ІНСТИТУЦІЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ Автореферат

Актуальність дослідження. Глобалізація світогосподарських зв'язків є однією з головних тенденцій сучасності, яка не лише впливає на економічне життя, а й має глибокі політичні та соціальні наслідки. Вона спричинюється до динамічного розвитку світового ринку послуг, який є невід'ємною складовою міжнародних економічних відносин поряд зі світовими ринками капіталу, товарів, робочої сили та інтелектуальної власності. Форми реалізації послуг доволі різноманітні, а масштаби наданих послуг становлять майже чверть усього світового експорту.

Інтенсифікація лібералізації регіональної та багатосторонньої торгівлі послугами здійснюється шляхом трансформації не тільки базових економічних відносин між країнами, а й інституцій регулювання, що визначають матриці поведінки економічних суб'єктів. Тому центральним напрямом наукових досліджень в умовах лібералізації й дерегулювання міжнародної торгівлі послугами стає саме аналіз структури інституційного регулювання, її еволюції, а також комплексна оцінка економічних та соціальних наслідків цього процесу.

Глобальна фінансова криза виявила необхідність розробки нових економічних та інституційних механізмів державного регулювання ринку послуг. Розвинута інституційна структура зменшує ступінь невизначеності торговельних контрактів і, як результат, мінімізує транзакційні витрати у сфері міжнародної торгівлі послугами.

Теоретичні основи генезису й еволюції інституцій та інституційного регулювання розкрито в працях представників „старого інституціоналізму — Т. Веблена, М. Вебера, О. Вільямсона, Дж. Гелбрейта, Р. Гайлбронера, Дж. Коммонса, В. Мітчелла, Й. Шумпетера і „неоінституціоналізму” — Р. Акселрода, А. Алчіана, Г. Беккера, Дж. Б'юкенена, Ф. Гайєка, К. Ерроу, Р. Кеохейна, Р. Коуза, Д. Норта, Дж. Стіглера та ін.

Фундаментальні теоретичні і практичні проблеми розвитку міжнародного ринку послуг в умовах поглиблення міжнародного поділу праці і глобалізації світогосподарських зв’язків висвітлені в працях зарубіжних учених Т. Гілла, А. Деардорффа, Д. Долара, А. Крей, Д. Маркуйє, А. Маттоо, Е. Острома, Д. Родріка, Дж. Стіглеца, К. Фінка, Б. Хоекмана, Дж. Ходжсона, Ж. Франсуа, Р. Стерна та ін.

Вагомий внесок у дослідження фундаментальних питань інституційної теорії, тенденцій розвитку світового ринку послуг та наслідків лібералізації міжнародної торгівлі послугами зробили російські вчені: О. Ананьїн, О. Аузан, Л. Демідова, І. Дюмулен, С. Жаворонков, Р. Капелюшніков, О. Кіреєв, Г. Клейнер, Я. Кузьмінов, К. Лавлок, Д. Маслов, В. Мау, Р. Нуреєв, А. Олейник, Ю. Осіпов, В. Полтеровіч, В. Радаєв, В. Тамбовцев, В. Фомічов, А. Шастітко, В. Шевченко, М. Юдкевич, К. Яновський.

Різні аспекти проблем функціонування інституцій у перехідній економіці, становлення й розвитку українського ринку послуг та його інтеграції у світову інституційну систему досліджено у працях вітчизняних аналітиків: С. Архієреєва, Я. Белінського, В. Будкіна, І. Бураковського, В. Геєця, А. Ґриценка, В. Дементьєва, А. Дугінця, Л. Кістерського, Г. Климка, З. Луцишин, Ю. Макогона, О. Нестеренка, В. Новицького, О. Носова, Ю.Пахомова, А. Поручника, О. Рогача, А. Румянцева, В. Савчука, В. Сіденка, А. Сідорової, В. Федосова, А. Філіпенка, О. Шниркова, В. Якубенка, О. Яременка.

Публікації згаданих авторів присвячені дослідженню конкретних питань регулювання світової торгівлі товарами, інвестиціями та послугами, а саме: механізму регулювання світогосподарських зв’язків, тенденціям міжнародної торгівлі товарами та послугами, становленню та розвитку інтеграційних угруповань, діяльності багатонаціональних компаній, ролі та місцю міжнародних торговельних організацій у світогосподарських процесах тощо. Водночас у вітчизняній науковій літературі практично немає наукових розробок щодо ролі та впливу інституцій на розвиток міжнародної торгівлі послугами з методологічних позицій системного аналізу та теоретичної оцінки його результатів для світового господарства. Публікації з даної тематики в зарубіжних країнах мають фрагментарний характер.

