ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ОДОРОЛОГІЇ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність теми дослідження. Останнім часом в Україні, Республіці Білорусь, Росії та в інших країнах світу (Англія, Данія, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Польща, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Чехія, Естонія та ін.) помітно зросла зацікавленість слідчих, суддів та інших процесуальних суб’єктів інформацією, яку отримують за допомогою лабораторного дослідження слідів і зразків запаху людини на основі біоаналізатора запаху – нюху спеціально підготовленого собаки-детектора. В багатьох з названих країн діють одорологічні лабораторії і призначається комісійна одорологічна експертиза, висновок якої використовується в якості доказів у кримінальних справах.

З 1965 року, коли В.В.Безруков, А.І.Вінберг, М.Г.Майоров і Р.М.Тодоров й винайшли власне одорологічний метод консервації і дослідження слідів запаху людини, по цей час з одорологічної тематики у країнах СНД видано біля 600 наукових праць, у тому числі й спеціальних посібників: М.В.Салтевського (1976 р., 1982 р. та ін.), В.І.Шиканова (1973 р., 1974 р.), А.К.Кавалериса (1985 р.), К.Т.Сулімова і В.І.Старовойтова (1989 р., 1993 р., 1996 р. та ін.), М.В.Кісіна (1980 р.,1983 р. та ін.), П.Д.Біленчука  (1993 р., 1994 р. та ін.), О.А.Кириченка (1994 р., 2000 р. та ін.), Г.В.Федорова (1996 р., 1999 р.) та ін.

Значно менше з цих проблем було видано спеціальних монографій: О.А.Кириченка (1994 р., 1997 р. та ін.), Г.В.Федорова (2000 р.) та ін.

Відомі й окремі дисертаційні дослідження певних одорологічних проблем, спочатку побіжно в межах іншої криміналістичної тематики: Г.О.Гвахарія (1975 р.), Павел Менцл (1978 р.), О.А.Кириченко (1992 р.) та ін., а пізніше й у вигляді спеціальних дисертацій, захищених закордонними вченими: І.О.Вигналек (колиш-ня Чехословаччина, 1985 р.), В.І.Крутова (Росія, 1993 р.), К.Т.Сулімов (Росія, 1995 р.), Аліса Шоон (Нідерланди, 1997 р.), Г.В.Федоров (Республіка Білорусь, 1999 р.), О.О.Грошенкова (Росія, 2000 р.) та ін.

Зверталися до одорологічної тематики й багато інших авторів: В.Д.Арсе-ньєв, Р.С.Бєлкін, А.І.Вінберг, Г.І.Грамович, В.В.Гриценко, В.Дерда, В.Я.Дорохов, Е.П.Зінкевич, Є.П.Іщенко, А.Н.Копьєва, А.І.Костров, І.П.Крилов, М.А.Лушечкіна, Г.Міньковський, В.С.Митричев, Т.Ф.Моісеєва, А.Б.Обідін, М.М.Овсяннікова, Б.Я.Петелін, Г.Петранек, В.Піварючас, Г.О.Самойлов, М.О.Селіванов, В.О.Снєт-ков, Г.М.Собко, В.Є.Соколов, А.С.Соколов, Т.В.Стєгнова, М.М.Тарнаєв, А.А.То-порков, Д.А.Турчін, Б.А.Федосюткин, Б.Фуфигін, Н.Цвєтков, П.П.Цвєтков, Т.М.Шамонова, В.Ю.Шепітько, Р.Шмідт, О.М.Щитніков, О.О.Ейсман, М.П.Ябло-ков та ін.

Підсумком сучасного стану розвитку одорологічних проблем стала Перша міжнародна одорологічна науково-практична конференція, яка мала місце у Поль-щі в жовтні 2000 р. за участю представників багатьох країн: Англії, Нідерландів, Данії, Польщі, Росії, Угорщини, України, Фінляндії, Швеції, Естонії та ін. Ук-раїнській і польській делегаціям було доручено очолити роботу з розробки єдиної міжнародної методики комісійної одорологічної експертизи та інших пов’язаних з цим одорологічних проблем.

