ЮРИДИЧНА КОНСТРУКЦІЯ ПОДАТКУ Автореферат

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Україна напередодні податкової реформи. Вона в однаковій мірі життєво необхідна платникам податків, публічним суб’єктам як їх одержувачам, їх податковим органам, суспільству в цілому. Основний зміст цієї реформи повинно скласти, як свідчить практика, переведення оподаткування з ручного режиму керівництва ним на нормативний, правовий режим управління оподаткуванням, його загальна лібералізація. У зв’язку з цим небувалої актуальності та злободенності набули питання дослідження юридичної конструкції податку, з’ясування її субстанціональних якостей. Адже тільки запровадження юридичних конструкцій податку, адекватних його істинній правовій природі, взамін їх волюнтаристських, свавільних ерзаців, може забезпечити в сукупності з іншими чинниками успішне розв’язання поставленої усім ходом суспільного розвитку вище сформульованої проблеми.

В актуальності теми кандидатської дисертації переконує також ступінь наукової розробки проблеми дослідження. Перші спроби виділення юридичних елементів внутрішньої будови податку були здійснені ще основоположниками науки фінансового права: М.І. Тургенєвим, А.А. Ісаєвим, І.І. Янжулом, Д. Львовим, М. І. Слуцкіним, І.Х. Озеровим, С.І. Іловайським, Е.Селігманом і Р.Стурмом та іншими. Подальший розвиток їх положення, узагальнення, оцінки та висновки отримали в працях радянських вчених: А.А.Соколова, Д.П.Боголєпова, С.Д.Ципкіна та інших. Серед українських вчених цього періоду особливо виділяється Л.К.Воронова. Проте проблема визначення внутрішньої структури податку, обґрунтування її елементів у радянський період не стала предметом спеціального дослідження.

В пострадянський період питання юридичної конструкції податку набули особливої актуальності. Це обумовлено виникненням якісно нових відносин держави з платниками податків, кардинальною перебудовою податкової системи України, перетворенням податків на основне джерело наповнення державного та місцевих бюджетів. Серед дослідників юридичної конструкції податку, її елементів у вказаний період насамперед варто виділити С.Г. Пепеляєва, М.П. Кучерявенка, А.В. Бризгаліна, Д.В. Вінницького, які запропонували нові терміни для позначення внутрішньої логічної будови податку, виділили її елементи та запропонували формальні критерії їх класифікації. Крім того, цими вченими започатковано чимало нових перспективних методологічних підходів до даної проблеми, зроблено цінні узагальнення, оцінки та висновки, які можна розглядати в якості критеріїв та орієнтирів усім наступним дослідникам цього питання. Вони знайшли свій подальший розвиток у монографіях Г.В. Бех, Р.О. Гаврилюк, М.М. Злобіна, О.А. Музики, М.О. Перепелиці, Н.Ю. Пришви, О.С. Тітова, В.В. Хохуляка, О.В. Щербанюк та інших вчених, а також у ряді навчально-методичних видань. Різні аспекти проблеми юридичної конструкції податку та її окремих елементів в новітніх умовах досліджувались у кандидатських дисертаціях В.В. Безуглої, О.О. Журавльової, В.В. Кириченко, Д.А. Кобильніка, І.Є. Криницького, Т.Є. Кушнарьової, М.О. Перепелиці та інших. Водночас для більшості з названих дослідників проблеми характерний позитивістський підхід, який дещо контрастує з Конституцією України. З позицій структурно-функціонального аналізу дана проблема у пострадянській науці фінансового права ще не досліджувалась.

Всі зазначені нами вище, а також чимало інших праць вчених минулого та сучасних розробок науковців із зазначеної проблеми стали науково-теоретичною основою даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний дисертантом напрямок наукового дослідження належить до пріоритетних у галузі науки фінансового права. Ця тема входить у науково-дослідницьку проблематику ряду кафедр юридичних вузів та факультетів України, в тому числі кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права юридичного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича “Феноменологія конституційного, адміністративного і фінансового права постсоціалістичної України”, державний реєстраційний №0106U008492.

Основною метою дисертації є дослідження з позицій природно-позитивної доктрини фінансового права на основі структурно-функціо-нального аналізу та інструментального підходу юридичної конструкції податку, класифікація елементів, що її утворюють, ґрунтовна характеристика кожного з них та їх системних зв’язків.

