Актуальність теми дослідження.Розширення сільськогосподарського виробництва неможливо без збільшення споживання електричної енергії. Застосування електроенергії у виробництві сільськогосподарської продукції дозволяє інтенсифікувати технологічні процеси, забезпечує їх автоматизацію та високу точність регулювання, що веде до значного росту продуктивності праці, скороченню витрат матеріальних ресурсів та підвищенню якості продукції. Однак використання енергетичних ресурсів у сільському господарстві має бути економним і раціональним, тобто повинні виконуватися основні положенняполітики енергозбереження в АПК.
У рамках реалізації енергозбереження сільськогосподарськими підприємствами однією з ключових проблем є удосконалення економічного механізму і фінансування енергозбереження.Формування економічного механізму енергозбереження аграрними підприємствами передбачає застосування нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).
Проблеми використання ВДЕ знаходять відображення в більшості регіональних програм енергозбереження. Розробляються проекти законів України, що визначають політику в галузі екологічно чистої електроенергії.
Питання ефективного використання енергетичних ресурсів сільськогосподарськими споживачами, а також проблеми впровадження ВДЕ у сферу енергобізнесу вивчались багатьма вітчизняними і закордонними вченими-економістами. Це: Антоненко Л.А., Арєфьєва О.В., Бельтюков Є.А., Борисов Р.І., Благодатний В.І., Гавріш В.І., Гладій М.В., Горда А.С., Гришко В.В., Гуткевич С.О., Діяк І.В., Кудря С.О., Мартиросов С.Н., Медведовський О.К., Мороз О.В., Мухіна І.А., Надворняк Я.М., Перебийніс В.І., Рабштина В.М., Саблук П.Т., Суходоля О.М., Стребков Д.С., Шидловський А.К. та ін.
Проте, окремі питання вимагають детальнішого опрацювання. Одним з напрямків підвищення ефективності застосування обладнання на основі ВДЕ є поєднання різних видів відновлюваних джерел як між собою, так і з традиційними джерелами енергії. З позицій економічної та екологічної ефективності енергосистеми недостатньо розглянуто питання оптимального співвідношення потужності енергоустановок, що входять до складу комбінованої автономної енергосистеми (КАЕС) з точки зору енергетичної доцільності та ефективності експлуатації. Недостатньо опрацьовані питання впливу інвестиційної діяльності у сфері енергопостачання на екологію регіону, країни. Неврахування екологічної складової в інвестиційних енергопроектах знижує їх суспільну ефективність.
Актуальність проблеми, її практичне значення і недостатня методична розробленість обумовили вибір теми дисертації, її структури та завдання дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дисертаційне дослідження є складовою частиною плану науково-дослідних робіт Європейського університету «Наукові основи економічної адаптації підприємства в умовах трансформації економіки» (номер державної реєстрації 0101U007350) та «Управління довгостроковим розвитком сільськогосподарських підприємств та АПК» (номер державної реєстрації 0107U002008).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розвитку теоретичних концепцій і методичних рекомендацій щодо удосконалення економічного механізму енергозбереження на аграрних підприємствах, а також у науковому обґрунтуванні практичних розробок впровадження відновлюваних джерел енергії, що забезпечують підвищення ефективності їх використання.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
-визначити сутність економічного механізму енергозбереження, економічної ефективності інвестицій та проаналізувати методичні підходи до обґрунтування вибору джерела електропостачання сільськогосподарського підприємства;
-систематизувати методичні підходи до обґрунтування вибору джерела електропостачання сільськогосподарського споживача;
-проаналізувати стан розвитку і тенденції використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в світі, в Україні і в Херсонській області;
-розробити методичні підходи оцінки економічної ефективності інвестицій для комбінованої автономної енергосистеми електропостачання сільськогосподарських підприємств;
-рекомендувати імітаційну модель оцінки ефективності інвестицій і розрахунку основних техніко-економічних показників;
-запропонувати методику розрахунку основних показників ефективності проекту з введенням екологічної складової як чиннику здешевлення електричної енергії від ВДЕ.
Об’єктом дослідженняє процес енергозбереження з застосуванням енергетичних систем на основі відновлюваних джерел енергії для електропостачання сільськогосподарських споживачів.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти активізації стимулювання розробок і впровадження енергозберігаючих систем на основі відновлюваних джерел енергії на сільськогосподарських підприємствах в сучасних умовах.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою досліджень слугують діалектичні закони пізнання економічних процесів, теоретичні положення сучасної економічної теорії, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з досліджуваної проблеми.
У процесі досліджень використовувались наступні методи: абстрактно-логічний (при узагальненні теоретико-методологічних підходів стосовно визначення поняття економічної ефективності інвестицій, її кількісних і якісних характеристик та при формуванні висновків), статистико-економічний (при аналізі стану розвитку і тенденцій використання ВДЕ і його ресурсного потенціалу для різних підприємств), економіко-математичний (при розробці імітаційної моделі оцінки ефективності інвестицій та алгоритму розрахунку основних показників ефективності проекту з введенням екологічної складової), графічний метод.
Інформаційною базою досліджень виступили законодавчі акти України, Укази Президента України, Постанови і Програми Кабінету Міністрів України, інші нормативні документи міністерств і відомств України з питань розвитку енергетики та енергозбереження в сучасних умовах. В роботі використано статистичні та аналітичні матеріали Державного комітету статистики України, окремих енергетичних підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів.До найбільш вагомих результатів дослідження, що отримані особисто здобувачем, містять наукову новизну та практичну цінність і виносяться на захист, належать такі:
вперше:
-розроблено імітаційну модель оцінки ефективності інвестицій і розрахунку основних техніко-економічних показників, що враховує чинне податкове законодавство, встановлені тарифи на електроенергію, динаміку інфляції, відображає найвірогідніший стан середовища і дає більш достовірну оцінку ефективності інвестицій в будівництво комбінованої автономної енергосистеми (КАЕС);
удосконалено:
-підхід до визначення допустимих меж співвідношення потужностей вітроелектричної (ВЕУ) та фотоелектричної (ФЕУ) установок у складі комбінованої автономної енергосистеми (КАЕС) для альтернативних проектів з урахуванням технічних та економічних чинників, що впливають на вибір системи електропостачання автономних сільськогосподарських споживачів, який запропоновано у розробленої автором моделі;
-методику оцінки інвестиційних проектів із урахуванням екологічної складової як чинника, що впливає на зменшення тарифу електроенергії, отриманої від енергосистем на основі ВДЕ, і визначення впливу цього показника на прогнозовані грошові потоки підприємства;
-оцінку еколого-економічної ефективності інвестиційного проекту з урахуванням скорочення викидів «парникових» газів в регіоні при реалізації і-го проекту з використанням відновлюваних джерел енергії, для чого запропоновано показник економічного еквіваленту природоохоронної дії (εпр), що застосовується для розрахунку коефіцієнта ефективності капітальних вкладень;
