VACANCIES AND COOPERATION

Актуальність теми дослідження. Торгівля людьми, яка визнана злочином на міжнародному та національному рівнях, має транснаціональний характер. Оскільки цей злочин здійснюється через національні кордони держав, боротьба з ним вимагає координації та узгодження відповідних міжнародних заходів, а також імплементації державами міжнародно-правових норм у сфері боротьби з цим злочином як на національному, так і на міжнародному рівнях. Отже, рекомендації щодо розв’язання проблеми боротьби з торгівлею жінками повинні розроблятися у процесі співробітництва держав (у рамках двосторонніх відносин та через співпрацю у рамках діяльності міжнародних міжурядових організацій).

Злочин торгівлі людьми, жертвами якого стають повнолітні жінки, має свої особливі причини та негативні наслідки. Причинами є злидні, ґендерна нерівність та обмеження прав і можливостей жінок. Наслідки ж цього злочину мають особливо тяжкий характер, оскільки суттєво впливають на загальний розвиток суспільства. На додачу до усього згаданого, торгівля жінками дуже тісно пов’язана з порушеннями норм міжнародного міграційного права та міжнародного трудового права, а також включає у себе важливі аспекти морального характеру, пов’язані із проблемою проституції.

ООН, відзначаючи тісний зв’язок торгівлі жінками з феноменами работоргівлі та рабства, а також проблемою забезпечення викорінення усіх форм насильства щодо жінок, почала звертати прискіпливу увагу на торгівлю жінками з метою експлуатації їх проституції наприкінці 80-х років XX-го століття. Сьогодні торгівля жінками розглядається як невід’ємна частина загальної проблеми торгівлі людьми, що засуджена та визнана незаконною у численних міжнародно-правових актах.

Таким чином, імплементація норм міжнародного права у сфері боротьби з торгівлею людьми, жертвами якої є саме жінки, повинна носити особливий комплексний характер, що враховував би зазначені раніше причини та негативні наслідки цього транснаціонального злочину.

Окремі питання теми досліджувалися у працях В. О. Іващенко, Г. Л. Кохан, О. В. Наден, Н. В. Плахотнюк, О. В. Святун, К. Браво, Д. Вайссбродта, Е. Т. Гелехер, М. Маттара, Я. Рассам, Н. Рея, Дж. Фітцпатрік, а також Дж. Хетеуея та Дж. Чуанг. Проте залишилися недослідженими проблеми розвитку міжнародно-правових норм, що визначають конкретні види зобов’язань держав у сфері боротьби з торгівлею жінками, особливості сучасного розвитку міжнародного інституційного механізму імплементації відповідних норм міжнародного права і питання міжнародного контролю за виконанням державами їхніх міжнародно-правових зобов’язань у сфері боротьби з цим злочином.

Усе це зумовлює потребу проведення комплексного дослідження міжнародних механізмів імплементації норм міжнародного права у згаданій сфері регулювання.