МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ І КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОДУКЦІЇ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні високопродуктивні гнучкі технології вироб­ництва, розвиток світового онлайнового ринку (з миттєвим доступом до інформації про будь-які товари) викликають різке зростання конкуренції між виробниками. Загальні конкурентні стратегії М. Портера, подібні до них стратегії або підходи до управління конкурентоспроможністю М. Трейсі із співавторами та А. Юданова переважно зорієнтовані на отримання конкурентних переваг у боротьбі за спожи­вача та його ресурси і ведуть до подальшого посилення конкуренції. Вступ України до СОТ пов’язано з відкриттям її ринків і загостренням світових проблем конку­рен­ції. В цьому контексті актуальними стають гармонізація конкурентного простору, пошук методів і моделей конкуренції без прямого протистояння світовим брендам. Адже вітчизняним підприємствам бракує як досвіду ринкового господарювання, так і ресурсів на створення якісних і конкурентоспроможних продуктів. Це може призвести до послаблення конкурентоспроможності українських підприємств, а в подальшому і економіки України в цілому порівняно з іноземними транснаціо­нальними компаніями і провідними економіками світу. 

На вирішення зазначених проблем спрямовані дослідження вітчизняних уче­них Д. Богині, Г. Пастернак-Таранушенка, О. Саврука, А. Шепіцена, П. Шеремети,
Ю. Кабакова, П. Калити та інших. Теоретичним і прикладним аспектам управління якістю та конкурентоспроможністю присвячені роботи російських дослідників:
Р. Фатхутдінова, А. Юданова, Ю. Адлера, В. Лапідуса та інших. Інтенсифікація про­­цесів глобалізації актуалізувала наукові дослідження іноземних авторів: П. Дру­кера, А. Чандлера, М. Портера,  И. Нонаки, Х. Такеучі, К. Ісікави, Дж. Вумека,
Д. Джонса, спрямованих на ефективність управління якістю і конкуренто­спромож­ністю продукції.

Разом з тим залишаються недостатньо дослідженими науково-методичні основи гармонійної інтеграції підприємства та його продуктів у навколишнє середовище, управління якістю і конкурентоспроможністю продуктів у кооперації та коор­динації з конкуруючими елементами. Актуальність цих аспектів в умовах тепе­рішнього конкурентного середовища обумовило вибір теми дисертаційної роботи, її структуру, мету, наукові та прикладні завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі економіки підприємств ДВНЗ «Київський національ­ний економічний університет імені Вадима Гетьмана» в межах науково-дослідних робіт за темами: «Сучасний розвиток і система управління підприємствами (об’єд­нан­нями) у ринкових умовах господарювання» (державна реєстрація № 0100U004558) і «Економіка, організація та результативність діяльності підприємств» (державна реєстрація № 0106U001802). Особисто автором в межах тем розроблено теоретико-методичні та прикладні інструменти управління якістю і конкурентоспроможністю продукції в динамічному зовнішньому середовищі.

Мета і завдання дослідження.  Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методичних засад управління якістю і конкурентоспроможністю про­дукції підприємств та організаційний  інструментарій його вдосконалення.

Для досягнення зазначеної мети поставлено та розв’язано наступні завдання:

·      проведено узагальнення і сформульовано авторські позиції щодо існуючих тео­ретико-методичних засад управління якістю і конкурентоспроможністю продукції;

·      здійснено комплексну діагностику і оцінювання стану управління якістю продукції та конкурентоспроможністю на підприємствах галузі виробництва безалко­гольних напоїв;

·      визначено проблемні питання науково-методичного і практичного за­без­пе­чення управління якістю та конкурентоспроможністю продукції в сучасних умовах;

·      виокремлено найбільш критичні складові загальнонаукової методології і практики управління конкурентоспроможністю, які загострюють конкурентне протистояння суб’єктів ринку; 

·      розроблено концептуальні засади і методичні підходи щодо управління якістю та конкурентоспроможністю продукції підприємств, спрямовані на гармо­нізацію конкурентного середовища;

·      запропоновано новий прикладний інструментарій стратегічного й тактич­ного менеджменту, який сприяє природній інтеграції підприємств у економічний простір;

·      розроблено та апробовано у практичній діяльності підприємств прог­рам­ний продукт, який допомагає реалізувати отримані знання на рівні формального управління.