Відповідно до мети дисертаційного дослідження автором зроблена спроба вирішити наступні завдання: дати визначення юридичної конструкції податку та розкрити її правову природу; виділити елементи юридичної конструкції податку та з’ясувати підстави їх класифікації; дослідити, через які елементи юридичної конструкції податку найбільш повно реалізується фіскальна функція податку та розкрити зміст і дати визначення понять, що відображають ці елементи; з’ясувати, через які елементи юридичної конструкції податку найбільш повно реалізується контрольна функція податку та розкрити зміст і дати визначення понять, що відображають ці елементи; встановити, через які елементи юридичної конструкції податку в однаковій мірі реалізуються фіскальна і контрольна функції податку та охоронна функція податкового права, розкрити зміст і дати визначення понять, що відображають ці елементи; виробити та запропонувати законодавцю рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання податкових відносин в Україні шляхом уточнення юридичної конструкції податку.

Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають з приводу перерозподілу власності між платниками податків та публічним суб’єктом (державою та/чи територіальною громадою) і регулюються податковим правом.

Предметом дисертаційного дослідження є юридична конструкція податку та елементи, що її утворюють, зміст та напрямки вдосконалення їх правової регламентації.

Методологічною основою даного дисертаційного дослідження є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів пізнання соціально-правових явищ. В основу дисертаційного дослідження покладено природно-позитивну доктрину фінансового права в цілому та податкового права зокрема, її принцип соціального натуралізму, структурно-функціональний та інструментальний підходи до з’ясування юридичної конструкції податку. Відповідно до принципу соціального натуралізму податок розглядався як явище, яке має дві сторони: юридичні форму і зміст. Згідно інструментального підходу юридична конструкція податку виступала не лише в якості предмету, але і в якості засобу дослідження.

Необхідність застосування структурно-функціонального аналізу для дослідження юридичної конструкції податку зумовлена тим, що пізнавальний потенціал даного наукового методу робить можливим підійти до розкриття поняття, сутності та призначення юридичної конструкції податку з того боку податку як складного суспільного явища, який раніше ще жодного разу не ставав предметом спеціального комплексного наукового дослідження вченими юристами-фінансистами. Використання структурно-функціонального аналізу дало можливість автору виробити критерії класифікації елементів юридичної конструкції податку, згрупувати елементи юридичної конструкції податку відповідно до цих критеріїв та визначити місце кожного з них в юридичній конструкції податку.

Використовувались також формально-догматичний, логічний, порівняльно-правовий методи дослідження. За допомогою формально-догма-тичного методу було з’ясовано правову природу юридичної конструкції податку, розкрито сутність та зміст понять елементів, що її утворюють, здійснювалась зовнішня наукова обробка емпіричного матеріалу, формулювались визначення та загальна концепція дисертаційного дослідження. Застосування логічного методу обумовило послідовність викладення матеріалу, його узгодженість, дало можливість сформулювати висновки, які логічно випливають з викладеного матеріалу. Метод порівняльно-правового дослідження використовувався для порівняння положень чинного українського податкового законодавства з проектом Податкового кодексу України, з відповідними положеннями Податкового кодексу Російської Федерації.

Позитивну роль у дослідженні відіграли інституційний, соціологічний, аксіологічний, діяльнісний, генетичний підходи, звернення до інших юридичних наук, методи статистичної обробки емпіричного матеріалу, живого пізнання, особистого спостереження та ряд інших.

Нормативно-інформаційними джерелами дисертаційного дослідження є: Конституція України, рішення Конституційного Суду України, закони України та видані на їх виконання підзаконні акти, законодавство інших країн СНД та Європи.

Фактологічна база дисертації базується на матеріалах юридичної практики, узагальненої в науково-практичних, методичних та інформаційних виданнях, безпосередньої судової практики, нормативно-правових актів Міністерства фінансів України, особливо Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше у вітчизняній юридичній науці з позицій структурно-функціонального аналізу проведено дисертаційне дослідження внутрішньої будови податку, визначено в цій якості юридичну конструкцію податку, виділено, систематизовано та проаналізовано її елементи; обґрунтовано необхідність розгляду юридичної конструкції податку в двох аспектах: з точки зору законодавчої техніки та з позицій формальної логіки, розкрито зміст кожного з них; визначено сутнісні критерії класифікації елементів юридичної конструкції податку, згруповано елементи юридичної конструкції податку відповідно до цих критеріїв та з’ясовано місце кожного з них у юридичній конструкції податку; сформульовано визначення та розкрито зміст понять елементів, що утворюють юридичну конструкцію податку. Ряд нових положень, що виносяться на захист, запропоновано та обґрунтовано дисертантом особисто. Основними з них є наступні:

вперше: 1. Обґрунтовано необхідність розгляду юридичної конструкції податку в двох аспектах: з точки зору законодавчої техніки та з точки зору формальної логіки. З точки зору законодавчої техніки “юридична конструкція податку” – це спосіб надання податкові юридичної сили шляхом законодавчого визначення елементів його внутрішньої структури. Елемент юридичної конструкції податку – це така її складова частина, яка відображає якісно відмінний від інших правовий вимір податку та виконує лише їй властиву функцію у перерозподільних суспільних відносинах і не може бути поділена при збереженні критерію поділу (у нашому випадку структурно-функціонального підходу) на ще менші складові частини поза втратою своєї правової природи, без жодної з яких податок як системне явище не є вичерпно юридично визначеним.

