КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХРАЙСТВ ТА ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЇХ РОЗСЛІДУВАННЯ

summary

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Шахрайство у структурі  злочинності відповідно до статистичних даних МВС України складає незначну частку (3-4%). Але незважаючи на це, боротьба з цим видом злочинів є актуальним напрямком діяльності правоохоронних органів, що обумовлено декількома чинниками. Зокрема, шахрайство традиційно має високу латентність – далеко не всі потерпілі звертаються  до правоохоронних органів з відповідними заявами. Окрім того, з розвитком ринкових відносин шахрайство маскується під окремі види підприємницької діяльності (інвестиційну, страхову, банківську), що створює суттєві труднощі у розслідуванні.  Криміналістичні ж дослідження на даний час відстають від потреб слідчої практики – відомості щодо криміналістичної характеристики окремих різновидів шахрайств мають фрагментарний характер і не дають достатньо повного уявлення щодо механізму його вчинення і відображення. Тому викладені у спеціальній літературі методики розслідування шахрайства потребують удосконалення і подальшого розвитку.

Проблемам розслідування шахрайства у різний час приділялася увага у дослідженнях  С.М. Астапкиної,  А.Ф. Волобуєва,  О.В. Волохової, В.І. Гаєнка,  М.Ф. Галагузи, В.Ю. Голубовського,  В.М. Єгошина, О.В. Журавльова,  В.В. Колесникова, В.Д. Ларичева, О.І. Лученка, О.С. Овчинського, В.І. Отряхина, Р.С. Сатуєва, Г.М. Спіріна, К.В. Суркова, Є.П. Фірсова, С.Ю. Шарова, В.Ю. Шепітька, П.С. Яні та інших. Розроблені названими вченими положення методики розслідування шахрайств використовуються у підручниках і навчальних посібниках з криміналістики. Разом з тим потрібно відзначити, що проведені дослідження були або загальними і не враховували особливостей окремих різновидів шахрайств, або стосувалися досить вузької групи шахрайств (у сфері обігу житла, цінних паперів, страхування). Комплексних ж досліджень, які б поряд з визначенням загального у механізмі шахрайств визначали б й особливості окремих груп цих злочинів та їх вплив на методику розслідування, до останнього часу не проводилося. Саме це і визначає актуальність обраної теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження  проводилося у відповідності із завданням підвищення рівня  захисту  економічних  відносин  від злочинних  посягань, визначеним п. 5 розд. ІІ та п. 32 розд. V Комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 роки (затв. Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376), а також п. 87 Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України № 755 від 05.07.2004 р. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи Харківського національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 р.р. (п. 6.2).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у здійсненні класифікації шахрайств, визначенні особливостей їх криміналістичної характеристики та формулюванні основних положень і рекомендацій щодо розслідування окремих класифікаційних груп шахрайств. Для її досягнення були поставлені наступні взаємопов’язані завдання:

–  класифікувати різноманітні способи шахрайства за механізмом їх вчинення на окремі групи, які обумовлюють особливості їх розслідування;

–  визначити основні елементи криміналістичної характеристики класифікаційних груп шахрайств та особливості цих елементів;

–  визначити особливості оцінки матеріалів дослідчої перевірки про окремі різновиди шахрайств у стадії порушення кримінальної справи;

–  визначити типові ситуації початкового етапу розслідування окремих різновидів шахрайств із формулюванням відповідних рекомендацій щодо проведення комплексів слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

Об'єктом дослідження є злочинна діяльність з використанням обману і зловживання довірою, а також діяльність правоохоронних органів щодо розслідування таких злочинів і відносини, що складаються при цьому.

Предметом дослідження виступають окремі групи шахрайств, елементи механізму їх вчинення, а також організаційно-тактичні засоби і прийоми, що застосовуються при їх розслідуванні.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають загальний діалектичний метод наукового пізнання реально-існуючих суспільно-правових явищ та їх зв’язку з практичною діяльністю правоохоронних органів, а також спеціальні методи дослідження:

–  методи логіки (аналіз, індукція, дедукція, синтез) при дослідженні нормативних актів, матеріалів кримінальних справ, матеріалів звітів правоохоронних органів України, наукових концепцій, що входили у предмет дослідження;

–   системно-структурний метод при дослідженні різновидів шахрайств, їх класифікації, визначенні зв’язку окремих елементів криміналістичної характеристики;

–  порівняльно-правовий метод при дослідженні кримінального, кримінально-процесуального законодавства України, Російської Федерації та інших країн;

–  соціологічні методи використано при зборі додаткової (окрім матеріалів кримінальних справ) інформації  про механізм вчинення шахрайств та особливості їх розслідування. 