Об’єктом дослідження виступають процеси забезпечення конку­ренто­спро­можності підприємств в сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є наукові підходи, методи та системно-адаптивний прикладний інструментарій управління процесом забезпечення якості та конку­рен­то­спроможності продукції підприємств.

Методи дослідження. Теоретико-методологічне підґрунтя дослідження базува­лось на сукупності принципів, прийомів, загальнонаукових (абстрактно-аналітич­них, діалектичних, історичних) і спеціальних методів, зокрема: методів спостереження, порівняння, вимірювання – для дослідження сили взаємодії елементів внутрішнього і зовнішнього середовищ мікроекономічних систем; аналітико-статистичних, індукції, графічного аналізу та синтезу – для аналізу динаміки ринкових часток і дохідності конкурентів; аналогії – для встановлення схожих властивостей у склад­них природних і економічних системах; стратегічного моделювання, зокрема моде­лювання реалізації стратегій спільної еволюції підприємств та управління якістю і  конкурентоспроможністю – для  підвищення ділової досконалості виробничих систем; формалізації та економічного аналізу – для дослідження ефекту масштабу підприємств галузі безалкогольних напоїв, збалансування показни­ків продуктив­ності виробничих систем і раціоналізації взаємодій із зацікавленими сторонами (споживачами, власниками, персоналом тощо); експертних оцінок, економіко-мате­матичного та імітаційного моделювання – для  розробки інструментів управління якістю і конкурентоспроможністю продукції.

Інформаційно-довідкову базу дослідження становили Конституція України, закони і законодавчі акти, наукові публікації у монографічній літературі та періо­дичних виданнях, статистичні дані Державного комітету статистики, обласних управлінь статистики, підприємств галузі безалкогольних напоїв.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

–  розкрито сутність основного протиріччя теорії конкуренції, яка передбачає суперництво суб’єктів за можливість найповніше задовольнити власні інтереси. З позицій теорії систем сутність протиріччя полягає в тому, що в цій ситуації мінімізується обмін підприємств із первинно-зовнішнім середовищем, тому навіть досконала конкуренція підприємств за ринки збуту продукції не може забезпечити їм стійкого становища;

–  розроблено новий (збалансований, гармонічний) підхід, на базі якого ство­рена модель забезпечення конкурентоспроможності продукції без посилення кон­ку­рентного протистояння. На відміну від більшості науково-методичних інстру­ментів управління якістю і конкурентоспроможністю, орієнтованих на споживача, ця модель базується на здатності підприємства створювати цінності для альтер­нативних зацікавлених сторін, залучати їх ресурси і знижувати свою залежність від ресурсів споживача;

удосконалено:

– концептуальні методичні засади реалізації нової парадигми конкуренції – спільної еволюції або співконкуренції в частині продукування якісно нових «дефі­цитних» цінностей як фактора зменшення протистояння конкуруючих суб’єктів;

– концепцію зв’язків підприємства із усіма зацікавленими сторонами в час­тині доведення їх до рівня формального управління. На відміну від класичних підходів, центр концентрації ресурсів зосереджується на управлінні якістю і конкурентоспроможністю цінностей для усіх зацікавлених сторін;

набули подальшого розвитку:

–       методологічна узгодженість маркетингового, системного і логічного нау­ко­вих підходів до управління конкурентоспроможністю. Маркетинговий підхід як орієнтація на задоволення потреб споживачів поширений на відношення до інших зацікавлених сторін. Це відповідає системному і логічному підходам, які вима­гають розглядати об’єкт в усіх його зв’язках та відносинах;

–       понятійно-категоріальний апарат з досліджуваної проблематики: уточнено поняття зацікавленої сторони як сторони, яка має критичний вплив на результати діяльності підприємства; запропоновано ототожнити поняття економічних катего­рій «якість» і «конкурентоспроможність» продукції (енергії, речовини та інформації) як таких, що однаково відображають міру її відповідності встановленим вимогам зов­нішньої системи та здатність до залучення необхідних ресурсів; введено поняття «ціннісної продуктивності» як величини сукупної цінності, створеної виробничою системою на кожну одиницю витрат;

–       методи вимірювання ефективності управління якістю і конкуренто­спромож­ністю продукції. Запропоновано новий індикатор потенційної конкурентоспро­можності продукції, який відображає ціннісну продуктивність виробничої системи. На його базі удосконалено модель управління якістю (стандартів ISO 9000) і створено програмний продукт для управління конкурентоспроможністю на базі стратегій конкуренції-кооперації підприємницьких систем.