Request a thesis Обставини, що виключають злочинність діяння, у кримінальному праві Україні та Йорданії :

Актуальність теми. Держава на певному етапі свого розвитку опиняється перед необхідністю реформування свого законодавства. Необхідність реформування кримінального законодавства України була викликана багатьма причинами: набуттям Україною незалежності, соціально-політичною й економічною обстановкою в державі, і, звичайно, прийняттям у 1996 році Конституції України. Кримінальний кодекс України, що діяв на її території до 1 вересня 2001 року, був прийнятий ще в 1960 році, тому названі вище обставини не могли не вплинути на відставання кримінального закону від реалій сучасної України. Українська держава будує свою діяльність на основі забезпечення прав і свобод людини, тому питання притягнення і звільнення від кримінальної відповідальності займають у кримінально-правовій політиці важливе місце.

Прийняття Верховною Радою України 5 квітня 2001 року нового Кримінального кодексу на законодавчому рівні закріпило існування кримінально-правового інституту під назвою: «Обставини, що виключають злочинність діяння». Даний інститут є одним з найбільш оновлених і доповнених у Кримінальному кодексі України, тому в науці кримінального права не всі з передбачених у ньому обставин мають необхідний рівень розробки, аналізу і роз'яснень. У КК України 1960 року було передбачено три обставини, що виключають злочинність діяння: необхідна оборона, крайня необхідність і затримання злочинця. Однак у науці кримінального права досліджувались й інші обставини, що виключають злочинність діяння, які не були закріплені безпосередньо в нормах КК України. Тому важливим і необхідним є аналіз позицій і підходів щодо даної проблеми, представлених у кримінально-правовій науці.

Як відомо, одним з напрямків удосконалення законодавства є вивчення законодавства інших держав. Тому виявлення подібного рішення якого-небудь питання досліджуваної проблеми, однакової юридичної техніки й інших загальних рис дозволяє в майбутньому використовувати позитивний досвід тієї чи іншої галузі права іншої держави, чи ж уникати помилок. Порівняльні дослідження обставин, що виключають злочинність діяння, у кримінальному праві України з аналогічними нормами кримінального права мусульманських країн не проводились. У цьому аспекті обґрунтованим і доцільним вважаємо звертання до досвіду кримінального законодавства Йорданії. Сьогодні Хашимітське Королівство Йорданія в результаті демократичних перетворень є конституційною монархією, на правовій системі якої відбилися, з одного боку, вплив державного характеру ісламу і, з іншого боку, прагнення до побудови правової держави. Чинний Кримінальний кодекс Йорданії (Закон Йорданії «Про покарання») був прийнятий у 1960 році, і багато його норм також потребують внесення змін. Тому порівняльно-правовий аналіз обставин, що виключають злочинність діяння, важливий в аспекті удосконалення законодавства і правозастосовчої практики як України, так і Йорданії.

Норми, які визначають обставини, що виключають злочинність діяння, утворюють один з найважливіших інститутів кримінального права, тому що регулюють сферу розмежування правомірної і злочинної поведінки. Складність такого розмежування найбільш виражена саме у випадках, коли діяння за своїми зовнішніми ознаками збігаються з конкретними складами злочинів, передбаченими кримінальним законом. При цьому, безумовно, виникає проблема кваліфікації відповідними органами держави подібних дій. Від правильності рішення даної проблеми залежить дотримання в державі Конституції і прав людини. На сучасному етапі розвитку кримінально-правової науки серед фахівців обох держав немає єдиної точки зору щодо поняття і сутності обставин, що виключають злочинність діяння. У Законі Йорданії “Про покарання” норми, що регулюють ці обставини, розміщені в різних розділах і в кримінальному праві розглядаються як підстави звільнення від кримінальної відповідальності. І в Йорданії, і в Україні продовжуються дискусії в науковому середовищі з приводу включення тих чи інших обставин у перелік тих, що виключають злочинність діяння.

