НОРМАТИВНА КОНСТРУКЦІЯ РЕТРОСПЕКТИВНОЇ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ПУБЛІЧНОМУ ПРАВІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблематика юридичної відповідальності завжди посідала одне з центральних місць в юридичній науці. Будучи проявом зв’язку особи і держави, юридична відповідальність є однією з важливих гарантій правопорядку, забезпечення суспільних та особистих інтересів.

В останні роки спостерігається підвищення наукового та суспільного інтересу до цієї проблеми. Це зумовлено тим, що законність і правопорядок завжди були ключовими умовами розвитку демократичного суспільства. У сучасний період в Україні відбувається становлення правової держави і громадянського суспільства, яке проходить досить суперечливо. Однією з причин цього є існуючий рівень злочинності, який в значній мірі зумовлює необхідність удосконалення механізму функціонування юридичної відповідальності та підвищення його ефективності, вимагає чіткого визначення ролі і напрямів правового впливу юридичної відповідальності на суспільні відносини.

Теоретичне осмислення цих питань сприяє вдосконаленню законодавчої та правозастосовної діяльності, режиму законності та охорони правопорядку. Дослідженню юридичної відповідальності як на загальнотеоретичному рівні, так і на рівні галузевих юридичних наук, було присвячено ряд дисертацій, монографій, наукових статей, в яких у різних аспектах розглядалась її проблематика. Зокрема:

–     теоретичні питання ознак, сутності, змісту та функцій юридичної відповідальності досліджувались у працях С.С. Алексєєва, В.Д. Бабкіна, Б.Т. Базилєва, В.М. Баранова, С.Н. Братуся, О.С. Іоффе, М.І. Козюбри, А.М. Колодія, О.Е. Лейста, Д.А. Ліпінського, О.Г. Мурашина, Н.М. Оніщенко, І.С. Самощенка, І.Н. Сенякіна, П.Р. Стависького, В.А. Тархова, М.Х. Фарукшина та інших;

–     місце юридичної відповідальності в системі гарантій прав і свобод суб’єктів права осмислювалось у працях таких вчених як М.В. Вітрук, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков, А.В. Малько, Г.В. Мальцев, Н.І. Матузов, В.Ф. Сіренко, А.П. Таранов та інших;

–     проблеми особливостей юридичної відповідальності в окремих галузях публічного права досліджувались у працях В.Б. Авер’янова, Л.В. Багрій-Шахматова, М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, В.С. Венедиктова, В.В. Голини, І.П. Голосніченка, В.К. Колпакова, М.Й. Коржанського, О.В. Кузьменко, Д.М. Лук’янця, І.К. Туркевич, С.С. Яценка та інших;

–     проблеми юридичної відповідальності в контексті особливостей національного та міжнародного права досліджували західні науковці: Дж. Дікс, К. Кенні, Ф. Конт, К. Лакнер, П. Местр, П. Нуволоне, Г. Пекер, Ж. Прадель, Х. Харт та інші.

Однак, незважаючи на значну кількість наукової літератури із цієї проблематики, слід зазначити, що й досі залишається чимало дискусійних, недостатньо розроблених питань і аспектів, що пояснюється складністю й багатогранністю юридичної відповідальності та значним оновленням законодавства України.

Одним із таких аспектів юридичної відповідальності є її нормативна конструкція, наукове дослідження якої передбачає, зокрема, визначення поняття нормативної конструкції ретроспективної юридичної відповідальності, виокремлення та характеристику її структурних елементів, розробку загальнотеоретичних методологічних засад, необхідних для вдосконалення законодавчої бази міжгалузевого інституту юридичної відповідальності в праві сучасної України тощо.

