ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ УГОДИ З КОМЕРЦІЙНИМ ФІНАНСУВАННЯМ Автореферат

Участь українських підприємців в міжнародному цивільному обороті товарів та послуг вимагає постійного підтримання їх конкурентноздатності за рахунок розширення виробництва та освоєння нових ринків збуту, що, в свою чергу, вимагає залучення вільних фінансових коштів.

Серед різноманітних механізмів залучення фінансових ресурсів, поруч із традиційними кредитами та інвестиціями, останніми роками все більшого поширення набувають альтернативні форми фінансування зовнішньоекономічної діяльності, правовою підставою яких є зовнішньоекономічні угоди з комерційним фінансуванням.

Актуальність дослідження загальнотеоретичних питань зовнішньоекономічних угод з комерційним фінансуванням обумовлюється обмеженістю пропозиції фінансових ресурсів на внутрішньому українському ринку, необхідністю залучення іноземного капіталу у формі комерційного фінансування до участі у підприємницькій діяльності вітчизняних юридичних та фізичних осіб, а також відсутністю ґрунтовних досліджень у вітчизняній юридичній науці зовнішньоекономічних угод з комерційним фінансуванням, що є однією із причин повільних темпів зростання об’єму їх використання у практичній діяльності.

Новий етап у правовому регулюванні окремих різновидів зовнішньоекономічних угод з комерційним фінансуванням – договору міжнародного фінансового лізингу та договору міжнародного факторингу, розпочався із приєднанням України у січні 2006 року до Конвенцій УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг та міжнародний факторинг, прийнятих у 1988 році, у зв’язку із чим особливо актуальним видається дослідження цих міжнародно-правових актів, вирішення проблем їх застосування в практиці суб’єктів підприємницької діяльності України.

Разом з тим, актуальним є також малодосліджене на сьогоднішній день питання особливостей колізійного регулювання договорів міжнародного фінансового лізингу та міжнародного факторингу по питаннях, які не потрапили до сфери регулювання Конвенцій УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг та міжнародний факторинг.

Залишаються актуальними питання цивільно-правової природи договорів факторингу, фінансового лізингу та форфейтингу, оскільки, незважаючи на появу ряду робіт вітчизняних науковців, пов’язаних із дослідженням цих договорів, зокрема, робіт І.А.Безклубого, А.Барабаш, Р.Бойчука, С.Кисіля, М.Руденка, Д.Січка, О.Трофімової, І.Якубівського, В.Різника, не було вироблено єдиного підходу до розуміння цивільно-правової природи договорів факторингу, фінансового лізингу та окремих різновидів цих договорів, що, в тому числі, обумовлюється недосконалістю та суперечливістю правового регулювання цих договорів у ЦКУ, ГКУ, Законі України «Про фінансовий лізинг», тощо.

Нарешті, відсутність у законодавстві визначення зовнішньоекономічної угоди, прийняття Закону України «Про міжнародне приватне право», наміри України щодо вступу до Світової Організації Торгівлі, вимагають перегляду законодавчого регулювання та традиційних підходів до визначення зовнішньоекономічної угоди, і обумовлюють актуальність розгляду цього питання у даному дослідженні.

Наведені підстави обумовили вибір теми дисертації, її актуальність, науково-теоретичне і практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження було виконане відповідно до бюджетної теми юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Механізм адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу» (номер 06-БФ-042-01; номер державної реєстрації 0106UOO6631).

Об’єктом дослідження є комплекс суспільних відносин у сфері здійснення зовнішньоекономічної діяльності з надання комерційного фінансування.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні проблеми правового регулювання зовнішньоекономічних угод з комерційним фінансуванням в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження теоретичних та практичних проблем правового регулювання зовнішньоекономічних угод з комерційним фінансуванням в Україні на прикладах договорів міжнародного фінансового лізингу, міжнародного факторингу та міжнародного форфейтингу, визначення ефективності їх цивільно-правового, міжнародно-правового та колізійного регулювання, та розробці пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення та правильного застосування приватно-правових норм, які регулюють зовнішньоекономічні угоди з комерційним фінансуванням.

Для досягнення цієї мети було визначено наступні завдання дослідження:

- дослідити шляхи вдосконалення правового регулювання зовнішньоекономічної угоди;

- визначити поняття та правову природу комерційного фінансування;

- з’ясувати поняття, ознаки та місце зовнішньоекономічної угоди з комерційним фінансуванням серед інших видів зовнішньоекономічних угод;

- визначити поняття та встановити цивільно-правову природу окремих зовнішньоекономічних угод з комерційним фінансуванням (договору міжнародного фінансового лізингу, міжнародного факторингу та міжнародного форфейтингу);

- за допомогою класифікації дослідити різні способи реалізації окремих зовнішньоекономічних угод з комерційним фінансуванням;

- на прикладах договорів міжнародного фінансового лізингу та міжнародного факторингу з’ясувати особливості міжнародно-правового та колізійного регулювання окремих зовнішньоекономічних угод з комерційним фінансуванням;

- розробити пропозиції щодо подолання недоліків, колізій та прогалин правового регулювання зовнішньоекономічних угод з комерційним фінансуванням в Україні.

