НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ З ПРАВ І СВОБОД ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасна соціально-економічна ситуація в Україні та зміни, що відбуваються в усіх сферах її суспільного життя, викликають необхідність перегляду змісту багатьох нормативно-правових актів попереднього періоду розвитку нашої держави та приведення національного законодавства у відповідність з вимогами Конституції України та міжнародних правових актів у сфері забезпечення прав і свобод людини та громадянина.

Однією з основних тенденцій сучасного розвитку вітчизняної правової системи є її відкритість, використання прогресивних зарубіжних концепцій, імплементація загальновизнаних міжнародних принципів, норм та стандартів з прав і свобод людини та громадянина.

Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Таким чином, Українська держава визнає людину метою свого існування, підкреслюючи притаманний багатьом розвинутим країнам світу зв’язок між державою і громадянином, за якого держава існує для людини, а не навпаки.

У даний час йде активний процес входження України до світового співтовариства, а це, в свою чергу, означає, що наша держава при розробці та прийнятті нових законодавчих актів повинна керуватись не тільки змістом національних правових норм, але й міжнародними правовими актами, зокрема, міжнародними стандартами з прав людини. Одним із пріоритетних напрямів правової реформи в Україні є створення такої правової системи, яка б сприяла можливості максимального розширення та захисту прав і свобод людини незалежно від умов, в яких вона перебуває. Розглядаючи пенітенціарну систему як складову національної правової системи, дисертант одним із основних завдань у цій сфері вважає приведення змісту прав та свобод засуджених у відповідність з міжнародними стандартами.

За період існування України як незалежної держави права і свободи засуджених до позбавлення волі були істотно розширені, що суттєво наблизило умови утримання цієї категорії громадян до міжнародних стандартів. Разом з тим, чинне законодавство України ще не повною мірою відповідає існуючим міжнародним стандартам, що обумовлює теоретичну і практичну значущість дослідження цієї проблеми.

Результатом такого дослідження має бути розробка оптимального варіанта моделі прав і свобод засуджених з урахуванням існуючих соціально-економічних реалій та практична реалізація цієї моделі Державним департаментом України з питань виконання покарань (далі – Департамент). При цьому дисертант виходить з того, що питання забезпечення прав і свобод засуджених є складовою більш загальної проблеми – забезпечення прав і свобод людини і громадянина в нашій державі в цілому.

Проблеми забезпечення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи питання їхньої відповідності міжнародним стандартам, досліджувались у роботах таких вітчизняних вчених, як В.Б. Авер’янов, Л.К. Воронова,                 М.І. Козюбра, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков, В.Ф. Опришко, М.Ф. Орзіх,        В.Ф. Погорілко, П.М. Рабінович, В.Ф. Сіренко, Є.А. Тихонова, О.Ф. Фрицький, Ю.С. Шемшученко, Л.Т. Юзьков та інші. Питання прав і свобод засуджених до позбавлення волі розглядалися у працях Л.В. Багрій-Шахматова, О.В. Беци,        О.М. Джужі, В.О. Корчинського, А.С. Мацка, В.С. Медведєва, М.П. Мелентьєва, О.І. Осауленка, Г.О. Радова, В.П. Севостьянова, О.П. Северова, І.С. Сергеєва,     В.М. Синьова, А.Х. Степанюка, В.М. Трубнікова, С.Я. Фаренюка та інших.

Проте зазначені автори розглядали, як правило, окремі види прав і свобод громадян або вирішували ці питання стосовно загального правового статусу особи.

Проблема сутності та змісту міжнародних стандартів з прав засуджених до позбавлення волі та їх практичної реалізації в Україні залишається недостатньо вивченою, а на дисертаційному рівні досліджується вперше. Відсутність таких досліджень залишає законодавчу та кримінально-виконавчу практику без чітких науково обґрунтованих критеріїв прийняття відповідних рішень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до програми науково-дослідної роботи Державного департаменту України з питань виконання покарань (№ 5/1-18 від       11. 07. 2000 р.), плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2002 р. і пов’язане з реалізацією програми Міжнародного фонду “Відродження” щодо сприяння реформуванню пенітенціарної системи в Україні.