Розробка і теоретичне обґрунтування нормативної конструкції юридичної відповідальності є важливою умовою реформування права в Україні, підвищення ефективності застосування правових норм, зміцнення законності та правопорядку. Усе це обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано в рамках Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр., Концепції по боротьбі з корупцією на 1998-2005 рр., а також відповідно до: а) Тематики пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002-2005 рр. та на період 2004-2009 рр. (затверджених відповідно наказами МВС України від 30 червня 2002 р. № 635 та від 5 липня 2004 р. № 755); б) Головних напрямів наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України на 2001-2005 рр.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є дослідження та розв’язання загальнотеоретичних проблем ретроспективної юридичної відповідальності та її нормативної конструкції, які повинні сприяти її ефективному науковому осмисленню та практичному застосуванню.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

1.   Проаналізувати етапи розвитку досліджень юридичної відповідальності, визначити основні підходи до її інтерпретації.

2.   Визначити зміст та соціальну природу нормативної конструкції юридичної відповідальності в публічному праві як однієї з важливих категорій теорії юридичної відповідальності та з’ясувати й охарактеризувати її структурні елементи.

3.   Дослідити юридичну відповідальність як інститут публічного матеріального права та визначити перспективи його розвитку в Україні з урахуванням зовнішньополітичних орієнтирів держави та світових тенденцій правового розвитку.

4.   Охарактеризувати юридичну відповідальність як інститут публічного процесуального права та розкрити особливості процесуальної форми притягнення до неї.

5.   Розглянути співвідношення санкцій та юридичної відповідальності в сучасному публічному праві, визначити взаємозв’язок юридичної відповідальності з державним примусом як форм забезпечення і реалізації санкцій норм права.

6.   Розглянути вплив санкцій правових норм на здійснення принципу індивідуалізації юридичної відповідальності та проаналізувати практику його реалізації в окремих зарубіжних правових системах з метою його впровадження в практичну діяльність правозастосовних органів нашої держави.

Об’єктом дослідження є ретроспективна юридична відповідальність як складне правове явище.

Предмет дослідження – теоретичні аспекти нормативної конструкції ретроспективної юридичної відповідальності в публічному праві сучасної України.

Методи дослідження обрані з урахуванням мети та завдань, об’єкта і предмета дослідження. Методологічну основу дисертації складає система загальнонаукових, приватнонаукових та спеціальнонаукових методів пізнання правових явищ. Світоглядною основою дослідження є ідеї гуманізму, справедливості та законності. Теоретичну основу дослідження складає плюралізм підходів до праворозуміння, основним з яких є нормативістський. У дисертації використовувались такі загальні методи пізнання як аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, узагальнення, аналогія та інші. Серед загальнонаукових та приватнонаукових методів застосовувались, зокрема: інституціональний метод, за допомогою якого вивчалися стійкі форми організації і регулювання суспільного життя в зв’язку з існуючою системою права та окремою сукупністю правових норм, що передбачають правові наслідки правопорушень; системно-структурний метод використовувався для аналізу цілісності юридичної відповідальності, виокремлення її структурних елементів та властивих їм взаємозалежностей (внутрішніх зв’язків), а також внутрішньої побудови нормативної конструкції юридичної відповідальності, що розглядалася як складова системи більш високого рівня – публічного права.

Крім вищезазначених, на всіх етапах дослідження проблем юридичної відповідальності застосовувались аксіологічний, функціональний, порівняльно-правовий, історичний методи. Так, з’ясуванню соціального значення, суспільної та правової цінності юридичної відповідальності сприяв аксіологічний метод. Функціональний метод використовувався з метою виявлення функцій, місця і ролі нормативної конструкції юридичної відповідальності в системі публічного права. Порівняльний метод спрямовувався на співставлення юридичних понять, явищ і процесів, пов’язаних з юридичною відповідальністю, виявлення між ними спільного та відмінного. Історичний метод дозволив дослідити виникнення і розвиток ідей юридичної відповідальності, її генезис як правового явища.

Використання спеціальнонаукових методів дослідження дало змогу проаналізувати нормативну базу, яка регламентує юридичну відповідальність, та визначити її нормативну конструкцію.