Методологічна основа дослідження. Дослідження виконане із застосуванням загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання.

При дослідженні питання поняття та ознак зовнішньоекономічних угод з комерційним фінансуванням, правової природи та поняття окремих зовнішньоекономічних угод з комерційним фінансуванням було використано системно-структурний метод, методи аналізу, синтезу, логічний та історичний метод. Дослідження джерел правового регулювання зовнішньоекономічних угод з комерційним фінансуванням здійснювалось із використанням формально-логічного методу та порівняльно-правового методу. Класифікація договорів міжнародного фінансового лізингу та міжнародного факторингу проводилася із використанням методу синтезу. Метод моделювання було застосовано при формулюванні пропозицій щодо змін чинного законодавства України.

Теоретичну основу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних науковців. Зокрема, значний вплив на одержані авторкою результати мали наукові розробки та дослідження С.С. Алєксєєва, Л.П. Ануфрієвої, Ю. Базедова, П.М. Біско, М.М. Богуславського, Т.В. Боднар, М.І. Брагінського, В.В. Вітрянського, Н.Г. Вілкової, Н.М. Внукової, К. Гавальда, В.Д. Газмана, Дж. Гонольда, Р. Гуда, Г.К. Дмітрієвої, А.С. Довгерта, Н.Ю. Єрпильової, А.Е. Жалинського, І.С. Зикіна, В.П. Звєкова, О.В. Кабатової, В.І. Кисіля, В.М. Корецького, Х. Коха, Н.С. Кузнєцової, Х. Кьоца, Л.А. Лунца, В.В. Луця, В. Моренфельса, Л.О. Новосьолової, П. Норта, І.С. Перетерського, І.О. Покровського, М.Г. Розенберга, А. Россета, А.О. Рубанова, Є.О. Суханова, К. Цвайгерта, Дж. Чешира, Я.М. Шевченко та інших вчених.

Нормативно-інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять міжнародно-правові акти, в тому числі, уніфіковані принципи та правила міжнародного обороту, Цивільний та Господарський кодекси України, інші законодавчі та нормативно-правові акти України, якими регулюються зовнішньоекономічні угоди з комерційним фінансуванням, практика застосування законодавства судами та суб’єктами підприємницької діяльності, законодавство іноземних держав, тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним дослідженням поняття та правового регулювання зовнішньоекономічних угод з комерційним фінансуванням, що здійснюється вперше в цивільно-правовій науці України і спрямоване на обґрунтування нових наукових положень та вдосконалення правового регулювання зовнішньоекономічних угод з комерційним фінансуванням в Україні.

Наукова новизна одержаних на підставі проведеного дослідження результатів конкретизується у науково-теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях, найважливішими з яких є наступні:

Вперше:

- визначено поняття зовнішньоекономічної угоди з комерційним фінансуванням, якою є багатостороння угода, що укладається за участю сторін, місце постійного здійснення підприємницької діяльності хоча б однієї з яких знаходиться в іноземній по відношенню до інших сторін державі, та яка передбачає виконання однією із сторін угоди зобов’язання з комерційного фінансування іншої сторони;

- визначено ознаки зовнішньоекономічних угод з комерційним фінансуванням, якими є багатосторонній характер, особливий порядок укладення та виконання, особливості розподілу прав, обов’язків та відповідальності між її сторонами, спеціальний порядок кваліфікації за ознакою іноземного елементу у відносинах сторін, спеціальне уніфіковане та колізійно-правове регулювання;

- запропоновано визначення комерційного фінансування як приватно-правового зобов’язання, в якому одна сторона (кредитор) повинна надати іншій стороні (боржнику) обумовлену суму грошових коштів або оплатити в її інтересах майно, а боржник зобов’язується надати кредитору майнові або речові права відповідної вартості та сплатити встановлену плату;

- визначено договір міжнародного фінансового лізингу, за яким одна сторона (лізингодавець) в по договору прямого або непрямого лізингу зобов’язується передати іншій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно на визначений строк і за плату, розраховану з урахуванням амортизації всієї або значної частини вартості майна, і при цьому, місце постійного здійснення підприємницької діяльності хоча б однієї із сторін (лізингодавця, лізингоодержувача або постачальника по договору поставки, укладеному на виконання договору непрямого лізингу) знаходиться в іноземній по відношенню до інших сторін державі;

- запропоновано визначення договору міжнародного факторингу, за яким одна сторона (фактор) зобов’язується здійснювати фінансування та супутнє обслуговування іншої сторони (клієнта) під відступлення прав грошової вимоги, що випливають з договору купівлі-продажу, сторони якого мають місця постійного здійснення підприємницької діяльності в різних державах, або місце постійного здійснення підприємницької діяльності фактора знаходиться в іншій по відношенню до сторін договору купівлі-продажу державі;

