ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Перехід України до багатоукладної ринкової економіки, обумовив бурхливий розвиток підп-риємництва як складової господарської діяльності. Цей процес характеризується появою різнома-нітних за видами підприємницької діяльності комерційних структур, мережі комерційних банків і бірж, що їх обслуговують. Склалася і розвивається своєрідна інфраструктура ринкової економіки. За статистичними даними обсяг промислової продукції, що виробляється на приватних і колекти-вних підприємствах у 2000 р. склав 75,3%, а побутових послуг – 77,5%. Актуальність теми дослідження. Позитивні зміни в суспільстві, які потенційно несе з со-бою підприємництво, супроводжуються і зростанням корисливої злочинності. Її структура і дина-міка обумовлена кардинальними перетвореннями у відносинах власності, створенням сприятливих умов розвитку приватної ініціативи у гонитві за прибутками. На наш погляд, є підстави для висновку про те, що існує зв’язок між розповсюдженням економічних злочинів і рівнем насильницьких й корисливо-насильницьких злочинів (вбивств на замовлення, вимагання, розбійних нападів, підпалів). Проявом цього є, зокрема, інтегрування організованих злочинних груп загальнокримінальної спрямованості у сферу підприємницької діяльності, коли злочинно здобуті кошти вкладаються ними у підприємства, банки та інші комерційні структури. Серед цих злочинів найбільш небезпечними є заволодіння чужим майном, що вчиняються організованими злочинними групами з використанням умов підприємницької діяльності. Це шах-райство (ст. 190 КК України), а також заволодіння майном шляхом зловживання службовим ста-новищем (ст. 191 КК України). Їх особливістю в сучасних умовах є те, що скоюються вони з ви-користанням статусу суб’єкта підприємницької діяльності. Засноване або придбане в установле-ному законодавством порядку підприємство використовується (його найменування, юридична адреса, банківські рахунки та інші реквізити юридичної особи) для вчинення широкомасштабних шахрайських операцій та їх маскування. Таким чином, законною формою (зареєстрованим підп-риємством) прикривається злочинна діяльності по заволодінню чужим майном. Обравши такий шлях збагачення підприємці-зловмисники вчиняють й інші злочини (фіктивне підприємництво, шахрайство з фінансовими ресурсами, підробка документів, службовий підлог, легалізація зло-чинно отриманого майна та інші), які мають корисливий характер і виступають необхідними еле-ментами злочинної діяльності. Таким чином створюється своєрідна і досить складна технологія корисливої злочинної діяльності. На наш погляд, саме вона, а не розрізнені злочини повинна бути об’єктом доказування при розслідуванні у кримінальних справах даної категорії. Це потребує від-повідного комплексного підходу і в наукових дослідженнях з криміналістичної методики. За даними МВС України в 2000 р. було викрито 541 злочин у фінансово-кредитній сфері (банківській, зовнішньоекономічної діяльності, приватизації), які були скоєні організованими зло-чинними угрупуваннями. Загалом же у цьому році було розслідувано 15,2 тис. тяжких злочинів, вчинених у сфері економіки, що на 13,4 % більше, ніж у 1999 р. Така тенденція зберігається й у поточному році. Але, як показує аналіз слідчої практики, ефективно розкривати і розслідувати ці злочини за допомогою традиційних методів неможливо. Для цього потрібні сучасні методичні ро-зробки, засновані на комплексних наукових дослідженнях трансформацій у механізмах злочинної діяльності. Правоохоронні органи стикаються з низкою серйозних проблем при виявленні і розслідуванні злочинів даної категорії. Мають труднощі і суди при розгляді відповідних кримінальних справ. У зв’язку з цим, за оцінками окремих практичних працівників правоохоронних органів, добре підготовлені багатоепізодні економічні злочини мають мало перспектив доведення їх до стадії судового розгляду. Складність кримінальних справ, що обумовлена специфічним механізмом економічних злочинів, посилюється часто недостатнім рівнем криміналістичної підготовки оперативних працівників, слідчих, суддів. І справа не тільки в недостатній кількості методичних посібників, практичних рекомендацій по розслідуванню цих злочинів. Існує нагальна необхідність внесення певних коректив в наукові дослідження і в викладання криміналістики в вищих юридичних учбових закладах, а також в закладах перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів. У даний час в криміналістичних дослідженнях спостерігається закономірна тенденція розро-бки методик розслідування злочинів окремих видів у підприємницькій діяльності (приховування валютної виручки; фіктивного підприємництва, розкрадань майна у сфері банківської діяльності, в небанківських фінансових установах тощо). Це дозволяє дослідити специфічний механізм вчинення цих злочинів, описати кримінально-правові і криміналістично значущі ознаки і сформулювати відповідні рекомендації відносно їх виявлення і розслідування. Разом з тим існує низка проблем, загальних для окремих методик розслідування злочинів, вчинених у сфері підприємництва. В узагальненому вигляді ці злочини являють собою єдину злочинну технологію, яка здійснюється з використанням зовні правових форм для злочинного збагачення. Структура цієї діяльності буває достатньо складною і її елементи можуть мати самостійну кримінально-правову кваліфікацію і відповідний предмет доказування. Переплетіння і взаємозв’язок розкрадань майна з іншими економічними злочинами в одній кримінальній справі потребує комплексного дослідження деяких проблем розслідування на більш узагальненому рівні ніж окрема методика. Потреби слідчої і судової практики вимагають комплексного підходу в оновленні криміналі-стичних методик, більш тісного зв’язку криміналістики з іншими, в особливості, з економічними науками і навчальними курсами, забезпечення спеціалізації підготовки кадрів для правоохоронної системи. Названі обставини обумовили вибір теми і напрямки даного дослідження. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося у відповідності з напрямками, визначеними Комплексною цільовою програмою боротьби зі злочин-ністю на 1996-2000 роки (розділи V, VІ, VІІ), затвердженої Указом Президента України N 837/96 від 17.09.96 р. та Національною програмою боротьби з корупцією (розділ І п.3, розділ ІІ п.13, 20), затвердженої Указом Президента України N 319/97 від 10.04.97 р., а також Комплексною програ-мою профілактики злочинності на 2001 - 2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376. Підготовка наукових статей, навчальних посібників та монографій за темою дисертаційного дослідження була передбачена планами науково-дослідної та видавничої роботи Національного університету внутрішніх справ.
