Актуальність теми. У ринкових умовах господарювання підприємство як відкрита система функціонує у складному, нестабільному та динамічному зовнішньому середовищі, яке розставляє нові акценти в процесі управління підприємством, виводячи на перший план його кількісні та якісні властивості щодо здатності до самовиживання та забезпечення розвитку в умовах дестабілізуючої дії непередбачуваних та важкопрогнозованих зовнішніх і внутрішніх факторів. В такому контексті природно закономірним є відмова від екстенсивного шляху економічного розвитку і перехід до якісних перетворень виробничого потенціалу засобами активізації інноваційного розвитку як основи економічної безпеки підприємства зокрема і держави в цілому. Тому, проблема формування стану економічної безпеки підприємства знаходиться у площині наукового дослідження сучасних проблем інноваційного розвитку та перебуває у просторі підвищеної уваги вітчизняних і зарубіжних науковців.
Значний внесок у дослідження теорії інновацій взагалі та прикладних аспектів інноваційного розвитку зробили такі відомі вітчизняні та закордонні вчені, як Л.Абалкін, Л.Антонюк, В.Василенко, Н.Гончарова, М.Денісенко, С.Ілляшенко,Н.Краснокутська, Г.Менш, Д.Сахал, Б.Твісс, М.Туган-Барановський, Л.Федулова, Д.Черваньов, Й.Шумпетер та інші. Проблемним питанням формування стану економічної безпеки присвячені дослідження О.Бєлова, І.Бінька, М.Єрмошенка, М.Камлика, Г.Пастернак-Таранущенка, П.Пригунова, А.Сухорукова, В.Шлемка, та інших. В наукових працях з дослідженьінноваційного розвитку та з досліджень категорії «економічна безпека» основна увага приділена відокремленому розв’язанню вищеозначених проблем, а наукові спроби синергітичного поєднання інноваційного розвитку та формування на засадах його активізації необхідного стану економічної безпеки підприємств взагалі представлені лише фрагментарно.
Зростаюча значущість інноваційної діяльності, підвищення конкурентоспроможності та формування економічної безпеки підприємств, відсутність достатнього теоретико-методичного підґрунтя для вирішення впровадження вищеозначених проблемних питань господарської діяльності підприємств унаочнює актуальність і потребує подальших наукових і прикладних розробок. Сукупність визначених проблемних питань обумовила вибір теми дисертаційної роботи, визначила її логіко-структурну побудову, мету, предмет, об’єкт і наукові завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота безпосередньо пов’язана з планами науково-дослідних робіт Міжнародного науково-технічного університету, зокрема, з темами: «Антикризове управління організаціями в умовах реформування економіки України» (номер державної реєстрації 0102U000638, 2002-2004 р.р); «Управління процесом організаційних змін в умовах перехідної економіки» (номер державної реєстрації 0104U009063, 2004-2006 р.р.); «Соціально-економічне відновлення промислових підприємств» (номер державної реєстрації UKR/04/MOI FRG,2004-2006 р.р.), а також з планами науково-дослідних робіт Національного авіаційного університету «Розробка методологічних засад оптимізації економічних витрат у сфері національної безпеки і оборони в контексті стандартів НАТО» (номер державної реєстрації 0206U005901, 2006 р.). Особистий внесок дисертанта в межах зазначеної тематики НДР полягає: у розробці концептуальних моделей, методологічних і методичних засад формування та управління економічною безпекою підприємств; визначені мікроекономічних пропорцій процесу активізації інноваційного розвитку в загальній концепції безпеки підприємств; обґрунтуванні теоретико-методичних засад формування економічної безпеки підприємств за критеріями ефективності інноваційного розвитку; розробці організаційно-економічних засад формування потенціалу економічної безпеки підприємства в управлінському, адаптаційному і здатнісно-функціональному аспектах; розробці системи діапазонного моніторингу економічної безпеки підприємства відповідно до обраних засад активізації його інноваційного розвитку.