З точки зору формальної логіки “юридична конструкція податку” – це внутрішня логічно узгоджена будова податку. Родове поняття “юридична конструкція податку” у структурному аспекті включає в себе платника податку і публічного суб’єкта, представленого відповідним бюджетом (фондом) надходження податку, та елементи оподаткування (фіскальні, організаційні, захисні), а в функціональному зрізі охоплює також внутрішні та зовнішні вертикальні і горизонтальні зв’язки як окремих елементів, так і їх груп між собою та із середовищем. Нормативно закріплений елементний склад юридичної конструкції податку вказує на наявність двох юридичних конструкцій податку: ідеальної, реальної.

2. З’ясовано, що ідеальна юридична конструкція податку відображає перерозподільні відносини між платником податків та публічним суб’єктом, в яких кожна зі сторін належним чином виконує свої обов’язки. Ідеальна юридична конструкція податку в цілому збігається з визначеним в статті 3 Закону України “Про систему оподаткування” переліком елементів, за окремими винятками, пов’язаними з неточністю формулювань законодавцем того чи іншого елементу, підміною понять, об’єднанням в одному елементі декількох, що мають самостійне значення.

3. Доведено, що реальна юридична конструкція податку складається з елементів, які відображають всі перерозподільні відносини, як ті, що складаються в процесі належного виконання обов’язків суб’єктами податкових правовідносин, так і ті, що виникають в процесі неналежного виконання ними своїх обов’язків. Вона є більш повною і закріплює всі можливі ситуації, які можуть виникнути між платником податків та публічним суб’єктом в процесі перерозподілу власності.

4. Визначено елементний склад реальної юридичної конструкції податку: суб’єкт податку, бюджет (фонд) надходження податку, об’єкт податку, предмет податку, масштаб податку, податкова база, податковий період, одиниця оподаткування, податкова ставка, порядок обчислення податку, строк сплати податку, звітний період з податку, порядок сплати податку, податкові пільги, підстави для одержання податкових пільг, порядок стягнення податкового боргу, порядок повернення надміру сплачених сум податку чи стягнутого податкового боргу, відповідальність за податкове правопорушення.

5. Обгрунтовано новий критерій класифікації елементів юридичної конструкції податку, в основі якого лежать сутнісні ознаки податку та елементів його юридичної конструкції, а саме – функціональне призначення кожного елементу. Відповідно до даного критерію елементи юридичної конструкції податку поділяються на наступні групи: 1) фіскальні елементи; 2) організаційні елементи; 3) захисні елементи. Перші дві групи характерні для ідеальної юридичної конструкції податку. Реальну юридичну конструкцію податку складають всі групи елементів.

6. Встановлено, що фіскальні елементи юридичної конструкції податку – це елементи, через які головним чином реалізується фіскальна функція податку. Вони впливають на розмір податкового платежу і в своїй сукупності визначають кінцеву суму податкового зобов’язання. До цієї групи елементів належать: суб’єкт податку, об’єкт податку, предмет податку, податкова база, ставка податку, податкові пільги, підстави для одержання податкових пільг. Найбільш дієвими фіскальними елементами юридичної конструкції податку є податкова база та податкова ставка.

7. Доведено, що контрольна функція податку реалізується головним чином через організаційні елементи юридичної конструкції податку. Вони визначають порядок визначення розміру податкового зобов’язання конкретного платника, процедуру сплати податку та його часові рамки, тобто, в своїй сукупності організовують сплату податку. До цієї групи елементів належать: масштаб податку, одиниця оподаткування, податковий період, порядок обчислення податку, строк сплати податку, звітний період з податку, порядок сплати податку, бюджет (фонд) надходження податку.

8. З’ясовано, що існування захисних елементів юридичної конструкції податку обумовлене ймовірністю невиконання чи неналежного виконання передбачених податковим законом обов’язків сторонами та учасниками податкового правовідношення. Цю групу елементів становлять: порядок стягнення податкового боргу, порядок повернення надміру сплачених сум податку чи стягнутого податкового боргу, відповідальність за податкові правопорушення, які закріплюють моделі відносин, що можуть скластися внаслідок невиконання чи неналежного виконання сторонами та учасниками податкових правовідносин своїх обов’язків і мають на меті упорядкувати та врегулювати ці відносини, відновити майнові права сторін податкового зобов’язання, покарати винних.