Суперечливий характер неокласичної теорії міжнародної торгівлі, її невідповідність сучасним економічним реаліям та викликам, які постали перед світовою спільнотою, актуалізують необхідність розширення звичних рамок традиційного економічного аналізу міжнародної торгівлі у цілому та послугами зокрема. Актуальність, теоретично-практична вагомість окреслених проблем зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його межі, композиційну побудову, логіку, послідовність викладу, мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено відповідно до планових тем наукового дослідження кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Механізм взаємодії економіки України із світовим господарством в умовах глобалізації” (ДР № 01БФО48-01) та „Інтеграційна стратегія входження України в європейський економічний простір” (ДР № 06БФ048-01), які є складовою наукових досліджень у рамках комплексних наукових програм Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України” (2001-2005) і „Наукові проблеми сталого розвитку України” (2006-2010).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування сутності, закономірностей, результатів та перспектив розвитку системи інституційного регулювання світового ринку послуг, факторів та умов трансформації інституцій регулювання у сфері міжнародного обміну послугами на сучасному етапі, аналіз та класифікація інституційних бар’єрів, визначення економічних та соціальних наслідків лібералізації ринків послуг на багатосторонньому, регіональних та національних рівнях.

Мета дослідження зумовила низку завдань, які слід було вирішити в процесі аналітичної роботи над теоретичним та емпіричним матеріалом:

- визначити місце та роль інституцій і транзакційних витрат як основних об’єктів дослідження у сфері міжнародних торговельних потоків;

- системно структурувати і дослідити стан і тенденції диференціації та лібералізації міжнародного ринку послуг у зв’язку з процесами інституціоналізації глобальної економіки;

- обґрунтувати концептуальні засади вимірювання інституційних обмежень як інструменту регулювання торгівлі послугами на інтернаціональному рівні;

- розкрити роль міжнародних, регіональних та національних інституцій у регулюванні торгівлі послугами, обґрунтувати необхідність і можливість їх спрямування на цілі сталого економічного розвитку та подолання наявних диспропорцій між центрами світового господарства та його периферією;

- оцінити наслідки лібералізації торговельних потоків послугами на багатосторонньому, регіональних та національних рівнях;

- визначити інституційні детермінанти розвитку українського ринку послуг за умов членства країни в СОТ;

- розрахувати за допомогою методу економетричного аналізу щільність зв'язку між інституційними чинниками та обсягом експорту послуг.

Об’єктом дослідження є система інституційного регулювання міжнародної торгівлі послугами в умовах формування новітньої інституційної структури світового господарства.

Предметом дослідження є процеси та економічний механізм інституційного регулювання міжнародної торгівлі послугами.

Методи дослідження. Методологічну базу дисертаційного дослідження утворили теоретичні напрацювання світової економічної науки, концептуальні положення інституційної теорії та теорії світового господарства і міжнародних економічних відносин щодо регулювання міжнародної торгівлі послугами в умовах глобалізації світогосподарських зв’язків. Для досягнення поставленої мети було використано: історико-логічний метод, системно-функціональний підхід до аналізу економічних процесів та зв’язків (перший, другий, третій розділи). У дослідженні застосовано методи статистичного, порівняльного, факторного та структурного аналізу (перший, четвертий, п’ятий, шостий розділи), а також методи кількісного та якісного аналізу, економіко-математичного моделювання (третій, четвертий, п’ятий, шостий розділи). Використано широке коло вітчизняних та зарубіжних досліджень, закони України, постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства економіки, Державного комітету статистики України, офіційні матеріали міжнародних організацій, експертні оцінки рейтингових агентств, наукові праці відомих фахівців у галузі міжнародної торгівлі товарами та послугами, сучасної торговельної політики.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі досліджено концептуальні засади інституційного регулювання світового ринку послуг, визначено стан і тенденції диференціації та лібералізації міжнародних потоків послуг, побудовано економетричну модель впливу якості інституцій на експорт послуг, запропоновано рекомендації щодо детермінантів інтернаціоналізації інституційної структури ринку послуг в Україні. Наукові результати, одержані особисто автором, полягають у такому:

вперше:

· обґрунтовано новий інституційний рівень теоретико-методологічних та прикладних досліджень регулювання міжнародної торгівлі послугами. Регуляторні інституції та інституції виконання контрактів відіграють ключову роль у розвитку сервісного сектора національних та світової економік у формі системи транзакцій послуг з іншими сегментами економіки та схильність сфери послуг до ринкової невизначеності внаслідок інформаційної асиметрії;