Мета і задачі дослідження. Головною метою дисертації є вирішення теоретичних і методичних проблем формування економічної безпеки підприємств та забезпечення динаміки їх економічного зростання засобами активізації інноваційного розвитку.
Для досягнення зазначеної мети в дисертації поставлено та вирішено наступні теоретичні і прикладні завдання:
·досліджено еволюцію категорії «безпека» в науковому та економічному середовищі;
·дано сутнісну оцінку ролі і місця економічної безпеки у глобальній моделі національної безпеки держави;
·проведено теоретичний огляд системних основи формування економічної безпеки підприємств;
·визначено інноваційну основу формування економічної безпеки та оцінено сучасний стан і тенденції даного поліструктурного процесу;
·розроблено детермінально-критеріальну модель економічної безпеки підприємств в умовах їх інноваційного розвитку;
·розкрито змістовну сутність активізації процесу інноваційного розвитку в загальній концепції економічної безпеки підприємств;
·визначено прийнятні процедури діагностики потенціалу економічної безпеки підприємств і заходи з його актуалізації засобами інноваційного розвитку;
·обґрунтовано теоретико-методичні основи формування економічної безпеки підприємств за критеріями ефективності інноваційного розвитку;
·поглиблено концептуальні засади управління процесом формування економічної безпеки підприємства на основі оцінки структури заходів активізації інноваційного розвитку;
·розкрито змістовну сутність забезпечення економічної безпеки підприємства динамічними засобами активізації інноваційногорозвитку.
Об'єктом дослідження є комплексний процес формування економічної безпеки підприємств, який гарантує стабільність їх функціонування, а також забезпечує динамічний господарський розвиток, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам).
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних проблем формування економічної безпеки підприємств засобами активізації інноваційного розвитку.
Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дисертації є система загальнонаукових і спеціальних положень, що містять діалектичний метод наукового пізнання, системне опрацювання розробок вітчизняних і зарубіжних дослідників, положення теорії систем, теорії організації, сучасних теорій інноваційного розвитку, методи та прийоми аналізу і синтезу, моделювання та прогнозування з використанням сучасних інформаційних технологій. При виконанні теоретичної частини дослідження використані аксіоматичні, історичні та інші методи аналізу та синтезу, що забезпечило системний підхід до досліджуваної проблематики.
При обґрунтуванні найбільш вагомих прикладних результатів дисертації використано: діалектичний метод, метод системного аналізу та синтезу (при вивченні і узагальнені розвитку наукових концепцій, системної структуризації та нормативних основ щодо впровадженняінновацій та інноваційного розвитку, при розробці методичних засад оцінки структури заходів інноваційного розвитку в контексті їх вкладу у формування економічної безпеки підприємства); імовірнісно-статистичні та економіко-аналітичні методи, методи порівняння, методи угрупування (при виявленні структурно-функціональних передумов, концептуальних і методичних закономірностей формування економічної безпеки підприємств заходамиінноваційного розвитку); метод формалізації (при визначенні комплексної множини засобів, критеріїв і ознак економічної безпеки підприємства, а також при визначені методики прикладної економіко-аналітичної діагностики потенціалу формування стану економічної безпеки підприємства за інтенсивними та екстенсивними параметрами розвитку); метод імітаційного моделювання (при визначені методичних основ діагностики та формування економічної безпеки підприємства на засадах активізації його інноваційного розвитку); методи анкетування та експертних оцінок (при аналізі поточного стану економічної безпеки підприємств, сучасного стану інноваційного розвитку, факторів, причин і наслідків утворення такого стану).
Інформаційною базою дослідження є нормативні акти, що регламентують діяльність підприємств України, матеріали Держкомстату України, інформаційно-аналітичні звіти Комітетів Верховної Ради України та відповідних міністерств, результати обстеження підприємств, монографії, збірники наукових праць, дані річних звітів, інформаційних та аналітичних бюлетенів, інформаційних і політичних оглядів, тижневиків, а також ресурси Інтернету, періодичні видання та щорічники вітчизняних і міжнародних організацій, публічні звіти підприємств.
