СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ (1991 – 2006 рр.)

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проголошення незалежності України в 1991 р. створило передумови для розбудови демократичної правової держави, формування громадянського суспільства. Конституція України, визнавши народ носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні, закріпила здійснення його волевиявлення через інститути безпосередньої та представницької демократії. Однією з найважливіших безпосередніх форм здійснення народовладдя є парламентські вибори.

Становлення законодавства про вибори народних депутатів України, передусім обрання виборчої системи як визначального фактору формування вищого представницького органу й політичної системи країни, є особливо актуальним серед багатьох питань державного будівництва. Вибори досліджуються багатьма суспільними науками: юриспруденцією, політологією, соціологією, філософією та історією. Однак проблеми виборчого законодавства – це предмет вивчення насамперед таких галузей юридичної науки, як теорія та історія держави і права, конституційне право.

Нині Україна не має стабільного виборчого законодавства, пошук оптимальної моделі виборчої системи не завершений. За часів її незалежності кожні парламентські вибори проходили за новим законом про вибори народних депутатів України, яким запроваджувалися зміни до системи виборів. Протягом незначного історичного проміжку часу набутий досвід застосування мажоритарної системи абсолютної більшості, змішаної мажоритарно-пропорційної системи та пропорційної системи з жорсткими списками. Дискусії з приводу обрання того чи іншого виду виборчої системи тривають як у політичних, так і в наукових колах: пропонується і застосування мажоритарної виборчої системи, і повернення до вже двічі випробуваного змішаного її виду, а також різні варіанти вдосконалення пропорційної системи.

Сьогодні необхідним є вивчення та критичне переосмислення вітчизняного досвіду випробування різних видів парламентських виборчих систем. Історія багатьох країн свідчить, що обрання виду системи та певного її варіанту є наслідком конкретних умов розвитку суспільства та держави. Для ефективного вирішення питання запровадження оптимальної парламентської виборчої системи необхідно дослідити як здобутки, так і недоліки практики виборів народних депутатів України.

Отже, вищевикладене дає підстави вважати обрану тему актуальною, а проведення її дисертаційного дослідження необхідним.