ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Перехід до ринкової економіки, зростання ролі соціальної політики в розвитку суспільства вимагають подальшого уточнення напрямів та методичного обґрунтування шляхів регулювання зайнятості населення. Позитивні зрушення сучасного економічного процесу супроводжуються низкою негативних тенденцій на ринку праці, зокрема пов’язаних із структурним дисбалансом між попитом і пропозицією робочої сили, безробіттям, серед якого велика частина – приховане; низьким рівнем інноваційного розвитку. Актуальність вирішення цих питань підкреслюється необхідністю формування інноваційної моделі економічного зростання як умови переходу України до економіки знань, яка характеризується широким використанням новітніх технологій, зокрема і на ринку праці. Зазначені проблеми потребують створення ефективного організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості населення в Україні.

В економічній літературі знаходять своє відображення проблеми регулювання ринку праці. Особливо слід відзначити роботи Д. Гелбрейта, Р. Еренбурга, Д. Кейнса, К. Макконнелла, К. Маркса, А. Оукена, П. Самуельсона, а також українських вчених зі світовим ім’ям: І. Вернадського, С. Подолинського, М. Туган-Барановського. Значний доробок у розробку теоретичних основ регулювання зайнятості внесли такі відомі вітчизняні вчені, як Л.І. Антошкіна, А.Є. Ачкасов, А.В. Базилюк, Д.П. Богиня, І.К. Бондар, В.С. Васильченко, О.А. Грішнова, Т.А. Заяць, С.М. Злупко, А.М. Колот, Ю.М. Краснов, О.М. Кузнєцова, В.М. Лич, Е.М. Лібанова, О.Ф. Новикова, О.Ю. Рудченко та ін. Окремі аспекти інноваційних чинників зайнятості розглядали у своїх наукових працях Б.О. Баласинович, Л.С. Лісогор, В.В. Онікієнко, О.А. Попова, В.І. Чижова.

Проте недостатньо дослідженими залишаються інноваційні процеси регулювання зайнятості населення; вимагає удосконалення механізм регулювання якісних параметрів зайнятості як чинник забезпечення інноваційного розвитку країни; потребує уточнення зміст і структура організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості населення, а також обґрунтування пріоритетних напрямів формування політики зайнятості в Україні в процесі інноваційного розвитку.

Таким чином, актуальність проблеми, необхідність її подальшої розробки визначає вибір теми наукового дослідження, його мету та перелік завдань для її досягнення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з планами наукових досліджень НДЕІ, зокрема з темою «Розроблення методики визначення вартості послуг з підготовки одного фахівця, аспіранта, докторанта та кваліфікованого робітника, підвищення кваліфікації та перепідготовка одного фахівця за бюджетні кошти» (№ держреєстрації 0107U010122, 2007 р.). Особистий внесок автора полягає у аналізі фінансування науково-технічної сфери, а також розробці питань забезпечення безперервної освіти в Україні у контексті світових тенденцій її розвитку.