КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Науково-технічний прогрес зумовив розвиток та стрімке поширення комп’ютерних і телекомунікаційних технологій в усіх сферах суспільного життя. Виникнення якісно нових відносин, що пов’язані з комп’ютерною інформацією, супроводжується появою та розповсюдженням нового виду посягань, які порушують ці відносини. Зазначені посягання отримали назву “computer crimes” (“комп’ютерні злочини”), яка, незважаючи на явно побутовий характер, була буквально перенесена спочатку на шпальти вітчизняних періодичних видань, а звідти – до наукової літератури.

Базуючись на аналізі сутності та ознак цих посягань, для позначення останніх ми використовуємо термінологічний зворот “злочини у сфері комп’ютерної інформації” і відносимо до них злочини, передбачені ст. 361 – 363 КК, а також ч. 3 ст. 190 КК (шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки) та ст. 200 КК (використання підроблених електронних засобів доступу до банківських рахунків).

Попри той факт, що перші норми про кримінальну відповідальність за злочини у сфері комп’ютерної інформації з’явилися у вітчизняному законодавстві близько десяти років тому, у кримінально-правовій доктрині існує значна кількість проблем, пов’язаних з аналізованими посяганнями. Ці проблеми вирізняються надзвичайною дискусійністю і потребують якнайшвидшого вирішення. Зокрема, потребує глибокого вивчення характер і ступінь суспільної небезпеки “комп’ютерних” злочинів, об’єктивні і суб’єктивні ознаки останніх. Існує необхідність узгодження та вдосконалення термінологічного апарата, який має використовуватися при формулюванні відповідних кримінально-правових норм; відсутні дослідження санкцій, передбачених за вчинення злочинів у сфері комп’ютерної інформації; належним чином не проаналізований зарубіжний та міжнародно-правовий досвід протидії зазначеним посяганням, не визначені ті надбання, які доцільно було б врахувати у нашому законодавстві. Загалом вітчизняна кримінально-правова наука заборгувала перед практикою: дотепер невідомо, чи існують певні діяння у сфері комп’ютерної інформації, ступінь суспільної небезпеки яких вимагає встановлення кримінальної відповідальності за їх вчинення, і чи є такі норми, які доцільно було б виключити з кримінального закону. Отже, залишаються невирішеними проблеми криміналізації і декриміналізації аналізованих діянь.

Нагальна необхідність здійснення глибоких комплексних досліджень проблем кримінальної відповідальності за злочини у сфері комп’ютерної інформації задля створення належної правової бази, яка б забезпечила ефективну протидію цим посяганням, й обумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Потрібно зазначити, що наукові розвідки, присвячені цій проблематиці, вже започатковані такими авторами, як П.П. Андрушко, Ю.М. Батурін, О.І. Бойцов, О.Г. Волеводз, Б.В.Волженкін, В.Д. Гавловський, М.В. Гуцалюк, А.М. Жодзішський, В.О. Копилов, Ю.І. Ляпунов, В.Ю. Максимов, М.І. Панов, О.І. Панфілова, А.М. Попов, А.М. Ришелюк, В.С. Цимбалюк та іншими. Дисертант широко використовував отримані ними результати, а також спирався на загальнотеоретичні положення кримінального права, які розроблялися такими вченими, як М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, Я.М. Брайнін, Ф.Г. Бурчак, В.О. Глушков, Ю.В. Голік, В.К. Грищук, П.С. Дагель, Н.Д. Дурманов, І.Е. Звечаровський, І.І. Карпець, І.Я. Козаченко, В.С. Комісаров, О.І. Коробеєв, М.Й. Коржанський, О.М. Костенко, Л.М. Кривоченко, Л.Л. Кругліков, В.М. Кудрявцев, Н.Ф. Кузнєцова, І.П. Лановенко, Т.О. Леснієвські-Костарєва, О.М. Литвак, Н.О. Лопашенко, О.І. Лукашов, П.С. Матишевський, М.І. Мельник, П.П. Михайленко, Р.І. Міхеєв, А.А. Музика, В.О. Навроцький, А.В. Наумов, Б.С. Нікіфоров, М.І. Панов, А.О. Пінаєв, А.А. Піонтковський, Е.П. Побігайло, О.І. Рарог, О.Я. Свєтлов, В.В. Скибицький, В.В. Сташис, М.С. Таганцев, С.А. Тарарухін, В.Я. Тацій, В.П. Тихий, А.Н. Трайнін, З.А. Тростюк, Б.С. Утєвський, Є.В. Фесенко, Е.А. Фролов, М.І. Хавронюк, В.М. Хомич, В.А. Якушин, С.С. Яценко та інші.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України “Актуальні проблеми кримінологічної безпеки України” на 2000 – 2003 роки .