Кримінально-правові і кримінологічні аспекти легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом. Автореферат

Актуальність теми дослідження. В останнє десятиріччя в Україні відбуваються корінні економічні, соціальні і політичні перетворення, спрямовані на побудову вільної ринкової, демократичної і правової держави. Ці процеси не завжди послідовні і виважені, що спричинює, поряд з негативною спадщиною минулого, істотний вплив і на злочинність. Її рівень значно підвищився порівняно з 80-ми роками, змінилася і її структура, у якій значне місце посідають злочини у сфері економіки.

Проблема юридичної оцінки такого кримінального явища, як легалізація грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, є досить актуальною у сучасній науці кримінального права як в Україні, так і у багатьох зарубіжних країнах. Це пояснюється низкою причин. По-перше, відмивання злочинних доходів по своїй суті є складовим елементом організованої злочинної діяльності в цілому, тому що дозволяє завуалювати, приховати дійсне походження майнових цінностей, здобутих у результаті вчинення різних злочинів. Оскільки боротьба з організованою злочинністю в наш час входить до числа першочергових задач світового співтовариства, то розроблення правових основ і практичних методів протидії легалізації кримінальних капіталів також є невід’ємною частиною комплексу заходів державного реагування на прояви організованої злочинності не тільки в нашій країні, але і в усьому світі. По-друге, необхідно враховувати міжнародний характер діяльності щодо легалізації злочинних доходів, що сформувався в процесі інтернаціоналізації організованої злочинності (зокрема торгівлі наркотиками, зброєю, тощо) у цілому. Зростаючі в кількісному і якісному відношеннях злочинні групи та організації постійно мають потребу в легалізації своїх капіталів, що стрімко збільшуються. Ця тенденція породила останнім часом у багатьох країнах цілі конгломерати легально зареєстрованих фірм, що займаються винятково відмиванням злочинних доходів своїх господарів. Таким чином, легалізація майнових цінностей злочинного походження перетворилася до середини 90-х років у міжнародний кримінальний бізнес. По-третє, антилегалізаційне законодавство не тільки в Україні, але й у деяких західних країнах перебуває ще в стадії формування, у деяких державах (де відповідні законодавчі акти було прийнято раніше – у 70-80 роки) сьогодні відбувається процес модернізації і переробки старих норм. По-четверте, донині як в українській, так і в іноземній юридичній літературі точаться гострі наукові дискусії в досліджуваній галузі. При цьому найбільш полемічними є теоретичні питання визначення поняття і форм легалізації злочинних доходів. Суперечки ведуться також стосовно ступеня караності тих чи інших способів інтеграції злочинно здобутих коштів у легальну економіку, а також з приводу формулювань переліку протизаконних діянь, відмивання доходів від яких, утворює склад кримінально караної легалізації.

Новий Кримінальний кодекс України, що містить у розділі VII (“Злочини у сфері господарської діяльності”) статтю 209 “Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом”, поставив як перед правозастосовувачами, так і перед українською наукою кримінального права безліч питань, що стосуються розуміння, тлумачення і практичного застосування законодавчих новацій і, зокрема, норми про відповідальність за легалізацію майнових цінностей злочинного походження. Отже, однією із основних задач цієї роботи є аналіз чинного законодавства й оцінка перспективи його подальшого розвитку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження затверджена кафедрою кримінального права і кримінології Національного університету внутрішніх справ МВС України, вченою радою цього ж навчального закладу. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри на 1999-2002 р.р. Дослідження здійснено згідно з основними напрямками, визначеними Указом Президента України № 143 від 18 лютого 2002 р. “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” (п. 1), Наказом МВС України № 356 від 11 травня 2001 р. “Про затвердження Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 р.р.” (п. 7), та ґрунтується на основних положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 р.р., затвердженої Указом Президента України № 1376 від 25 грудня 2000 р.