СІМЕЙНО-ПОБУТОВІ КОНФЛІКТИ У СИСТЕМІ ДЕТЕРМІНАЦІЇ УМИСНИХ ВБИВСТВ І ТЯЖКИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку України характеризується  певним покращенням соціально-економічної ситуації у державі. Водночас у суспільстві залишається чимало невирішених проблем, що накопичувалися роками внаслідок тривалих та руйнівних кризових процесів трансформаційного характеру. Негативні наслідки реформування політичних, ідеологічних, економічних, соціальних засад суспільства у найбільш сконцентрованому вигляді проявляються у сімейно-побутовій сфері. Ця сфера досить специфічна. Тут відбувається ретрансляція об’єктивної реальності і формується проекція ймовірного майбутнього найважливіших суспільних інститутів, оскільки сімейно-побутова сфера відбиває внутрішній стан суспільства.

Сімейно-побутова сфера стала сприятливим середовищем для розвитку і розповсюдження соціальної дезорганізації і паразитизму, алкоголізації і деморалізації, насильницької субкультури та антигромадських настанов певної частини населення. Консерватизм, обмеженість соціального контролю, неформальний характер взаємин істотно полегшили протікання названих процесів. Наведені та ряд інших чинників сприяли погіршенню морально-психологічного мікроклімату у даному середовищі і посиленню сімейно-побутової конфліктності в її найбільш криміногенних формах. Останнє відбилося на погіршенні криміногенної ситуації у сімейно-побутовій сфері. За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ України тут традиційно вчиняється близько ¹/₃ умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень. Причому останнім часом існує небезпечна тенденція до зростання динаміки тяжких та особливо тяжких злочинів проти життя й здоров’я особи. Основною ланкою детермінації цих злочинів виступає сімейно-побутовий конфлікт, що тривалий час розвивається та ускладнюється у ході повсякденних неприязних взаємин злочинців і потерпілих. З огляду на це можна констатувати, що нині назріла гостра необхідність комплексного кримінологічного дослідження на дисертаційному рівні проблеми криміногенного сімейно-побутового конфлікту, котрий нерідко завершується умисним вбивством або тяжким тілесним ушкодженням.

 У різний час теоретичним дослідженням тяжких насильницьких злочинів проти особи займалися видатні українські та російські кримінологи і криміналісти. Серед них слід виділити:  С.Б. Алімова, Ю.М. Антоняна,       М.І. Бажанова, В.І. Борисова, С.В. Бородіна, В.В. Голіну, І.М. Даньшина,   О.М. Джужу, А.І. Долгову, Л.В. Дорош, А.П. Закалюка, А.Ф. Зелінського,     І.І. Карпеця, О.Г. Кальмана, В.О. Коновалову, О.М. Костенка,                      Н.Ф. Кузнецову, В.М. Кудрявцева,  В.В. Лунєєва,   В.Г. Лихолоба,                М.І. Панова, Е.П.  Побігайла,  Д.В.  Рівмана,  В.О. Тулякова, І.К. Туркевич,  О.Б. Сахарова,  В.В. Сташиса, В.Я. Тація,   О.М.  Яковлева та ін.

До аналізу різних аспектів сімейно-побутових вбивств і тяжких тілесних ушкоджень у своїх роботах зверталися наступні зарубіжні і вітчизняні кримінологи: С.В. Аракелян, М.І. Бельцев, Р.М. Зулкарнєєв,  Д.А. Корецький, В.М. Кормщиков, Л.В. Крижна, О.О. Костиря, Ю.М. Крупка, Г.Г. Мошак,    Я.Я. Соотак,  О.В. Старков, Д.О. Шестаков та ін.

Однак слід відмітити, що у більшості випадків кримінологічні дослідження зазначеної проблеми датуються   60 – 80 роками XX століття. За період незалежності України у цьому напрямку було проведене  дисертаційне дослідження Л.В. Крижною (2000 р.). У ньому автором зроблений кримінологічний аналіз злочинів (як насильницьких, так і ненасильницьких), що вчиняються у сфері сімейно-побутових відносин. З наведеного вбачається, що за часів незалежності України окремо не проводилося жодного дисертаційного дослідження, присвяченого вивченню саме умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень, що вчиняються у специфічній сфері людських відносин. Досі не з’ясовано кримінологічну природу даного виду конфлікту, не розглянута його структура, динаміка розвитку та заходи попередження. Ці та деякі інші проблеми заслуговують на самостійний розгляд на дисертаційному рівні.  Актуальність роботи також обумовлена і прийняттям Закону України “Про попередження насильства в сім’ї”.

Вищевикладене і спонукало  обрання даної теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження передбачена планом науково-дослідницької роботи Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого від  24.12.99 р., протокол № 4. Вона відповідає вимогам Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 – 2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25.12.2000 р.  № 1376/2000.