ЕТНОСОЦІОКУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ (НА ПРИКЛАДІ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ XVII-XVIII СТОЛІТЬ)

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Запорозька Січ як народна пам’ятка процесу українського державотворення, являє собою невичерпний об’єкт наукових досліджень скарбниці вітчизняної культури. Закономірно-суперечливий досвід дванадцятирічної незалежності України актуалізував національну ідею правотворчості, визначивши фундаментальність проблеми правосвідомості у перебудові соціально-політичної, економічної і духовної сфер життя суспільства.

В цьому аспекті одним із основних постає питання здійснення правосуддя, що будується на основі принципів гуманізму, законності, демократизму і справедливості та є реалізацією чинних норм права, ефективним захистом прав і свобод громадян. Саме вдосконаленню правосуддя, діяльності органів судової влади надається  пріоритетне значення в реалізації Державної програми боротьби зі злочинністю і Концепції судово-правової реформи в Україні, ухваленої постановою Верховної Ради України 28 квітня 1992 року. Безумовно, теоретичні розробки концепції правової реформи в Україні та реформування судової системи зокрема неможливо зробити без урахування здобутків загальносвітового досвіду –  європейської культурно-правової традиції, а також ретельного переосмислення власної правової  спадщини. За умов глибокого дослідження і творчого використання вітчизняних історичних джерел можливе плідне наповнення концепції сучасної реформи судоустрою інститутиалізованими формами науково-теоретичного забезпечення.

З огляду на це визначається актуальність теми та необхідність дослідження зазначених проблем.

Сучасна українська філософсько-правова думка лише формується, а тому потребує вироблення синтезуючих онтологічних, гносеологічних та аксеологічних підходів до розуміння права з урахуванням суспільно-правового досвіду попередніх поколінь.  Філософсько-правовий аспект дослідження особливостей становлення національної правосвідомості на прикладі судової системи Запорозької Січі надає можливість усвідомити в історичній ретроспективі сутність нашої ментальності, правової культури народу як ознаки вищого ступеня участі членів суспільства в правовому житті, здійснення правової діяльності, відображення стану законності й правопорядку, рівня правосвідомості українців різних поколінь і дозволить зрозуміти особливості їхньої правотворчої та правозастосувальної діяльності за минулих генерацій.

Зважаючи на вищезазначене, дане дисертаційне дослідження присвячене філософсько-правовому аналізу  етносоціокультурних чинників формування національної правосвідомості одного з унікальніших історичних періодів державотворення українців – Запорозької Січі. В роботі детально досліджуються витоки і принципи судової системи запорозького козацтва, в якій, на нашу думку, найбільш рельєфно проявилися паростки становлення національної правосвідомості. З таких позицій розглядається відповідність між судоустроєм, принципами здійснення судочинства і культурно-цивілізаційним рівнем усвідомлення козацькою етносубгрупою своїх прав, а також подальше формування на цій основі правовідносин, які б забезпечували певну усталеність суспільної організації. Таким чином, теоретична і практична актуальність дослідження правосвідомості козацької спільноти на прикладі судової системи  Запорозької Січі полягає в переосмисленні самої національної ідеї розвитку права як соціокультурної цінності, що розкриває характер, зміст і спосіб мислення людей, рівень правосвідомості та її архетип.

Зв’язок роботи з науковими програмами,  планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено згідно з планами наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України. Тема дисертації, її проблематика відповідають завданням навчальних планів кафедри філософії  академії і, зокрема,  відповідним темам з курсу “Філософія права”.