Вказані обставини і зростаюче значення результатів лабораторного одо-рологічного дослідження в доказуванні у кримінальних справах і в позапро-цесуальній боротьбі зі злочинами як досить ефективного і перспективного джерела доказової та орієнтовної інформації, багаторічна і достатньо велика одорологічна практика протидії злочинам та іншим правопорушенням, значна кількість опублікованих наукових робіт з проблем одорології, захист із часткових проблем одорології низки кандидатських дисертацій і відсутність при цьому жодної вітчизняної одорологічної лабораторії, яка могла б на сучасному рівні проводити експертні та інші лабораторні одорологічні дослідження, й обумовили наукову і прикладну актуальність і створили відповідні умови щодо узагальнення і розробки наукових основ відповідного нового часткового кримі­налістичного вчення, комплексного криміналістичного і кримінально-процесу­ального розв’язання низки нагальних проблем одорології.

Треба було піддати аналізові ті перепони, які раніше були на заваді процесуальному використанню результатів одорологічного дослідження (відсутність науково обґрунтованої методики підготовки лабораторних собак-детекторів і проведення комісійної одорологічної експертизи, усунення впливу фонових та інших запахових перешкод на цей процес, відсутність способів контролю робочого стану собаки-детектора тощо) і які зараз ще створюють певні труднощі для цього, потребують відповідної систематизації, подальшого розвитку чи розробки новітніх одорологічних положень, засобів, прийомів, рекомендацій.

З огляду на це, виникла потреба на підставі узагальнення зарубіжної та певної вітчизняної одорологічної практики, відповідних літературних джерел і результатів дисертаційних досліджень, розробити наукові основи і низку прикладних питань часткового одорологічного вчення: його предмет і місце у системі наукових знань, основні напрямки одорологічних досліджень, природу і механізм утворення слідів запаху людини та інших речових джерел, їх фізичні і криміналістичні властивості і класифікацію, технічні засоби і методику збирання слідів та отримання зразків запаху людини, методики підготовки лабораторних собак-детекторів і проведення експертного та іншого лабораторного одорологічного дослідження, визначити місце слідів і зразків запаху людини поміж інших речових джерел і детально дослідити аргументи противників кримінально-процесуальної перспективи використання результатів лабораторного одорологіч­ного дослідження, впорядкувати питання викладення положень одорології в процесі вузівської і післядипломної освіти юристів і деякі інші, пов’язані з цим, проблеми.

З урахуванням викладеного актуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю розробки наукових основ нового часткового вчення з проблем використання одорологічної інформації у кримінальному судочинстві, розв’язання низки пов’язаних з цим проблем щодо забезпечення правоохоронців новітнім ефективним і перспективним джерелом доказової та орієнтовної інформації в процесі боротьби зі злочинами.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Враховуючи викладене, рішенням Вченої ради Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (протокол №8 від 23 травня 2000 р.) була затверджена тема даного дисертаційного дослідження, яке виконувалось у відповідності із пунктом третім рішення Першої міжнародної одорологічної науково-практичної конференції „Осьмология – оцененная или недооцененная отрасль научного знания”, яка мала місце в м. Легіонові (Польща) в жовтні 2000 року, про розробку єдиної міжнародної методики роботи із одорологічними об’єктами і проведення одорологічної експертизи та із планом науково-дослідних робіт Юридичного інституту Прикарпатського університету імені Василя Стефаника за комплексною темою “Проблеми вдосконалення кримінального судочинства і засобів боротьби зі злочинами”.

У розвиток цього рішенням №3 Вченої ради юридичного факультету (нині – Юридичного інституту) від 28 вересня 2001 р. було створено науково-дослідну групу з проблем одорології під керівництвом дисертанта.