9. Доведено, що оскільки податок як явище правової дійсності є цілісним, то і юридична конструкція, покликана забезпечити його реалізацію, наділена такою ж властивістю цілісності. Ця цілісність втілюється в органічних внутрішніх і зовнішніх зв’язках елементів юридичної конструкції податку. Саме на даних зв’язках базується фундаментальна системність внутрішньої організації юридичної конструкції податку, система її зв’язків із середовищем, з механізмами управління оподаткуванням та їх розвитком, функціонування юридичної конструкції податку в цілому. Дана сукупність її субстанційних властивостей виступає у якості системи методологічних орієнтирів при дослідженні юридичної конструкції податку.

10. Обґрунтовано, що для юридичної конструкції податку як інструмента права іманентні, як мінімум, по дві групи внутрішніх і зовнішніх зв’язків податку як об’єкта із середовищем. Врегульоване податковим правом відчуження суспільно необхідної частки власності приватного суб’єкта від нього відбувається з допомогою фіскальних елементів юридичної конструкції податку. Між кожним із фіскальних елементів юридичної конструкції податку та іншими елементами цієї групи існує органічний внутрішній зв’язок та взаємозумовленість. Водночас є очевидними зв’язки усієї зазначеної групи фіскальних елементів юридичної конструкції податку та юридичною конструкцією права приватної власності суб’єкта оподаткування, які з позицій податкового права належать до зовнішніх зв’язків. Ця ієрархічна структура юридичної конструкції податку має за мету створення легітимних достатніх умов для відщеплення суспільновизначеної частини приватної власності у її виробника та спрямування її у публічний фонд. Другу групу внутрішніх зв’язків у юридичній конструкції податку являють собою зв’язки, що складаються між організаційними елементами юридичної конструкції податку всередині. В свою чергу, між групою організаційних елементів як якісно виокремленою субстанцією юридичної конструкції податку, з одного боку, та юридичною конструкцією права публічної власності на податкові надходження до бюджету чи іншого публічного фонду складаються стійкі зовнішні зв’язки, метою яких є забезпечення потрапляння податку у відповідний публічний фонд та зарахування цього податкового надходження на баланс даного фонду.

11. Встановлено, що юридична конструкція податку складається з постійних та змінних величин. До перших належать суб’єкти податкового правовідношення – платник податку та публічний суб’єкт в особі відповідного бюджету чи фонду надходження податку. Зміна хоча б одного з них з неминучістю веде до зміни даної юридичної конструкції податку іншою його конструкцією. Усі інші її елементи – елементи оподаткування – не є постійними та можуть змінюватись в межах однієї і тієї ж юридичної конструкції податку.

12. З’ясовано, що специфічним способом регулювання багаторівневої ієрархії юридичної конструкції податку є управління оподаткуванням – різноманітні за формами та жорсткістю способи зв’язків груп елементів юридичної конструкції податку, що забезпечують нормальне функціонування та розвиток системи оподаткування. Оскільки ієрархічність будови юридичної конструкції податку є специфічною її ознакою як системи, постільки зв’язки управління оподаткуванням можна розглядати як один з характерних проявів системоутворюючих зв’язків.

13. Вивчення усієї сукупності зв’язків елементів юридичної конструкції податку дало підстави запропонувати концепцію первинних і вторинних якостей груп елементів цієї конструкції. У групі фіскальних елементів первинними якостями є фіскальні їх властивості, а організаційні властивості – вторинними. У групі організаційних елементів юридичної конструкції податку первинними якостями є організаційні якості, а фіскальні властивості – вторинними. В групі захисних елементів юридичної конструкції податку у випадку порушення прав та законних інтересів платника податку первинну якість матимуть організаційні властивості елементів даної групи, покликані відновити порушене право та законний інтерес платника податку. В разі ж порушення прав та законних інтересів публічного суб’єкта податкового правовідношення первинну якість матимуть фіскальні властивості елементів даної групи, покликані забезпечити порушене право і законний інтерес цього суб’єкта. У таких елементів юридичної конструкції податку, як платник податку та публічний суб’єкт (одержувач податку) первинні і вторинні якості зв’язків є протилежними: для платника податку первинним є фіскальний зв’язок, а організаційний, контрольний зв’язок у класичному варіанті є вторинним, тоді як для публічного суб’єкта, навпаки, організаційний, контрольний зв’язок є первинним, а фіскальний – вторинним.

