного підходу до досліджень економіки і значно розширити функціональні сфери застосування теорії логістики;

- методологію дослідження глобальної економічної організації як складної логістичної системи на основі постулатів неподільності єдиного господарського циклу ГЕО і двоїстого характеру споживання (руху і використання) нею обмежених ресурсів за рахунок визначення передумов розробки системи критеріїв та напрямків корегування стратегії розвитку системи логістики ГЕО, яка формується як набір відповідних процедур та елементів системи і визначає мету і задачі глобальної логістичної системи (ГЛС), показники роботи і критерії її оцінювання, трансформації системи і методи управління ними, внесок окремих функцій (постачання, збут, транспорт, склади) у досягнення оптимальних показників ГЛС, формування необхідних засобів і ресурсів, капіталовкладень для функціонування ГЛС;

- науково-методичні підходи щодо оцінки ефективності виробничо-комерційної діяльності економічної організації (у тому числі і ГЕО) стосовно управління матеріальними потоками на основі моделі „фактичний ефект / оптимальний (потенційний) ефект” з урахуванням визначення явної і прихованої економії ресурсів, що дозволяє здійснити об’єктивну характеристику реальних можливостей конкретної міжнародної і національної виробничо-збутової системи організувати ефективне використання і рух потоків матеріальних ресурсів;

отримали подальшого розвитку:

- концепція міжнародної інноваційної логістики, що визначається як систематизований потік нововведень, і циркулює як усередині глобальної логістичної системи, так і між нею і зовнішнім міжнародним середовищем з точки зору науково-технічного і технологічного розвитку системи. Ідея удосконаленої концепції полягає у тому, що міжнародною логістичною інновацією є суто міжнародна логістизація, тобто представлення керованої системи у вигляді потокової моделі з метою оптимізації параметрів потоку, а міжнародні логістичні інновації охоплюють трансакційні операції і реальні процеси переміщення чинників виробництва (капіталу, товарів, праці, інформації та ін.);

- теорія систем у частині обґрунтування понятійного апарату категорії „логістична система” (ЛС), яка представляє собою сукупність суб’єктів логістики, об’єднаних у логістичні ланцюги і канали з метою оптимальної та раціональної організації економічних потоків на міжнародному та національному ринку з мінімальними логістичними витратами;

- концептуальні підходи до визначення категорії „глобальна логістична система”, яка представляє собою міжкраїнову логістичну систему і формується різними ієрархічними структурами (урядові інститути, ТНК, ФПГ, кластери) на території двох чи більше країн. Причому обов’язковою умовою віднесення їх до ГЛС є наявність структурних підрозділів (із закупівлі ресурсів, розподілу і продажу готової продукції, а також логістичного менеджменту) за кордоном.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що методологічні, теоретичні положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи виступають науковою основою розробки загальнодержавної стратегії підвищення конкурентоспроможності національної економіки на основі стратегії тотальної логістизації господарських процесів з метою входження України до світового економічного простору у якості рівноправного партнера.

Основні положення дисертації було використано:

на державному рівні: Національним інститутом стратегічних досліджень (м. Київ) при підготовці Концепції підвищення конкурентоспроможності економіки України, експертної доповіді „Україна в 2007 році: внутрішнє і зовнішнє становище та перспективи розвитку” (№293/918 від 05.12.2007) – результати системної оцінки стратегічних напрямків підвищення міжнародної конкурентоспроможності національних економік на основі логістичного управління; Постійною делегацією Верховної ради України у Парламентській асамблеї Організації чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС) при підготовці доповіді „СОТ і економічний розвиток країн-членів ЧЕС” (№17-10/1258 від 2.04.2008 р.) – результати дослідження структури і механізмів розвитку глобального ринку логістичних послуг, системи інфраструктурно-логістичного забезпечення функціонування світової торгівлі.

на регіональному рівні: Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Донецької обласної державної адміністрації (№7/вх11-247 від 14.01.2008) – організаційно-економічний механізм формування національної довгострокової програми продовження економічних реформ в Україні на основі комплексної логістизації господарських процесів як фактора підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки на світових ринках; Донецькою торгово-промисловою палатою (№1120 від 20.05.2008) – механізми формування транспортно-логістичних систем і мережі електронної торгівлі з точки зору підвищення ефективності руху і використання наявних ресурсів;

на рівні підприємств: Управлінням Донецької залізниці (№НГ-НЗ₁-06/1657 від 28.02.2008) – моделі безперервного розвитку транспортної мережі, а також розподілу інвестицій за комплексами терміналів транспортної системи з точки зору оптимізації функціонування процесу перевезень; ВАТ „Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (№12508/1 від 26.12.2007) – методика оцінювання ефективності виробничо-комерційної діяльності економічної організації стосовно до управління матеріальними потоками; ВАТ „ММК „Азовсталь” (№01-40 від 21.03.2008), ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод” (№01/04/310 від 5.03.2008) – адаптивна модель створення інтегрованої логістичної системи з метою формування конкурентних переваг підприємств металургійного комплексу на світових ринках.

Теоретичні положення і методологічні рекомендації, обґрунтовані у дисертації, використовуються у навчальному процесі Донецького національного університету при викладанні дисциплін „Міжнародний менеджмент”, „Логістика”, „Управління зовнішньоекономічною діяльністю”, „Міжнародний маркетинг” (довідка №№ 954/01-27/6.9.0 від 21.01.2008) та в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського при викладанні курсу „Міжнародний маркетинг” (довідка №13.02/2227 від 30.01.2008).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, одержані здобувачем самостійно і знайшли відображення у наукових публікаціях автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення, ідеї та висновки, які є результатом самостійної роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертації доповідались і отримали схвалення на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк-Святогірськ: ДонНУ, 1999 р., 2003-2008 рр.); «Проблеми і перспективи розвитку співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва і ГУУАМ» (м. Ялта, ДонНУ, 2007 р.; м. Одеса, ДонНУ, 2008 р.); «Інноваційно-інвестиційна модель розвитку національної економіки» (м. Донецьк, ДонНУЕТ, 2008 р.); «Современные проблемы реструктуризации хозяйственных систем» (Польша, Познань, 2006 р.); «В кризисе ли планирование?» (Болгарія, Свіштов, 2005 р.); «Проблеми сучасної економіки і інституціональна теорія» (м. Донецк, ДонНТУ, 2004 р.); „Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці” (м. Тернопіль, ТАНГ, 2004 р.); „Проблеми розвитку підприємств і нових економічних структур у сучасних умовах” (м. Донецьк, ІЕП НАН України, 2004 р.); «Проблемы развития процесса глобализации». (Сербія, Університет м. Ніш, 2003 р.); «Старопромислові регіони Західної та Східної Європи в умовах інтеграції» (м. Донецк: ДонНУ, 2003 р.); «Сучасна концепція маркетингу та її реінтерпретація в умовах перехідного суспільства» (м. Харків, ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2001 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 45 наукових праць загальним обсягом 109,85 д.а., з яких особисто автору належить 79,8 д.а., з них 2 особисті монографії загальним обсягом 37,1 д.а., одна колективна монографія обсягом 15,19 д.а., з яких особисто автору належить 6,4 д.а., 33 статті у наукових фахових виданнях загальним обсягом 16,5 д.а., з яких особисто автору належить 15 д.а., 3 навчальних посібника загальним обсягом 40,1 д.а., з яких особисто автору належить 20,6 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновку, списку використаної літератури з 241 джерела. Основний зміст викладено на 418 сторінках друкованого тексту, у тому числі 34 таблиці на 32 сторінках, 59 рисунків на 49 сторінках.