- визначено поняття договору міжнародного форфейтингу, за яким одна сторона (форфейтор) зобов’язується здійснити комерційне фінансування іншої сторони (клієнта) під відступлення прав грошової вимоги, які мають самостійний характер, і при цьому, місце постійного здійснення підприємницької діяльності хоча б однієї із сторін договору знаходиться в іноземній по відношенню до інших сторін державі;

- обґрунтовано «правило домінуючих відносин» для договорів міжнародного фінансового лізингу та міжнародного факторингу, яке полягає в тому, що 1) право, що регулює відносини сторін по договору поставки предмету лізингу, має застосовуватись в частині, в якій воно не порушує прав лізингодавця та лізингоодержувача, які їм належать у відповідності до права, що регулює відносини сторін по договору лізингу; 2) право, що регулює договір купівлі-продажу, має застосовуватись до відносин сторін по договору факторингу в частині, в якій воно не порушує прав фактора, які йому належать у відповідності до права, яким регулюється договір факторингу;

Удосконалено:

- визначення зовнішньоекономічної угоди, сторони якої мають місце постійного здійснення підприємницької діяльності в різних державах, та яка передбачає здійснення зовнішньоекономічної діяльності з експорту або імпорту товарів, робіт чи послуг, та іншої подібної підприємницької діяльності з іноземним елементом;

- підхід до визначення ознаки «місце постійного здійснення підприємницької діяльності», яким слід вважати територію держави, на якій фізична або юридична особа організована в будь-який спосіб, незаборонений законодавством такої держави, з метою здійснення підприємницької діяльності на постійній основі, в тому числі, але не обмежуючись, шляхом реєстрації, відкриття відділення або представництва, контролю діяльності інших юридичних осіб, тощо;

- підхід до визначення та ролі факультативної ознаки «зовнішньоекономічної діяльності» для кваліфікації угоди як зовнішньоекономічної;

- класифікацію договорів міжнародного фінансового лізингу та договорів міжнародного факторингу;

Дістали подальший розвиток:

- обгрунтування цивільно-правової природи договору лізингу як різновиду договору майнового найму на умовах комерційного фінансування;

- визначення цивільно-правової природи договору факторингу як договору з надання комерційного фінансування і супутніх послуг під відступлення прав грошової вимоги;

- обгрунтування цивільно-правової природи договору форфейтингу як договору з надання комерційного фінансування під відступлення прав грошової вимоги самостійного характеру;

- розв’язання проблеми встановлення цивільно-правової природи договорів прямого, непрямого, оперативного та фінансового лізингу, що знайшло вираження в обґрунтуванні належності договорів прямого та непрямого лізингу до різновидів договору фінансового лізингу за ознаками комерційного фінансування, та в запереченні наявності ознак комерційного фінансування по договору оперативного лізингу;

- питання переліку обов’язкових зобов’язань фактора за договором факторингу, якими є, щонайменше, два із наступних зобов’язань: попереднє фінансування, ведення обліку сум дебіторської заборгованості клієнта, пред’явлення грошових вимог до платежу, захист від неплатежу.

За результатами проведеного дослідження обґрунтовано і сформульовано більше 20 пропозицій і рекомендацій щодо внесення змін до чинного законодавства України, які також становлять наукову новизну дисертації.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Висвітлення у дисертації ряду питань було здійснено вперше, і одержані в результаті дослідження висновки становлять наукову новизну дисертації. Окремі положення та висновки мають дискусійний характер і можуть бути використані для подальших досліджень цивільно-правових аспектів правового регулювання зовнішньоекономічних угод в Україні.

Сформульовані у дослідженні теоретичні висновки та практичні рекомендації можуть бути використані 1) з метою вдосконалення правового регулювання окремих різновидів зовнішньоекономічних угод з комерційним фінансування шляхом внесення запропонованих у дослідженні змін до чинних нормативно-правових актів України, 2) у судовій практиці, в процесі розгляду справ, пов’язаних з укладенням, зміною та припиненням зовнішньоекономічних угод з комерційним фінансуванням, 3) при викладанні навчальних дисциплін з курсу «цивільне право» та «міжнародне приватне право», складанні навчальних посібників, методичних рекомендацій, тощо.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дослідження були представлені та обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Правові проблеми сучасності очима молодих дослідників» (29-30 листопада 2001 року, м.Київ), Перших Всеукраїнських осінніх юридичних читаннях студентів та аспірантів (10-11 листопада 2002 року, м.Хмельницький), Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників» (9-10 квітня 2004 року, м.Київ), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень «2004» (21-30 червня 2004 року, м.Дніпропетровськ).

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 4 наукових статтях у фахових виданнях, а також у тезах виступів на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації обумовлені предметом та метою дослідження та втілені у вступі, трьох розділах, які містять десять підрозділів, висновках та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації без списку використаних джерел становить 190 сторінок, список використаних джерел розміщено на 33 сторінках.