дістали подальшого розвитку: 1) визначення звітного періоду з податку, як проміжку часу, протягом якого суб’єкт податку (чи інша, визначена в законодавстві, особа) зобов’язаний здійснювати складання, ведення і здачу документів установленої форми, що містять відомості про результати господарської діяльності суб’єкта податку, його майновий стан, а також фіксують процес обчислення податку і суму, що підлягає сплаті до бюджету. Встановлено, що звітний період з податку включає як проміжок часу, за який, так і протягом якого суб’єкт податку зобов’язаний здійснити податкову звітність; 2) визначення податкового правопорушення як вчиненого в сфері оподаткування винного, протиправного діяння суб’єкта оподаткування, за вчинення якого встановлена юридична відповідальність законодавством про податки і збори. Додатково аргументується необхідність виділення і законодавчого закріплення суб’єктивної сторони податкового правопорушення, визначається коло суб’єктів податкового правопорушення – виключно особи, які податковим законодавством визначені, як суб’єкти оподаткування.

уточнено зміст понять: 1) суб’єкта податку, зокрема, зазначається, що суб’єктом податку є платник податку, який має, отримує (передає) предмети оподаткування чи здійснює діяльність, яка є предметом оподаткування, і реалізує (має) податкові обов’язки і права, встановлені законодавством про податки і збори. Наводиться додаткова аргументації на рівнозначність понять суб’єкт податку та платник податку; 2) податкового періоду, зокрема, зазначається, що податковий період є законодавчо визначеним проміжком часу для формування податкової бази, за результатами якого здійснюється остаточне визначення суми податку; 3) строк сплати податку: даний елемент юридичної конструкції податку визначається як законодавчо визначений проміжок часу, протягом якого суб’єкт податку або інша зобов’язана особа вправі або зобов’язана самостійно сплатити визначену суму податку до Державного або місцевих бюджетів; 4) підстави для одержання податкових пільг – це визначені законодавством про податки та збори особливості правового статусу суб’єкта податку, його діяльності (предмета податку) чи податкового режиму території, на якій він здійснює свою діяльність (перебуває предмет оподаткування), які надають право суб’єкту податку, при їх наявності, скористатись податковою пільгою; 5) порядок стягнення податкового боргу (недоїмки) – це судова та в передбачених податковим законодавством позасудова процедура примусового виконання уповноваженими державою органами на користь держави чи іншого публічного суб’єкта податкового зобов’язання (обов’язку) суб’єкта податку за рахунок активів цього платника; 6) порядок повернення надміру сплачених сум податку чи стягнутого податкового боргу – це встановлена законодавством про податки і збори процедура відновлення майнових прав суб’єкта податку на кошти, що перевищують суму податкового зобов’язання та сплачені чи стягнені на неправомірних підставах до Державного чи місцевих бюджетів.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані для: 1) вдосконалення податкового законодавства; 2) коректування суті, змісту, форм і методів правотворчої та правозастосовчої діяльності органів державної влади, що безпосередньо чи опосередковано здійснюють податкову політику держави; 3) подальших наукових досліджень проблем правового регулювання оподаткування в Україні; 4) навчально-методичних цілей у процесі викладання нормативного курсу “Фінансове право”, спецкурсів “Юридичні презумпції в податковому праві”, “Предмет податкового закону”.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою. Сформульовані в ній положення, узагальнення, оцінки, висновки, рекомендації і пропозиції одержані автором особисто в результаті опрацювання і ґрунтовного аналізу 502 наукових і нормативно-правових джерел та юридичної практики, осмислення власного досвіду.

Апробація та реалізація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана і обговорена на кафедрі конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались: в 2003, 2004, 2005, 2006 та 2007 роках на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича; у 2006 р. на теоретичному семінарі викладачів, аспірантів та докторантів юридичного факультету ЧНУ ім. Ю.Федьковича; 16.04.2004р. на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу” в м. Ірпінь; 20-25 грудня 2004р. на всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасний соціокультурний простір - 2004” в м. Київ; 1-5 березня 2005р. на першій Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції “Науковий потенціал України” в м. Київ; 25.03.2005р. на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та аспірантів “Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” в м. Луцьк; 20-30 червня 2005р. на IV міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень – 2005” в м. Дніпропетровськ; 21-23 вересня 2006р. на міжнародному круглому столі “Законодавчі дефініції у праві: логіко-гносеологічні, політико-юридичні, морально-психологічні й практичні проблеми” в м. Чернівці.

Структура дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, двадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (502 найменування), загальний обсяг праці – 220 сторінок, з яких 184 сторінки – основний текст.