ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК КОРПОРАТИВНИХ СТРУКТУР В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ Автореферат

Актуальність теми. Аграрна реформа в Україні має ряд позитивних наслідків. Але ефект від становлення приватної власності селян на землю та майно у значній мірі залежить від вибору ефективних форм господарювання, стану суспільних відносин між суб’єктами внутрішнього (власники та орендарі землі і майна, менеджери, наймані працівники) та зовнішнього (держава в особі органів влади, конкуренти, посередники, кінцеві споживачі та ін.) середовищ. Тому на сучасному етапі постприватизаційного розвитку економічних відносин в аграрному секторі ситуація вимагає наявності не тільки конкурентних переваг виробничого характеру, але й використання ефекту синергії, який можливо отримати при виборі раціональної організаційно-правової форми підприємств і їх об’єднань.

Членство у СОТ обумовлює необхідність формування суб’єктів агробізнесу, спроможних протистояти експансії потужного комерційного посередницького капіталу. Це потребує стимулювання розвитку в Україні агроструктур, здатних використовувати весь комплекс конкурентних переваг в умовах глобалізації.

Індивідуальне підприємництво у сільському господарстві без спільного виходу на наступні за виробництвом сфери агробізнесу не може забезпечити достатній для розширеного відтворення рівень ефективності господарювання та одержання вагомих доходів власниками земельних і майнових паїв. Одним із перспективних варіантів вирішення даних проблем є корпоративний устрій, який дозволяє за рахунок ряду синергій значно підвищити фактичний та перспективний потенціали сільського господарства.

Проблематика корпоративних відносин, їх становлення, можливі шляхи розвитку і поширення в аграрному секторі економіки України досліджені недостатньо, а потреба в їх науковому осмисленні відчувається все гостріше.

Теоретико-методологічним та практичним аспектам розвитку аграрних корпоративних структур та корпорацій присвячено багато наукових робіт. Серед закордонних дослідників слід виділити праці І. Ансоффа, Г. Грефа, В. Клюкача, Б. Лессера, І. Ушачова та ін.

Вагомий внесок в дослідження проблематики розвитку корпоративних відносин зробили вітчизняні вчені економісти А.М. Білоченко, В.І. Богачов, А.Г. Борщ, В.І. Голіков, В.М. Гончаров, В.В. Зіновчук, О.В. Кочетков, М. Й. Малік, О.М. Могильний, Л.В. Молдаван, М.І. Небава, Т.О. Осташко, В.Н. Парсяк, О.С. Поважний, В.О. Проценко, П.Т. Саблук, В.Г. Ткаченко, Є.О. Фірсов, Р.В. Шуляр, В.В. Юрчишин та ін.

Однак, питання щодо реформування відносин власності на селі в контексті національної стратегії розвитку, моделювання і прогнозування розвитку взаємовідносин партнерів в агробізнесі на корпоративних засадах досліджені вибірково і потребують систематизації та аналізу на державному та регіональному рівнях. Це обумовило вибір теми дисертаційної роботи та визначило її структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано у відповідності з планами науково-дослідницької роботи кафедри статистики і економічного аналізу Луганського національного аграрного університету за темою: „Соціально-економічні проблеми створення конкурентоспроможного сільського господарства на південному сході України” (номер державної реєстрації 0104U005404).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в узагальненні теоретичних і методичних положень, розробці пропозицій щодо підвищення економічної ефективності діяльності та удосконалення управління вітчизняних аграрних корпоративних структур. У відповідності до поставленої мети вирішувалися такі завдання:

- узагальнити теоретичні та методичні дослідження, накопичений вітчизняний та закордонний досвід щодо категоріального, наукового та методичного апаратів корпоративної тематики;

- систематизувати позитивні та негативні наслідки розвитку корпоративного сектору аграрної економіки зовнішнього та внутрішнього характеру;

- провести дослідження розвитку аграрних формувань корпоративного типу, їх схожі та відмінні риси від інших суб’єктів ринку;

- визначити складові конкурентоспроможності корпоративних структур, а також їх потенціал як виробничих систем, і запропонувати дійовий механізм формування економічних відносин у корпорації;

- провести соціологічне обстеження поглядів засновників сільгосппідприємств та землевласників щодо переваг, недоліків та перспектив розвитку корпорацій в аграрному секторі Луганської області;

- обґрунтувати пропозиції щодо формування перспективних форм об’єднань підприємств в АПК та підвищення ефективності існуючих аграрних корпорацій;

- розробити принципи корпоративного управління для аграрних і агропромислових корпорацій.

Об’єкт дослідження – функціонування аграрних корпоративних структур та їх об’єднань в умовах трансформаційних процесів.

Предмет дослідження – теоретико-методичні та прикладні аспекти розвитку корпоративних відносин в аграрному секторі економіки.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є положення економічної науки, практичні розробки, законодавчі та нормативно-правові акти України. Діалектичний підхід при системному аналізі наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених поряд з власним науковим пошуком визначають методичний апарат роботи.

Використовувалися різні методи економічних досліджень: монографічний (при узагальненні передового досвіду, виявленні резервів використання синергічного ефекту), абстрактно-логічний (при моделюванні нового рівня корпоративних відносин у регіоні та на конкретних підприємствах), економіко-статистичний (при обробці та аналізі масових статистичних даних), розрахунково-конструктивний (при визначенні резервів підвищення ефективності корпоративних структур у регіоні, при прогнозуванні результатів їх роботи), соціологічний (при анкетуванні засновників сільськогосподарських підприємств та землевласників).

Інформаційною базою слугували: статистична інформація, дані бухгалтерської звітності аграрних і агропереробних підприємств та їх об’єднань Луганської та сусідніх областей, Головного управління агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації, Державного комітету з цінних паперів та фондового ринку, науково-методична, правова та інформаційно-публіцистична література, дані мережі Inte
et, результати власних наукових досліджень.