При написанні дисертації було проаналізовано кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство України, Російської Федерації, Франції, ФРН та Іспанії, закони і підзаконні нормативні акти, що регулюють діяльність правоохоронних органів, використані статистичні дані, огляди практики, аналітичні матеріали з питань, що входили у предмет дослідження. Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали  роботи українських  і російських вчених, зокрема Р.С. Бєлкіна, А.Ф. Волобуєва, В.А. Журавля, Г.А. Матусовського, А.Ф. Зелінського, В.С. Зеленецького, О.Н. Колесниченко, В.І. Комісарова, В.О. Коновалової, Н.Ф. Кузнецової, В.М. Кудрявцева, В.Д. Ларичева, В.В. Лисенка, В.Г. Лукашевича, В.М. Поповича, О.С. Овчинського, М.В. Салтевського, В.В. Тіщенко, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблокова, П.С.  Яні та інших авторів. Були також використані роботи українських і російських вчених у галузях кримінального і кримінально-процесуального права, кримінології,  які стосувалися предмету дослідження.

У процесі дослідження проаналізовано матеріали 112 кримінальних справ, порушених за ст. 190 КК України і розглянутих судами різних областей  України. Крім того, було проведено опитування слідчих органів внутрішніх справ і прокуратури (47), оперативних працівників підрозділів кримінального розшуку (11) і боротьби з економічною злочинністю (27) з різних областей, які приймали участь у розслідуванні шахрайств.

Наукова новизна  одержаних результатів визначається тим, що одним з перших в Україні на монографічному рівні проведено комплексне наукове дослідження  механізму вчинення окремих різновидів шахрайств із формулюванням основних положень їх розслідування. При цьому були отримані наступні результати, які мають певний ступінь новизни:

–  вперше з використанням криміналістичної підстави (елементів механізму вчинення) розроблено класифікацію шахрайств, яка спрямована на подальше її використання для удосконалення методик розслідування окремих різновидів цього злочину;

–  удосконалено криміналістичну характеристику окремих класифікаційних груп шахрайств;

–  одержали подальший розвиток положення щодо особливостей оцінки первинного матеріалу про окремі різновиди шахрайств на стадії порушення кримінальної справи;

–  одержали подальший розвиток положення щодо типових ситуацій початкового етапу розслідування окремих різновидів шахрайств,  визначення завдань розслідування і відповідних засобів їх вирішення;

–  вперше сформульовані рекомендації щодо проведення  тактичних операцій при розслідуванні шахрайств окремих класифікаційних груп;

–  одержали подальший розвиток рекомендації щодо тактики проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів при розслідуванні окремих різновидів шахрайств.

Практичне значення одержаних результатів  полягає у тому, що сформульовані у дисертації наукові положення та рекомендації можуть бути використані:

–  безпосередньо працівниками правоохоронних органів при досудовому розслідуванні окремих різновидів шахрайств;

–  у наукових дослідженнях з методики розслідування злочинів проти власності,  у тому числі у сфері господарської діяльності, вчинених  з використанням обману і зловживання довірою;

–  при викладанні навчального курсу криміналістики і спеціальних курсів з розслідування окремих груп та видів злочинів.

Результати дослідження у вигляді методичних рекомендацій щодо розслідування шахрайств подані до Головного слідчого управління МВС України для використання у практичній діяльності. Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Харківського національного університету внутрішніх справ при викладанні криміналістики (тема: „Методика розслідування шахрайств”), про що є відповідні акти  впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана автором самостійно. Стаття “Проблемні питання розслідування окремих видів шахрайств” виконана у співавторстві з А.Ф. Волобуєвим (частка дисертанта - 50%). Розробки та ідеї співавтора статті при написанні дисертації не використовувались

Апробація результатів дослідження.  Результати дослідження доповідалися автором на засіданнях кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії Харківського національного університету внутрішніх справ, на між кафедральних засіданнях і дістали позитивну оцінку. Окремі положення дисертації були оприлюднені на міжнародних і регіональних науково-практичних конференціях (Хмельницький, 2003 р.,  Донецьк, 2006 р., Белгород, 2006).

Публікації. Наукові результати проведеного дослідження опубліковані автором у п’яти наукових статтях у фахових виданнях України і двох тезах доповідей на конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які включають тринадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації 215 стор., з яких 188 стор. тексту, 19 стор. списку використаних джерел, який налічує 211 найменувань.