ПРАВОВИЙ СТАТУС ПОДАТКОВОГО АГЕНТУ Автореферат

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку України передбачає реформування багатьох напрямів та аспектів суспільних відносин. Такі зміни мають поєднувати дві вимоги. З одного боку, перебудова економічних відносин має здійснюватись раціонально, із забезпеченням дотримання існуючих пропорцій та відображенням нових тенденцій у розвитку економіки. З іншого боку, подібні зміни мають забезпечувати одну з основних вимог Конституції України, її соціальну спрямованість – розвиток, задоволення потреб людини. Саме з цих позицій необхідно забезпечити розвиток таких суспільних відносин, які б сприяли і забезпечували захист прав людини і громадянина. Реформа, яка стосується узгодження всіх напрямів управління державою, виділяє як невід'ємну і змістовну складову адміністративну реформу. Завдяки таким перебудовам здійснюється зміна статусу органів виконавчої влади, усунення існуючих суперечностей, що пов'язані з їх компетенцією. Особливе місце в цій ситуації відводиться фінансово-правовому аспекту в регулюванні суспільних відносин, які пов'язані з акумуляцією, розподілом і використанням публічних грошових фондів. Значущість податкових відносин базується на тому, що завдяки їм лише можна сформувати фонди, які потім розподіляються та використовуються.

На сьогодні швидка зміна економічної й політичної ситуації в державі не виключає складного становища учасників правовідносин. Особливість податкових правовідносин, специфічність їх суб'єктного складу передбачає певну складність – протистояння представників владної та зобов'язаної сторони. Значна увага в цьому приділяється деталізації статусу зобов'язаних осіб, адже завдяки їх діям і виконується безумовний податковий обов'язок, забезпечується надходження коштів від податків та зборів до бюджетів. За рахунок податкових надходжень формується переважна більшість коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Окремі дослідження суб'єктного складу учасників податкових правовідносин в Україні вже здійснювалися. Водночас проблему аналізу осіб, які представляють збирачів податків, досліджено недостатньо. Інститут податкового представництва, правовий статус податкових агентів на сьогодні теж досліджено не повною мірою. При цьому треба враховувати також те, що аналіз чинного законодавства дає змогу виявити суттєві прогалини, недоліки та суперечності в ньому, внести пропозиції щодо їх удосконалення.

Суттєвий вплив на з'ясування проблем, які досліджувались у дисертації та стосувались фундаментальних підходів до аналізу суб'єктного складу учасників податкових правовідносин, мали дослідження С.С. Алєксєєва, Д.М. Бахраха, М.І. Боголєпова, С.М. Братуся, А.В. Венедиктова, А.М. Гурвича, С.О. Комарова, О.А. Красавчикова, М.М. Марченко, В.С. Нерсесянца, В.Д. Перевалова, В.О. Рясенцева, О.П. Сергєєва, Е.О. Суханова, Ю.К. Толстого, Р.Й. Халфіної, Л.С. Явича та інших представників теорії права, фахівців в галузі адміністративного права.