Серед арабських учених даній проблемі приділяли увагу Алі Рашид, Ахмед Фахті Багансі, Знун Ахмед Аль-Ржубу, Ібрагім Закі Ахнух, Камаль Анвар Мухамед, Мухамед Аль-Жбур, Наввах Канан, Рауф Абед, Хасан Садік Аль-Марсваум, Хіндаві Ассаід та інші.

Доповнення інституту обставин, що виключають злочинність діяння, у Кримінальному кодексі України новими нормами значною мірою обумовлено розробками багатьох вчених в галузі кримінального права. Великий внесок у дослідження цієї проблеми внесли Ю.В.Александров, П.П.Андрушко, М.І.Бажанов, Ю.В.Баулін, Н.П.Берестовий, Я.М.Брайнін, Г.В.Бушуєв, І.А.Гільфанд, О.А.Герцензон, В.О.Глушков, П.С.Дагель, В.П.Діденко, М.Д.Дурманов, С.І.Дячук, М.Й.Коржанський, С.Г.Келіна, В.Н.Козак, М.М. Паше-Озерський, А.А.Піонтковський, Е.Ф.Побігайло, Л.М.Підкоритова, І.С.Тишкевич, В.І.Ткаченко, Т.Г.Шавгулідзе, М.Д.Шаргородський, М.І.Якубович та інші. У роботах цих вчених містяться положення, що стали основою реформування кримінального закону в частині регулювання обставин, що виключають злочинність діяння. Тому важко переоцінити значимість внеску цих вчених у розробку досліджуваної проблеми. Дослідження ґрунтується також на працях Ф.Г. Бурчака, Ю.В. Голіка, В.К. Грищука, В.П. Ємельянова, А.Ф. Зелінського, О.М. Костенка, Т.П. Кудлай, В.М. Кудрявцева, П.С. Матишевського, М.І. Мельника, В.А.Мисливого, П.П. Михайленка, А.А. Музики, В.О. Навроцького, М.І.Панова, О.І.Рарога, О.Я. Свєтлова, В.В. Скибицького, В.В. Сташиса, С.А.Тарарухіна, В.Я. Тація, В.П. Тихого, А.Н. Трайніна, І.К. Туркевич, Є.В. Фесенка, С.Д. Шапченка, С.С. Яценка.

Однак у працях науковців багато питань не отримало однозначного вирішення. Крім того, основний масив монографій, наукових статей, навчальних посібників по даній проблемі відноситься до 60-80-х років ХХ століття і більш раннього періоду, коли існував СРСР, якісно інша ситуація в суспільстві й інші пріоритети в галузі кримінально-правової політики, і лише окремі наукові праці – до 90-х років. Разом з тим у наукових дослідженнях кожна з обставин, що виключають злочинність діяння, вивчається переважно індивідуально і не завжди аналізується як частина системи – кримінально-правового інституту.

Як відомо, наявність обставин, що виключають злочинність діяння, свідчить про суспільну корисність (допустимість) поведінки особи. Така правомірна поведінка лише в аспекті своєї зовнішньої подоби злочину є предметом вивчення кримінально-правової науки. В силу правомірності така поведінка особи часто має своїм джерелом підстави, що знаходяться в рамках інших юридичних наук, а також дисциплін неюридичного циклу. Таким чином, можна констатувати певною мірою міждисциплінарний характер даної проблеми, що обумовлює необхідність використання понятійного апарата інших наук (соціології, педагогіки, психології, медицини й інших). Однак, перш за все, обставини, що виключають злочинність діяння, пов'язані з проблемою кримінальної відповідальності, регулювання якої є прерогативою кримінального права.

Вищеназвані аспекти і обумовили актуальність обраної теми і необхідність її кримінально-правового дослідження на основі порівняльного аналізу законодавства України і Йорданії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу проблем кримінального права, кримінології і судоустрою Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України на 2000-2003 роки «Актуальні проблеми кримінологічної безпеки в Україні».