Правове регулювання планування та виконання місцевих бюджетів Автореферат

Актуальність теми. В умовах реформування економічної, політичної, правової сфер в Україні виникає потреба перегляду характеру і змісту існуючих відносин. Нині виникають труднощі як із формуванням централізованого і місцевих фондів коштів, так і з їх використанням. Ці труднощі зумовлені недосконалістю законодавства України, традиційними, застарілими підходами організації бюджетних відносин. У такій ситуації командно-адміністративні методи управління повністю не вдалося усунути, а нові досі перебувають на стадії становлення. Зумовлено це повільним процесом реформування адміністративної системи, що докорінно впливає на зміст розподільчого і перерозподільчого процесів в Україні.

Так і проблема збалансування принципів централізації і децентралізації в умовах України залишається невирішеною. Це пояснюється тим, що з одного боку, однією зі складових державної політики є підтримка достатньої однорідності внутрішнього економічного простору країни, що досягається шляхом концентрації фінансових ресурсів в єдиному центрі прийняття рішень. Але посилення економічного потенціалу держави без забезпечення сталого регіонального розвитку є фактично неможливим. Це, в свою чергу, вимагає збільшення частки місцевих фінансів у процесі перерозподілу виробленого національного продукту.

Умови формування й проблеми забезпечення територій необхідним обсягом фінансових ресурсів більш зрозумілі місцевим органам управління, ніж центральним, оскільки напрями територіально орієнтованих витрат необхідно ранжирувати за пріоритетністю фінансування з урахуванням можливого дефіциту фінансових ресурсів. Пріоритетність фінансування витрат на місцях може формуватися по-різному, залежно від конкретних умов соціального або економічного розвитку регіонів. А отже, дослідження процесів планування та виконання місцевих бюджетів є актуальним.

Конституція 1996 року визначила у статті 140 “право територіальної громади – жителів села та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України”. Але на сьогодні самоврядування, як право місцевих громад самостійно вирішувати питання свого життя в Україні, існує лише на рівні середніх та великих міст і практично відсутнє на інших рівнях. Органи місцевого самоврядування не мають достатніх можливостей (насамперед фінансових) для розв’язання місцевих проблем. Чинне законодавство (а ще більше – реальна система влади) надає багато важелів для втручання органів державної влади у самоврядні функції (особливо в процесі планування і виконання місцевих бюджетів).

Дослідженню правовідносин у сфері планування та виконання місцевих бюджетів в різних аспектах присвячене значна кількість науково-теоретичних розробок, особливо багато уваги приділялось цим питанням останніми роками. Однак комплексність бюджетних відносин впливає на неоднозначність їх сприйняття. Саме тому під час проведення наукового дослідження автор використовував положення загальної теорії права та правовідносин, викладених у працях С.С. Алексєєва, О.Ф. Скакун та інших.

Інформаційною та теоретичною базою дослідження стали праці провідних учених у галузі фінансового права: Л.К. Воронової, Н.І. Хімічевої, О.П. Орлюк; а також наукові праці фахівців у сфері правового регулювання місцевого самоврядування: М. І. Піскотіна, В.В. Кравченко, А.А. Нечай, М.В. Пітцика, П.С. Па-цурківського, М.О. Баймуратова. Враховуючи те, що бюджетні правовідносини є результатом правового регулювання економіки, у ході дослідження використовувалися праці вчених-економістів у відповідній сфері, зокрема В.І. Кравченка, О.Д. Василика, І. Луніної, М. Ходоровича. Під час аналізу практики планування та виконання місцевих бюджетів дисертантом використовувались дослідження практичних працівників органів місцевого самоврядування та наукові праці Асоціації міст України. Також в ході дисертаційного дослідження брались до уваги праці зарубіжних дослідників проблем місцевого самоврядування: Жака Міллера, Жана-Поля Годме та ін.

Проблема дисертаційної роботи аналізувалася, в першу чергу, на основі Конституції України, Бюджетного кодексу України, Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, Європейської Хартії про місцеве самоврядування, а також Всесвітньої декларації
місцевого самоврядування, Європейської Хартії міст.

Тема дисертації обрана здобувачем в ініціативному порядку з урахуванням високого рівня її актуальності та недостатнього рівня наукової розробки.