Джерельну базу дослідження склали національні й зарубіжні наукові праці з теорії держави та права, кримінального та кримінально-процесуального права, адміністративного, кримінально-виконавчого права, а також нормативно-правові акти України, зарубіжних країн, міжнародного та європейського права, що стосувалися предмета дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена актуальністю теми дисертації, її змістом та проблемами, що безпосередньо досліджені автором. Дисертація являє собою комплексне дослідження нормативної конструкції ретроспективної юридичної відповідальності, заповнює окремі прогалини в знаннях з проблем цієї наукової категорії.

Внаслідок проведеного дослідження сформульовано концептуальні положення, які відрізняються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення:

вперше:

– нормативна конструкція ретроспективної юридичної відповідальності дістала своє теоретико-методологічне та концептуальне наповнення. Вона визначається як система матеріальних та процесуальних норм та їх санкцій, а також норм-принципів, що законодавчо закріплюють міжгалузевий інститут юридичної відповідальності та регламентують порядок здійснення охоронних правовідносин, що виникають на підставі факту протиправної поведінки;

по-новому:

–     у контексті поставленої проблеми розглянуто і використано історіографію досліджень юридичної відповідальності, розуміння якої формувалось на різних історичних етапах під впливом географічних особливостей окремих країн та існуючих теоретичних підходів до цієї правової категорії;

–     здійснено виокремлення структурних елементів нормативної конструкції ретроспективної юридичної відповідальності, що об’єднують міжгалузевий інститут відповідальності, який, з одного боку, є інститутом матеріального права, а з іншого, – інститутом процесуального права;

–     розглянуто та розширено систему наукових знань про міжгалузевий інститут юридичної відповідальності в структурі публічного права України, визначено перспективи його розвитку в контексті тенденцій глобалізації та євроінтеграції;

–     здійснено розгляд та розкриття особливостей використання процесуальної форми реалізації юридичної відповідальності як інституту процесуального права;

обґрунтовано:

–     взаємозв’язок юридичної відповідальності та державного примусу як форм забезпечення і реалізації санкцій норм публічного права;

–     власну позицію про співвідношення санкцій та юридичної відповідальності в сучасному публічному праві та доцільність збільшення суб’єктами правотворчості кількості відносно-визначених та альтернативних санкцій з метою підвищення ефективності реалізації принципу індивідуалізації юридичної відповідальності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції, які містяться в дисертації, можуть бути використані:

а) в науково-дослідній сфері – у процесі подальших розробок як загальнотеоретичних, так і галузевих проблем юридичної відповідальності;
б) у правотворчій роботі – при вдосконаленні норм чинного кримінального, кримінально-процесуального, адміністративного, митного та деяких інших галузей публічного права; в) в правозастосовній діяльності – при розгляді юридичних справ, пов’язаних з притягненням винних осіб до різних видів юридичної відповідальності; г) в навчальному процесі – при викладанні курсів теорії держави та права, конституційного права, кримінального та кримінально-процесуального права, адміністративного права тощо, спецкурсів з актуальних проблем теорії держави і права, теорії правозастосування та інших.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення дисертації обговорювалися на семи міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях (тези опубліковано): “Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції”
(27-28 березня 2003 року, м. Київ); „Україна 2005: поступальна хода до верховенства права” (15 квітня 2005 року, м. Київ); „Правове забезпечення взаємодії оперативних підрозділів та слідчих апаратів у розкритті та розслідуванні злочинів” (17-18 травня 2005 року, м. Київ); „Региональная преступность: проблемы и перспективы борьбы” (25-26 мая 2005 года, г. Кишинэу); „Динаміка наукових досліджень – 2005” (20-30 червня 2005 року, м. Дніпропетровськ); „Соціальний захист в Україні (правовий аспект)” (17 лютого 2006 року, м. Київ); „Формування громадянського суспільства та правової держави в контексті європейської інтеграції” (21-22 квітня 2006 року, м. Київ).

Публікації. За темою дисертації опубліковано тринадцять наукових статей та тез виступів на наукових конференціях, із них п’ять статей надруковано у виданнях, затверджених ВАК України як фахових.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, семи підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 194 сторінки. Список використаних джерел налічує
266 найменувань на 20 сторінках.