Недіабатична емперична теорія багатоканального квантового дефекту на прикладі абсолютної експериментальної абсорбції у Н2

summary

Nonadiabatic Ab Initio Multichannel Quantum Defect Theory Applied to Absolute Experimental Absorption Intensities in H2

M. Glass-Maujean and Ch. Jungen

Laboratoire de Physique Mole.culaire pour l’Atmosphe`re et l’Astrophysique, Universite. Pierre et Marie Curie,

4 place Jussieu, 75252 Paris Cedex 05, France, Laboratoire Aime. Cotton du CNRS, Batiment 505, Universite.

de Paris-Sud, F-91405 Orsay, France, and Department of Physics and Astronomy, University College London,

London WC1E 6BT, United Kingdom

Недіабатична емперична теорія багатоканального квантового дефекту на прикладі абсолютної експериментальної абсорбції у Н₂

У роботі представлене повне неемперичне обчислення позицій та інтенсивності абсорбції Q(N) (де N = 1-4) у молекулах водню Н₂, застосовуючи теорію багатоканального квантового дефекту (MQDT). Обчислення грунтувалось на квантово-хімічних емперичних даних кривих ядерного потенціалу та дипольних моментів абсорбційних переходів для n = 2-4 за роботами Wolniewicz та Staszewska. Авторами доведено, що електронно-коливальні взаємодії між ¹Π^-_u збудженими станами Н₂, при їх слабкому впливі на енергії рівнів, значно впливають на інтенсивність ліній абсорбції Q(N). Зроблені перші кроки теоретичного опису спектру абсорбції Н₂, включаючи абсолютну лінію інтенсивності Н(n=3) + H(1s) та Н(n=4) + H(1s) лімітах дисоціації, використовуючи MQDT.  Метод наближення зв’язаних рівнянь дозволяє проаналізувати взаємодії лише в чітко визначених станах: 2рπ, 3рπ, 4рπ та 4fπ. Цим методом були пораховані електронні взаємодії у р-станах в межах n = 2-4, тому що MQDT теорія надає дуже приблизне значення. У підрахунках автори обмежили значення l до l =1, що характерно тільки для недіабатичних взаємодій, які самі по собі відносно невеликі для збуджених станів. Таке обмеження може виявитись неадекватним при збільшенні енергії внаслідок вібрації, збільшення значення R, та змін сферичної симетрії. Електронні взаємодії ¹Π^-_u збуджених станів Н₂ можна описати кривими зміни потенціальної енергії, які типові для різноманітних станів ¹Σ_g⁺, які варто враховувати, однак їх вплив на енергію вищих рівнів потребує подальшого вивчення.