ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми визначається тим, що злочинність в Україні залишається одним з найбільш небезпечних соціальних явищ, яке швидко заповнює сфери життєдіяльності, що не мають надійної правової охорони. Якщо в 1965 році на всій території СРСР було вчинено близько 752 тисяч злочинів, то в Україні, за даними статистики, в останні десять років спостерігається близький до цього рівень злочинності: 1992 – 480,5 тис., 1993 – 539,3 тис., 1994 – 572,2 тис., 1995 – 641,9 тис., 1996 – 617,3 тис., 1997 – 589,2 тис., 1998 – 576,0 тис., 1999 – 545,4 тис., 2000 – 553,6 тис., 2001 – 503,7 тис., 2002 – 450,7 тис. злочинів.

При всій складності криміногенної ситуації на початку тисячоліття органам внутрішніх справ вдалося стабілізувати ситуацію в боротьбі зі злочинністю, розпочати реформування своїх структур. Проте на цьому тлі відбувається відставання державно-правового контролю над злочинністю, а небезпечний її рівень вимагає активного курсу на попередження злочинів. Водночас у державі поки що не сформовано надійної системи попередження злочинності, недосконалою є її законодавча основа, а засоби, що застосовуються, не завжди є ефективними. А тому все це вимагає створення надійного науково-практичного підгрунтя, вдосконалення форм, методів та заходів профілактичної діяльності.

Питання, пов'язані з розробкою проблем попередження злочинності, досліджувались у працях російських та вітчизняних учених: Г.А. Аванесова, О.М. Бандурки, А.Б.Благої, А.А.Герцензона, В.О.Глушкова, В.В.Голіни, В.К.Грищука, Н.О.Гуторової, Л.М.Давиденка, І.М.Даньшина, П.С.Дагеля, А.І.Долгової, О.М.Джужи, А.Е.Жалинського, А.П.Закалюка, В.П.Ємельянова, В.К.Звірбуля, В.С. Зеленецького, А.Ф.Зелінського, М.В.Костицького, І.І.Карпеця, М.Й.Коржанського, О.М.Костенка, В.М.Кудрявцева, Н.Ф.Кузнєцової, В.М. Куца, І.П.Лановенка, О.М. Литвака, В.Г.Лихолоба, Ф.А.Лопушанського, М.І.Мельника, П.П.Михайленка, Г.М.Міньковського, А.А.Музики, В.О.Навроцького, В.Т.Нора, П.І.Орлова, М.І. Панова, О.Б.Сахарова, О.Я.Свєтлова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація, В.М.Трубникова, І.К.Туркевич, В.Б.Харченка, В.І.Шакуна, С.А.Шалгунової, Л.В.Франка та інших фахівців. У численних працях з кримінального права та кримінології розглядалися загальні питання теорії попередження злочинності, запобігання окремих її видів, напрацьовано значний масив рекомендацій та пропозицій з цієї проблематики.

Водночас діяльність органів внутрішніх справ у сучасних умовах вимагає принципово нового підходу щодо своїх основних функцій, при цьому концептуальним є рівень реалізації головного призначення – забезпечення надійної охорони законних прав та інтересів людини, суспільства і держави.

Завданням кримінологічної науки є пошук оптимальних шляхів удосконалення діяльності органів внутрішніх справ щодо попередження злочинів, розробка з цією метою відповідних теоретичних і практичних рекомендацій. Вимагає подальшого розвитку кримінологічна теорія попередження злочинів, визначення правових основ цієї діяльності, кола суб'єктів та їх класифікації, дослідження рівнів попереджувальної діяльності, поглиблення наукового аналізу арсеналу соціальних, економічних, організаційних, управлінських, політичних, правових, психологічних та інших засобів попередження злочинів.

Серед суб'єктів попередження злочинів особливої уваги потребує визначення місця системи органів внутрішніх справ, їх служб і підрозділів, які безпосередню здійснюють боротьбу зі злочинністю, удосконалення правових та організаційних основ профілактичної діяльності міліції. Кримінологічна теорія разом зі спорідненими правовими і соціальними науками повинна комплексно досліджувати проблему діяльності органів внутрішніх справ щодо попередження злочинів, оскільки спеціальних досліджень з цього питання не достатньо. Попередження злочинності в сучасних умовах – це найбільш реальний внесок органів внутрішніх справ у сприяння політичній реформі та економічним і соціальним перетворенням в країні.

Актуальність і практична значущість дисертаційного дослідження обумовлюється також процесом застосування нової законодавчої бази України, накопиченням матеріалів сучасної теорії та практики діяльності органів внутрішніх справ щодо попередження злочинів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами полягає в тому, що дана робота тісно пов’язана з реалізацією "Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр.”, затвердженої Указом Президента України від 25.12.2000 р., Указу Президента України від 18.02.2002 р. “Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” та виконана у рамках програмних і директивних документів МВС України, що стосуються питань попередження злочинності.

Дослідження проблем попередження злочинності – один з пріоритетних напрямків науково-дослідної роботи в системі вищих навчальних закладів і наукових установ МВС України. Тема дисертаційного дослідження є складовою плану науково-дослідної роботи Запорізького юридичного інституту МВС України – “Проблеми вдосконалення кримінального законодавства України”, а також “Пріоритетних напрямків боротьби зі злочинністю у сучасних умовах”, передбачених п.6.152 плану науково-дослідної роботи Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ України.