Систематизація права у Візантійській імперії у першій половині VІ ст. н.е. (Систематизація Юстиніана) Автореферат

Актуальність теми. Політичні, економічні і соціальні перетворення, які відбуваються сьогодні в Україні, роблять нагальною проблему оновлення та вдосконалення законодавства, особливо кодифікацій та різноманітних систематизацій правових актів.

Прийняття низки кодексів України гостро ставить проблему про концепцію та методологічні підстави створення нових законодавчих актів, що потребує нових теоретичних досліджень у цій галузі і зумовлює доцільність використання історичного досвіду.

Методологічною основою розширення використання такого досвіду, у тому числі досвіду інших країн на різних етапах їхнього розвитку є та обставина, що останнім часом право трактується як важлива складова частина культури. Це означає, що є не виправданою оцінка права як такого явища, яке властиве лише певній соціально-економічній формації, а точніше вважати його таким, що зберігає своє значення при встановленні основних понять, засад, категорій та інститутів протягом усього існування людської цивілізації.

Саме цим пояснюється загальне зростання інтересу до історико-правових досліджень, які під таким кутом зору являють не лише історичний інтерес, але й допомагають встановити характер та тенденції трансформацій права у процесі історичного розвитку людства, а відтак – з’ясувати закономірності його розвитку, які мають бути враховані у сучасних умовах.

Оскільки Україна належить до Східноєвропейської (Візантійської) локальної цивілізації, то саме досвід розвитку права цієї правової системи може виявитись корисним для усвідомлення генетичного коріння багатьох інститутів нашого права, встановлення можливих перспектив його розвитку, використання здобутків та врахування недоліків проведення тих чи інших заходів щодо вдосконалення правової системи, найбільш грандіозним з яких є систематизація права, проведена у Східній Римській (Візантійській) імперії у першій половині VІ ст. імператором Юстиніаном І.

Важливим є також врахування значення Візантії для загального історичного процесу в Європі, на що неодноразово зверталося увагу в історико-правовій літературі.

Разом з тим, визнаючи значення вивчення візантійської історії та культури, проблемам розвитку Візантійського права та його впливу на формування правової системи України у вітчизняній історико-правовій науці до останнього часу не приділялося достатньої уваги.

Тому під час пошуків генезису багатьох соціальних інститутів, духовних та моральних цінностей, звернення до даної теми дослідження здається виправданим. Особливо, якщо врахувати завдання вдосконалення чинного законодавства у відповідності до традицій та тенденцій розвитку права в Європі на сучасному етапі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження є складовою частиною наукових досліджень Одеської національної юридичної академії “Правові проблеми становлення та розвитку сучасної української держави” і пов’язаний з планом науково-дослідницької роботи кафедри історії держави і права на 2001-2005 рр. за темою “Традиції і новації в правовому розвитку: історичний аспект” (державний реєстраційний номер 0101V001195).