АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРИ МІНІСТЕРСТВІ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

summary

загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Важливим чинником виходу із трансформаційної кризи українського суспільства є створення сучасної, ефективної системи державного управління. Необхідність формування нової системи як інструменту подолання кризи в Україні продиктована радикальними соціально-економічними перетвореннями, що відбулися за останнє десятиліття і спричинили ряд, як позитивних, так і негативних змін у сучасному українському суспільстві. Нова система державного управління в Україні має бути створена шляхом здійснення адміністративної реформи.

Її зміст полягає у перебудові існуючої системи державного управління в усіх сферах суспільного життя. Згідно з вимогами адміністративної реформи на Кабінет Міністрів України покладений обов’язок спрямування й координації діяльності органів виконавчої влади та їх орієнтація переважно на забезпечення прав і свобод громадян та надання їм державних (управлінських) послуг. Значне місце в системі забезпечення прав і свобод громадян належить органам внутрішніх справ, а надання низки державних послуг — підрозділам Державної служби охорони при МВС України, діяльність яких потребує постійного удосконалення, що обумовлюється сучасними потребами економічного, політичного і соціального життя суспільства.

На тлі нових економічних відносин різко зросла і неухильно прогресує кількість злочинних посягань проти власності, особистості, суспільства та держави. В умовах сьогодення громадська думка інколи схиляється до можливості безкарного і цілком усвідомленого досягнення цілей напівлегальними, а нерідко й відверто незаконними методами та засобами. Отже, у суспільстві починають активізуватись злочинні організації, знижується загальний моральний рівень, виробляється і формується нова „кримінальна громадська психологія”. Криміналізація суспільних відносин сприяє розвитку такого негативного явища як організована злочинність, яка намагається поширити свій вплив на апарат державної влади та управління.

У комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки Президент України поставив за мету забезпечення активної наступальної протидії злочинності та досягнення уповільнення темпів її зростання на основі чітко визначених пріоритетів, поступового нарощування зусиль держави і громадськості, вдосконалення законодавства, засобів і методів запобігання й розкриття злочинів.

У вимогах Президента України і відповідних завданнях, які стоять перед органами внутрішніх справ і, зокрема, перед Державною службою охорони при МВС України, як спеціальної служби, що здійснює заходи охорони об’єктів та іншого майна, зроблено акцент на забезпечення особистої безпеки громадян. Успішне виконання цих вимог залежить від рівня організованості, упорядкування апарату як органу в цілому, так і окремих його підрозділів, зокрема.

У зв’язку з цим, постає необхідність дослідження адміністративно-правових основ організації і діяльності Державної служби охорони при МВС України, в умовах трансформації сучасного суспільства.

Пропоноване дослідження здійснене з урахуванням теоретичного доробку таких вчених як: В.Б. Авер’янов, С.С. Алєксєєв, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, І.Л. Бачило, Д.А. Бекерська, Ю.П. Битяк, А.С. Васильєв, В.А. Владіміров, М.С. Вертузаєв, Л.К. Воронова, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, В.І. Демченко, Є.В. Додін, М.М. Дорогих, В.Ф. Захаров, Ю.В. Іщенко, Р.А Калюжний, С.В. Ківалов, Л.В. Коваль, І.П. Козаченко, І.Б. Коліушко, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, О.П. Коренєв, М.В. Корнієнко, В.А. Лаптій, В.Г. Лихолоб, В.М. Манохін, Н.Р. Нижник, В.І. Олефір, О.І. Остапенко, В.Ф. Опришко, В.М. Плішкін, В.П. Пєтков, О.П. Рябченко, Ю.А. Тихомиров, М.М. Тищенко, Г.А. Туманов, А.Т. Усольцев, О.Ф. Фрицький, В.І. Шакун, В.О. Шамрай, В.К. Шкарупа, Ю.С. Шемшученко та ін.

Проте слід зазначити, що вищевказані та інші автори, як правило, торкались окремих аспектів досліджуваної проблеми. До того ж, деякі публікації були підготовлені на основі раніше діючого (в основному союзного) законодавства, що об’єктивно знижує їх актуальність.

З огляду на ступінь розробленості теми в юридичній літературі, варто продовжити дослідження щодо визначення адміністративно-правового положення Державної служби охорони при МВС України, зосередивши основну увагу на особливостях організації безпосередньої діяльності її підрозділів щодо виконання покладених на них завдань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до планів прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2000-2004 рр. і планами науково-дослідних робіт та тематичними планами, а також темами Національної академії внутрішніх справ України на 2000-2004 рр. Крім того, напрям роботи відповідає Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю на 2000-2004 роки, Концепції адміністративної реформи в Україні, Концепції розвитку органів внутрішніх справ в ХХІ столітті, Концепції реформування МВС України, програми Міністерства внутрішніх справ України „Народ і міліція — партнери”.