· доведено, що інституції та транзакційні витрати є одним з вирішальних факторів розвитку сучасної міжнародної торгівлі в цілому та обміну послугами зокрема, що дає можливість розглядати їх як основу існування та форму прояву конкурентних переваг у процесі міжнародного обміну послугами за умов економічної глобалізації;

· виявлено багаторівневість і різношвидкісність конвергенції багатостороннього та регіонального регулювання торгівлі послугами і з’ясовано, що найбільша конвергенція існує у площині основних принципів регулювання — транспарентності, національного режиму, режиму найбільшого сприяння, а також норм регулювання платежів і трансферів, монополій, виключних постачальників послуг і загальних винятків. Менший рівень конвергенції властивий зобов’язанням у сферах: а) недискримінаційних кількісних обмежень; б) національного регулювання; в) захисних заходів у випадку надзвичайних ситуацій та субсидій;

· розроблено економетричну модель впливу якості інституцій на обсяг експорту послуг країн Східної Європи — членів ЄС і окремих країн СНД. Доведено, що низький рівень якості інституційних показників України є чинником зростання цін на послуги як вітчизняних, так і іноземних постачальників послуг, оскільки неефективні інституції збільшують транзакційні витрати компаній на міжнародних ринках;

дістали подальший розвиток:

· теоретичні підходи щодо інституційного аналізу торгівлі послугами, зокрема: а) визначено основні характеристики категорії „послуга” як транзакції з позитивним фактором одномоментності, результату різнорідної діяльності, що здійснюється виробниками на замовлення споживачів і веде до зміни стану інституційної одиниці, яка споживає ці послуги; б) виявлено чинники перетворення сфери послуг на каталізатор економічного і соціального зростання в умовах кристалізації новітньої інституційної парадигми розвитку світового господарства: збільшення їх частки в загальній доданій вартості та зайнятості; значне зростання продуктивності праці у сфері послуг; посилення ролі послуг у координації виробництва диференційованих товарів та реалізації ефекту масштабу на національних та міжнародних ринках;

· дослідження процесу формування асиметрії між основними способами міжнародної торгівлі послугами: комерційною присутністю та рухом фізичних постачальників послуг. Доведено, що диспропорція між вільним рухом капіталу і регульованим процесом міграції трудових ресурсів є фундаментальною суперечністю сучасного етапу інституціоналізації світового ринку послуг;

· гносеологічні параметри інституційних обмежень шляхом виявлення основних критеріїв їх класифікації в міжнародній торгівлі послугами: 1) об'єкт (входження на ринок та надання національного режиму); 2) характер регулювання (недискримінаційний та дискримінаційний); 3) спосіб торгівлі;

· обґрунтування діалектики розвитку регіоналізму як особливої форми прояву багатостороннього регулювання торгівлі послугами. Завдяки глибшій інтеграції на регіональному рівні створюються інституційні платформи поширення інтеграції на багатосторонній основі. Акцентовано, що ключовим питанням інституційного регулювання торгівлі послугами є оптимізація співвідношення регіоналізму та глобалізму на основі норм та принципів СОТ;

· визначення ефектів лібералізації міжнародної торгівлі послугами, які позитивно впливають на довгострокове зростання добробуту як окремої країни, так і світового господарства в цілому, зокрема: а) зниження вартості надання послуг; б) зменшення рівня інституційних бар'єрів; в) зміни ефективності розміщення ресурсів; г) збільшення обсягів іноземних інвестицій; д) розв’язання дилеми управління міграційними трудовими процесами;

· аргументація необхідності поєднання в Україні інституційної реформи ринку послуг та заходів торговельної політики відповідно до принципів та норм СОТ як механізму адаптації українських виробників до вимог висококонкурентних зовнішніх ринків;

удосконалено:

· виокремлення факторів впливу сфери послуг на економічне зростання країн, найбільш вагомими з яких є: а) дисбаланс у зростанні продуктивності між сферою послуг та матеріальним виробництвом; б) висока еластичність попиту на послуги; в) посилення ролі послуг як проміжної ланки у виробничому процесі; г) об'єднувальна функція послуг в економічній системі; д) зменшення бар'єрів між сегментами ринку;

· методику дослідження міжнародних інституційних бар'єрів на ринку послуг за концепцією тарифного еквівалента, що дало можливість довести залежність торговельних ефектів обмежень від конкурентоспроможності компаній та ступеня субституції способів торгівлі послугами;

· обґрунтування доцільності використання методології та інституційного інструментарію СОТ для запобігання виникненню та зменшенню негативних наслідків регіональних та глобальної фінансових криз, зокрема посилення координуючої та регулюючої ролі міжнародних економічних організацій;

· визначення ролі міжнародних корпорацій як основної інституції становлення та розвитку нової форми міжнародного поділу праці в умовах економічної глобалізації — міжнародного аутсорсингу та офшорингу послуг.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації теоретичні висновки та рекомендації можуть бути використані в процесі формування та вдосконалення зовнішньоекономічної політики України, збагатять методологічну базу розробки ефективних механізмів співпраці України з міжнародними економічними організаціями та регіональними угрупованнями.

