VACANCIES AND COOPERATION

Актуальність теми. Суспільне виробництво та його ефективність значною мірою залежить від реалізації процесів кооперування та інтеграції у певній структурі підприємств - учасників. В останні роки в умовах реформування розвинулися тенденції інтегрування підприємств в об’єднання зі спільними органами управління, поділом ринків між окремими підрозділами об’єднаної виробничо-господарської структури (надалі ВГС), через що на перший план виступає проблема сумісності підприємств, що мають об’єднатися. Ця проблема є важливою не лише для підприємств, які прагнуть приєднати інші структури або поглинути їх, а й для підприємств, які добровільно чи примусово підлягають такій інтеграції і при цьому, можливо, втрачають свою виробничо-господарську та юридичну самостійність. Сумісність підприємств має враховувати різні аспекти, проте головними мають бути зміни, що забезпечать перспективний розвиток кожного з підприємств і які стануть підґрунтям інноваційного розвитку окремих підприємств та економіки загалом.

Особливого значення розв’язання проблеми сумісності підприємств набуває в ринкових умовах. Різноманітні форми власності, розширення сфери малого та середнього підприємництва вимагають зміни підходів у кооперуванні та інтеграції підприємств, установ та організацій. Важливим аспектом ринкової економіки є наявність диверсифікованого бізнесу, тому необхідно враховувати особливості кожного з підприємств, що інтегруються, в тому числі сумісність учасників процесу.

Проблема сумісності вимагає змінити підходи до планування розвитку підприємств, зокрема стратегічного і тактичного. Слід перебудувати діяльність органів управління підприємствами. Актуальність зазначеної проблеми визначається такими наслідками її розв’язання: по-перше, вона охоплює інтереси усього суспільства у випадку, коли інтегруються великі підприємства, що відіграють роль містоутворюючих факторів або є бюджетоутворюючими для окремих чи навіть декількох регіонів; по-друге, сумісність підприємств може мати наслідком значний вплив і на економіку, і на соціальну сферу; по-третє, зміст планування і регулювання процесів кооперування і особливо інтеграції підприємств з боку державних органів влади та управління залежить від наслідків процесу, від ефективності та результативності його реалізації.

Аспекти кооперування та інтеграції досліджуються зарубіжними і вітчизняними науковцями. Зокрема, ці проблеми досліджували: з точки зору міждержавного співробітництва та макроекономічного розвитку – А. Абралава, Л. Бальцерович, О. Білорус, В. Геєць, І. Йоффе, І. Тивончук, О. Черковець; реструктуризацію підприємств – Т. Бень, С. Довбня; інтеграцію у технопарках і технополісах - В. Семиноженко, В. Шукшунов, злиття та поглинання – О. Радигін, М. Рудик; формування та функціонування ПФГ - І. Алєксєєв, С. Аптекар, П. Буряк, Е. Уткін, М. Фролов; інноваційний розвиток ВГС - Ю. Бажал, Є. Балацький, В. Гриньова, В. Захарченко, О. Лапко, Й. Петрович, І. Продіус, В. Соловйов, Л. Федулова, С. Філіппова; вплив інтегрованих структур бізнесу на економіку - В. Горбатов, Ю. Іванов, М. Кизим, А. Пилипенко, В. Пономаренко, О. Ястремська. Проблеми трансформації моделей розвитку підприємств досліджував Б. Буркінський, прийняття рішень щодо формування корпорацій вивчали І. Булєєв, Ф. Поклонський, науково-інноваційні структури великих підприємств аналізували І. Благун, І. Галиця, взаємовплив інформаційних і технологічних аспектів трансформацій на підприємствах висвітлено Г. Калітичем, І. Швець, маркетингові та логістичні чинники інноваційного потенціалу підприємств розглядали В. Герасимчук, Є. Крикавський, Р. Патора, С. Скибінський, А. Старостіна, Н. Чухрай. Питанням менеджменту інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств присвячені роботи А. Козаченко, О. Кузьміна, М. Лепи, Р. Лепи, Л. Марчук, Л. Матросової, Ф. Хміля, Д. Черваньова. Праці М. Крупки, А. Кузнєцової, А. Садекова містять дослідження інвестиційної привабливості підприємств та фінансово-кредитного забезпечення їх інноваційних трансформацій. Вплив ВГС на довкілля, соціально-економічний розвиток регіонів, малого бізнесу відображено в роботах Є. Бойка, С. Вовканича, Б. Данилишина, М. Долішнього, М. Козоріз, В. Кравціва, Л. Семів, Т. Смовженко, Ю. Стадницького, Ю. Туниці. Питання економічної оцінки результативності інноваційно-інвестиційної діяльності досліджували Л. Борщ, В. Глазунов, Ф. Глісін, Т. Лепейко.

Однак, на сьогоднішній день постановка проблем у контексті сумісності підприємств в процесі інтегрування, подальшої ефективності співпраці та прийняття управлінських рішень з інтегрування у ВГС, зокрема машинобудівних, ще вимагає дослідження і розв’язання, особливо з огляду на тенденції щодо злиття підприємств. Це й визначає актуальність теми дисертаційного дослідження, його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах науково-дослідної теми Національного університету “Львівська політехніка” ДБ/87 ВГС “Формування та використання механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур” (номер державної реєстрації 0104U002289), затвердженої рішенням НТР Національного університету “Львівська політехніка”, протоколом № 4 від 24 квітня 2003 р. (розділ 2 підрозділ 2.5 параграф 2.5.5 “Інтеграційні та кооперативні передумови інституціональних перетворень підприємств” та підрозділ 2.6 параграф 2.6.2 “Логістичні аспекти інституціональних перетворень підприємств”), а також наукової тематики кафедри фінансів на тему “Проблеми фінансово-кредитного регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур” (номер державної реєстрації 0106U000027). Зокрема, автору належить обґрунтування наукових положень щодо інтегрування підприємств як інноваційних інституційних перетворень; запропоновано підходи до моделювання інноваційного розвитку підприємства на стадії науково-технічної підготовки виробництва.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретико-методологічних засад формування системи управління процесом інтегрування машинобудівних підприємств у ВГС за принципом сумісності.

Відповідно до мети дослідження необхідно було вирішити такі основні завдання:

– дослідити зміст процесу інтегрування машинобудівних підприємств у ВГС, до складу яких входять науково-дослідні, проектно-конструкторські, фінансово-кредитні та інші установи, організації;

– класифікувати різновиди сумісності підприємств та дослідити їх характеристики;

– з’ясувати особливості трансформаційного процесу інтегрування машинобудівних підприємств за принципом сумісності. Визначити зміст і розвинути поняття “сумісність” щодо інтеграційних трансформацій у ВГС;

– визначити склад, зміст і призначення показників сумісності підприємств для потреб процесу прийняття управлінських рішень щодо інтегрування машинобудівних підприємств у ВГС;

– розробити методичні рекомендації щодо урахування сумісності та визначення технічних та економічних ефектів від прийняття управлінських рішень з інтегрування машинобудівних підприємств у ВГС.

Об’єкт дослідження - трансформаційні процеси за участю машинобудівних підприємств.

Предметом дослідження є процес інтегрування машинобудівних підприємств у ВГС за принципом сумісності.