ВИКОРИСТАННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ ЕКСПЕРТА В СУДОВО-ЕКСПЕРТНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ Автореферат

Актуальність теми. В період соціально-економічних та суспільних змін у державі одним із головних завдань органів внутрішніх справ є забезпечення захисту конституційних прав громадян, їхнього життя, здоров’я та власності, суспільних і державних інтересів. У державі спостерігається зростання злочинності. Так, у 2009 р. на території держави зареєстровано 434678 злочинів, виконано експертиз – 221114, розкрито злочинів з використанням результатів проведених експертиз – 140431. Ефективна боротьба органів внутрішніх справ зі злочинністю можлива лише за умови подальшого розвитку спеціальних наукових знань, розроблення дієвих методів і сучасних науково-технічних засобів отримання, оброблення та аналізу доказової інформації.

Стає актуальним питання щодо удосконалення інформаційного забезпечення підрозділів експертної служби Міністерства внутрішніх справ (МВС) України шляхом використання автоматизованих робочих місць (АРМ) експерта. Ця інформаційна технологія дозволяє швидко отримувати та обробляти значні обсяги криміналістично значущої інформації; ефективно розшукувати, виділяти й аналізувати ознаки в зображеннях об’єктів, що досліджуються; моделювати динамічні процеси, імовірні ситуації; інтегрувати стадії експертного дослідження; сприяти прийняттю експертного рішення; загалом підвищувати наукову обґрунтованість та об’єктивність висновків експертів, оптимізувати їхню форму й зміст.

Результати проведеного анкетування 219 експертів МВС та Міністерства юстиції (МЮ) України свідчать, що можливості інформаційних технологій використовуються ще не повною мірою. Про це висловились 58 % опитаних. Зокрема, автоматизовані банки даних (АБД) використовує 31,1 % експертів, автоматизовані інформаційно-пошукові системи (АІПС) – 32 %; АРМ – 31,1 %. Анкетування виявило також і пріоритетні напрями автоматизації експертної діяльності, а саме: судово-експертні дослідження (49,8 % опитаних), ведення криміналістичних обліків (30,1 %).

Аналіз сучасного стану судово-експертної діяльності свідчить, що проблема створення і використання спеціалізованих АРМ експерта для забезпечення експертних досліджень вивчена недостатньо. На сьогодні не розроблено концептуальні засади створення та використання АРМ експерта, немає загальної методології проведення автоматизованих судово-експертних досліджень, не напрацьовано методики використання АРМ експерта у ході розв’язання експертних завдань навіть у традиційних напрямах досліджень. АРМ експерта у складі автоматизованих ідентифікаційних систем (АІС), які функціонують в експертній службі МВС України, різняться як за структурою програмних засобів та можливостями їхнього застосування, так і за форматами даних, що не дозволяє конвертувати банки даних з однієї автоматизованої системи в іншу.

Вагомий доробок у формування наукових засад інформатизації судово-експертної діяльності у різний час внесли такі відомі вчені-криміналісти, як:

Т. В. Аверьянова, Л. Е. Ароцкер, В. П. Бахін, Д. Д. Бєгов, Р. С. Бєлкін, С. Ф. Бичкова, П. Д. Біленчук, В. В. Бірюков, В. Г. Гончаренко, Г. Л. Грановський, Л. І. Громовенко, А. І. Вінберг, Л. Г. Еджубов, Ю. Ф. Жаріков, А. В. Іщенко, Є. П. Іщенко, Г. І. Кірсанова, Н. І. Клименко, В. П. Колмаков, Л. М. Компанієць, Ю. Г. Корухов, І. П. Красюк, P. M. Ланцман, В. К. Лисиченко, І. М. Лузгін, Є. Д. Лук’янчиков, В. С. Митричев, Д. Я. Мірський, О. В. Одерій, Ю. Ю. Орлов, М. С. Польовий, Г. М. Прохоров-Лукін, О. В. Рибальський, О. Р. Росинська, О. О. Садченко, М. В. Салтевський, М. Я. Сегай, В. Г. Хахановський, В. Ю. Шепитько, О. Р. Шляхов та інші.

Дослідження вчених в основному проводилось у чотирьох напрямах: а) з’ясування можливості використовувати математичні методи та засоби обчислювальної техніки в експертній практиці; б) розв’язання проблеми, пов’язаної зі зручними формами пошуку, збереження, оброблення та передачі криміналістичної інформації; в) визначення ролі й місця окремих комп’ютерних технологій в інформаційному забезпеченні судової експертизи; г) вивчення та оцінка типових труднощів, які мають організаційний, правовий, науковий і психологічний характер на етапі автоматизації окремих видів судової експертизи.

Як правило, питання, пов’язані із застосуванням АРМ у ході проведення судово-експертних досліджень, висвітлювалися поверхово, в порядку постановки проблеми, виходячи з рівня розвитку комп’ютерної техніки минулого століття та у зв’язку зі спробами використання їх у складі АІС, призначених для ведення криміналістичних обліків.

Віддаючи належне науковому рівню та широті розроблених проблем використання засобів автоматизації експертних досліджень, зазначимо, що у наукових працях не знайшли достатнього відображення як методичні, так і суто криміналістичні проблеми використання таких автоматизованих систем як АРМ експерта. Залишається недостатньою координація діяльності розробників та користувачів АРМ експерта у розв’язанні наукових і практичних проблем, що не дозволяє вирішити з їхньою допомогою методологічні проблеми пізнавальних процедур експерта.

Таким чином, практична актуальність і недостатнє наукове розроблення зазначених проблем зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.