Розробки автора, практичні висновки та пропозиції автора використані при підготовці відповідних законопроектів щодо вдосконалення механізмів зовнішньої торгівлі в контексті вступу України у СОТ (довідка Підкомітету з питань міжнародної економічної політики Верховної Ради України № 05-81 від 13.10.2008). Пропозиції автора щодо удосконалення інституційного забезпечення зовнішньої торгівлі взято до уваги Управлінням зовнішньоекономічної політики та міжнародного співробітництва Секретаріату Кабінету Міністрів України (довідка № 12763/0/2-08 від 26.09.2008). Запропонована автором система інституційних механізмів державного регулювання ринку послуг використана в процесі прикладних наукових розробок Національного інституту проблем міжнародної безпеки Ради національної безпеки і оборони України за проектом „Стратегічні пріоритети зовнішньої політики та політиці безпеки України в умовах глобального посилення наднаціональних та транснаціональних структур. Формування сприятливих економічних та соціально-політичних умов інтеграції України до впливових міжнародних організацій, світових і регіональних ринків” (довідка № 10/77 від 17.09.2008), АКБ „Базис” (довідка № 01-07/444 від 30.09.2008).

Результати проведеного дисертаційного дослідження використовувалися автором у навчальному процесі при викладанні дисциплін ”Міжнародні економічні відносини”, „Кон’юнктура світового ринку послуг”, „Світовий ринок послуг” в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 048/11-249 від 23.09.2008).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею, в якій викладено авторський підхід щодо методології дослідження інституційної системи регулювання світового ринку послуг в умовах глобалізації світогосподарських зв’язків. Наукові положення, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Основні положення дисертації дістали відображення у друкованих роботах. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на 9 конференціях, семінарах та „круглих столах” тощо, зокрема на ІХ міжнародній науково-теоретичній конференції „Формування торговельних режимів в перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України)” (м. Київ, 25-26 жовтня 2001 р.); Х міжнародній науково-теоретичній конференції „ Шляхи диверсифікації України на світовому ринку послуг” (м. Київ, 25 жовтня 2002 р.); ХІ міжнародній науково-теоретичній конференції „Механізми співпраці України з міжнародними фінансовими інституціями” (м. Київ, 20 листопада 2003 р.); ХІІІ міжнародній науково-теоретичній конференції „Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин” (м. Київ, 18-19 листопада 2004 р.); ХIV міжнародній науково-теоретичній конференції „Євроінтеграційна стратегія України: реалії та перспективи” (м. Київ, 19-20 жовтня 2006 р.); науково-практичному семінарі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Особливості формування та розвитку міжнародних ринків газу: світовий досвід та українські реалії” (м. Київ, 11 січня 2006 р.); „круглому столі” Національного інституту проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України та Фонду Фрідріха Берта „Україно-російські відносини у новій європейській архітектурі” (20 листопада 2006 р.); ХV міжнародній науково-теоретичній і практичній конференції „Економіка України в системі глобального поділу праці” (м. Київ, 15-16 листопада 2007 р.); науково-практичній конференції до 90-річчя української дипломатії „Дипломатія України: історія та сучасність” (м. Київ, 20 грудня 2007 р.)

Публікації. За результатами наукових досліджень автором опубліковано 29 наукових робіт, які відображають основний зміст дисертації, загальним обсягом 58,6 друк. арк., у тому числі одноосібну монографію „Система інституційного регулювання світової торгівлі послугами” (21,4 друк. арк.), 5 підручників і навчальних посібників, 21 статтю в наукових журналах та збірниках наукових праць, що входять до переліку фахових видань, затвердженого ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації відповідає логіці дослідження, а також характеру розробки наукової проблеми. Дисертація складається з шести розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 342 позиції на 32 сторінках, 12 додатків на 59 сторінках. Основний зміст дисертації викладено на 424 сторінках, де вміщено 29 аналітичних таблиць, 44 рисунків.