РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

summary

Актуальність теми. Сучасні пріоритети розвитку освіти вимагають створення якісно нової школи, зорієнтованої на виховання особистості нового типу, спроможної самостійно приймати нестандартні рішення, здійснювати вільний вибір, творчо мислити, гнучко реагувати на зміни обставин.

Проголосивши людину найвищою цінністю, наша держава стала на шлях втілення гуманістичних ідей у педагогічну теорію та практику. Тому навчання у сучасній школі має забезпечувати оптимальні передумови для самореалізації особистості школяра, розкриття усіх закладених у ній природних задатків, її здатності до свободи, відповідальності і творчості.

У Національній доктрині розвитку освіти  визначено основну мету державної полiтики щодо розвитку освiти, яка полягає у створеннi умов для розвитку особистостi i творчої самореалiзацiї кожного громадянина України, вихованнi поколiння людей, здатних ефективно працювати i навчатися протягом життя. Це вимагає переходу від директивної до особистісно зорієнтованої моделі навчання й виховання, що націлює на пошук нових шляхів і засобів, які забезпечуватимуть розвиток внутрішніх можливостей учнів, їхніх потреб, інтересів, творчих здібностей. Тому творчість, творча діяльність і творчі здібності були і залишаються предметом аналізу багатьох учених, як вітчизняних (І.Волощук, С.Гончаренко, Г.Костюк, О.Кочерга, В.Моляко, В.Роменець, О.Савченко, М.Холодна та ін.), так і зарубіжних (Л.Богоявленська, Ф.Вернон, Дж.Гілфорд, О.Лук, О.Матюшкін, Я.Пономарьов, Ч.Спірмен, Е.Торренс та ін.). Дослідниками аналізуються різні аспекти проблеми творчих здібностей: їх природи, компонентного складу, критеріїв та показників розвитку, методів і прийомів формування. Більшість з цих питань досі залишається дискусійними, що свідчить про складність та багатозначність природи цього феномена.

Особливої актуальності набуває становлення творчої особистості у процесі навчальної діяльності. Цю проблему досліджують І.Волощук, Н.Волошина, І.Головко, А.Дусавицький, Б.Ільюк, В.Костюк, І.Матюша, Л.Момот, К.Нор, Л.Шелестова та ін. Працями Л.Божович, Л.Венгера, В.Давидова, Л.Дранкова, Д.Ельконіна, Н.Менчинської та ін. доведено, що періодом найінтенсивнішого креативного розвитку є молодший шкільний вік. Ефективність художньо-творчого розвитку саме молодших школярів підтверджують праці С.Жупанина, Т.Коваленко, Н.Ляшової, А.Мелік-Пашаєва, Д.Ніколенка, Л.Смольскої, О.Струс, А.Щербо та інших дослідників.

Проблемою розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку на матеріалі окремих навчальних предметів займаються М.Алєйніков, Н.Бібік, Н.Георгян, Р.Гулуа, Г.Касьянова, Н.Ляшова, С.Пальчевський, К.При­ходченко, В.Рагозіна, І.Теплицький, В.Тименко, Л.Шпак та ін. Можна передбачити, що ефект розвитку творчих здібностей учнів від упровадження таких систем і методик у практику загальноосвітньої школи буде не завжди оптимальним, оскільки результати, отримані з одного навчального предмету, не матимуть підкріплення з інших. Тому нагальною стає потреба створення на базі початкової школи якісно нової, інтегрованої дидактичної системи, яка б продуктивно і повною мірою використовувала потенційні можливості різних навчальних предметів для розвитку творчих здібностей дітей.

Психолого-педагогічна спадщина П.Блонського, О.Духновича, Д.Овся­нико-Куликовського, О.Потебні, С.Русової, В.Сухомлин­ського, Л.Толстого, К.Ушинського підтверджується роботами сучасних українських дослідників (А.Богуш, М.Вашуленка, Н.Гавриш, Н.Ігнатенко, В.Мельничайко та ін.) і свідчить, що мовленнєва творчість у дитинстві — засіб та умова всебічного гармонійного розвитку, виявлення свого розуміння навколишнього світу, ставлення до нього. Вона допома­гає розкрити внутрішній світ, особливості сприймання, уявлень, інтересів і здібностей дитини. Потенціал слова для потужного розвитку творчих здібностей й окремі аспекти творчої роботи зі словом розкрито у працях М.Бахтіна, І.Вихованця, О.Лустіної, Н.Миропольської, Г.Тарасенко, О.Ушакової, Т.Ушакової та ін. Безперечний розвивальний ефект мовленнєвої діяльності для творчих здібностей дітей доведено роботами В.Глоцера, Г.Кудіної, І.Марченко, З.Новлянської, Т.Постоян та ін.

Результати зазначених досліджень дозволяють обрати мовленнєву діяльність молодших школярів інтегруючим засобом розвитку творчих здібностей молодших школярів, основою креативного становлення у процесі вивчення всіх дисциплін початкової школи. Універсальним засобом зв’язку мовленнєвої і творчої діяльності може бути використане мислення в образах, яке є істотним компонентом усіх без винятку видів людської діяльності і тлумачиться дослідниками як вищий тип мисленнєвої діяльності, необхідний компонент творчості.

Актуальність порушеної проблеми, недостатнє теоретичне обґрунтування інтенсифікуючої ролі мовленнєвої діяльності щодо розвитку творчих здібностей і незадовільна реалізація інтегруючого характеру мовленнєвої діяльності у шкільній практиці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Розвиток творчих здібностей молодших школярів у процесі мовленнєвої діяльності”.