Роль преси у правовому інформуванні громадян України Автореферат

Актуальність теми дослідження. Сьогодні в Україні відбувається процес становлення нової політико-правової системи. Глибокі економічні, політичні, соціальні, культурні, духовні, інформаційні та інші перетворення, що знаходять свій розвиток у нашій державі на сучасному етапі, суттєво впливають на суспільну свідомість українських громадян і, зокрема, на правову культуру і правову свідомість як невід’ємні елементи формування громадянського суспільства та правової держави. Радикальна перебудова правового життя вирішальною мірою відбивається на стані правового розуміння, законності, правопорядку, правотворчої і правозастосовної практики, юридичної культури, прав та свобод людини і громадянина.

У ситуації суттєвого реформування правової системи зростає роль правової культури, а, відповідно, й інформаційної культури як її частини. Однією з найважливіших умов та засобом забезпечення підвищення рівня правової культури населення є структура відносин та засобів правового інформування. Водночас, це є невід’ємною складовою формування структури громадянського суспільства. З одного боку, тут постає ціла низка питань щодо забезпечення населення на систематичному рівні інформацією про правове буття. З іншого – виникає потреба удосконалення нормативно-правового змісту категоріального апарату сфери правового інформування та правового режиму, його функціонування в Україні.

Сукупність суспільних відносин, що стосуються інформації та інформаційного обігу, є достатньо новою сферою правового регулювання (її досвід понад десять років). За таких обставин закономірною є незначна кількість досліджень у цьому напрямку і, як наслідок, наукова невирішеність цілого ряду питань, що стоять перед Україною, яка інтегрується в Європу. Правове «поле», в якому діють структури засобів масової інформації, нараховує вже достатньо велику кількість нормативно-правових актів, які ретельно регулюють їх діяльність. Однак, завчасно говорити про досконалість цього регулювання.

Не відзначаються комплексною завершеністю також спроби уряду розробити відповідну сьогоденну програму розвитку інформаційного законодавства та інформатизації, а також державної інформаційної політики. Наявні в основному окремі положення, фрагменти, ідеї, які ще не створюють цілісної концепції. Виникає потреба у вдосконаленні й регулюванні сфери відносин щодо правового інформування. Необхідність подолання колізійних аспектів, прогалин у діючому правовому режимі функціонування суб’єктів правового інформування актуалізують потребу в дослідженні цієї проблематики.

Враховуючи значний вплив засобів масової інформації на суспільство, доцільним вбачається дослідження ролі преси, як окремого виду ЗМІ, на стан правової поінформованості громадян України. Автором досліджується сфера правового інформування як складовий елемент правової свідомості громадян, який впливає на рівень усвідомленості та правомірності поведінки, виконання людиною своїх громадянських обов’язків та можливість цивілізованого користування правами і свободами, а це значною мірою залежить від рівня її правової поінформованості.

Отже, актуальність дослідження обумовлена двома основними напрямками: 1) необхідністю розробки категоріального апарату сфери правового інформування; 2) потребою наукового аналізу сучасного правового режиму функціонування суб’єктів правового інформування, і зокрема друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Донецького інституту внутрішніх справ МВС України 29 грудня 1999 року (протокол № 5, уточнення теми протокол №1 від 30 січня 2002 року). Дисертація виконана відповідно до Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних структур МВС України на 1995-2000 рр. (додаток № 2 до рішення колегії МВС України від 28 лютого 1995 року за № 4км/2), а також згідно з Наказом МВС України «Про затвердження Програми розвитку системи відомчої освіти і вузівської науки на період 2001-2005 рр.» від 11 травня 2001 р. за № 356.