СОЦІАЛЬНО - ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ (адміністративно-правовий аспект) :

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Здійснювані в Україні глибокі державно-правові та соціально-економічні перетворення вимагають подальшого зміцнення законності та правопорядку, забезпечення безпеки особи, належного захисту та охорони конституційних прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина. Значну роль у здійсненні цих важливих завдань відіграють органи внутрішніх справ, складовою частиною яких є міліція. Покладаючи на працівників міліції широке коло обов’язків щодо охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби зі злочинністю, належної охорони життя та здоров’я особи від протиправних посягань, держава зобов’язана забезпечити їх належним захистом для підвищення ефективності їх правоохоронної діяльності. Викликає занепокоєння криміногенна ситуація, що склалася в країні щодо кількості вчинюваних правопорушень стосовно працівників міліції. Так, тільки за 2002 рік зареєстровано 42273 правопорушень відносно працівників міліції, тоді як у 2001 році було зареєстровано 41343. Під час виконання службових обов’язків у 2002 році загинуло 51 та поранено 347 працівників міліції. Усе це свідчить про необхідність посилення рівня особистого захисту, соціального забезпечення та надійного соціально-правового захисту працівників міліції з боку держави.

Проблеми правового статусу особи і громадянина, їх права та свободи, механізм реалізації конституційно закріплених гарантій досліджені в наукових працях окремих провідних вчених С.С. Алексєєва, Н.О. Бобрової, Н.Б. Болотіної, М.В. Вітрука, К.Г. Волинки, М.М. Гуренко, В.В. Копейчикова, О.П. Коренєва, О.Є. Мачульської, П.М. Рабіновича, Н.І. Раздималіної, В.Ю. Тихонової та інших. Разом з тим, поза межами наукових досліджень залишаються проблеми соціально-правового захисту деяких категорій громадян, зокрема, працівників міліції. У працях провідних українських науковців, зокрема, О.М. Бандурки, А.С. Васильєва, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, М.М. Дорогих, Р.А. Калюжного, Л.М. Князькової, А.М. Колодія, Ю.В. Корнєєва, Ю.Ф. Кравченка, В.В. Куличенка, О.В. Лавриненка, В.П. Пєткова, С.Д. Порощука, Л.Г. Чистоклєтова, В.О. Шамрая, В.К. Шкарупи та інших здійснюється аналіз окремих елементів правового статусу працівників міліції, проте комплексного наукового дослідження різнобічних проблем адміністративно-правового характеру їх соціально-правового захисту на сьогоднішній день не існує. Усі зазначені вище та багато інших робіт вчених минулого та сучасних науковців з проблем правового статусу особи і громадянина стали водночас науково-теоретичною основою даного дисертаційного дослідження.

Викладене зумовлює в цілому актуальність теми дослідження, її наукову новизну, структуру та зміст дисертації, а також вибір наукового, нормативно-правового та практичного матеріалу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (“Пріоритетні напрямки фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 років”, затверджені рішенням колегії МВС України від 28 лютого 1995р. № 4 км/2 та “Пріоритетних напрямках фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 років”, затверджені наказом МВС України від 30 червня 2002р. № 635), Національної академії внутрішніх справ (“Основні напрямки наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України на 1995-2000 роки”) та Київського інституту внутрішніх справ (п. 4.5. Плану науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт на 2002 рік, затверджений Вченою Радою Київського інституту внутрішніх справ (протокол № 1) від 28 січня 2002 року). Актуальність цього напрямку досліджень обґрунтована у Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22.07.1998р. № 810/98, Концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 років, схваленої рішенням колегії МВС України від 18.12.2000р. № 9км/1, Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25.12.2000р. № 1376/2000.